ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

взаємодії людини з навколишнім середовищем

Завдання курсу:
глибоке оволодіння

слухачами знаннями, які відображають зміст та структуру економіки природокористування;
усвідомлення ролі та значущості екологічних аспектів економічної діяльності;
формування умінь та навичок ефективного вирішення еколого-економічних проблем

год. лекції, 4 год. семінарські), 82 год. консультацій і самостійної

роботи, всього 90 годин (2.5 кредити)

Підсумковий контроль знань:
Письмова робота у формі реферату (10-15 ст. рукописного тексту) на запропоновану тему
Усний залік (презентація ключових положень реферативної роботи та відповіді на питання за програмою курсу)

кредиту)

Тема 1. Економіка природокористування як наука і практика
Тема

2. Структура, рівні організації і фактори навколишнього середовища
Тема 3. Природні ресурси
Тема 4. Природні ресурси України

оцінка природних факторів
Тема 6. Оцінка еколого-економічних збитків
Тема 7. Платне природокористування
Тема

8. Еколого-економічна оцінка виробничих процесів
Тема 9. Еколого-економічна ефективність
Тема 10. Оцінювання екологічних ризиків
Тема 11. Економічні механізми регулювання природокористуванням

політика у галузі природокористування
Тема 13. Нормативно-правове регулювання природокористування
Тема 14. Екологічне

управління природокористуванням
Тема 15. Екологічний маркетинг
Тема 16. Екологічна експертиза
Тема 17. Екологічний облік, аудит і страхування
Тема 18. Невиснажливе природокористування

та заходів щодо його збереження

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ВКЛЮЧАЄ:
ВИЛУЧЕННЯ ТА ОБРОБЛЕННЯ ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ, ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ
ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНУ ПРИРОДНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ЗБЕРЕЖЕННЯ (ПІДТРИМАННЯ), ВІДТВОРЕННЯ (ВІДНОВЛЕННЯ) ТА РАЦІОНАЛЬНУ ЗМІНУ ЕКОЛОГІЧНОГО БАЛАНСА (РІВНОВАГИ) ПРИРОДНИХ СИСТЕМ, ЩО СКЛАДАЄ ОСНОВУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНОГО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУСПІЛЬСТВА

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Є ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОЮ САМОСТІЙНОЮ СФЕРОЮ ЗНАНЬ, ЯКА ВКЛЮЧАЄ ЕЛЕМЕНТИ ПРИРОДНИХ, СУСПІЛЬНИХ, ТЕХНІЧНИХ НАУК

МЕТОДАМИ ВИВЧАЄ ПРОЦЕСИ І РЕЗУЛЬТАТИ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ

ТА ФОРМУЄ НАУКОВІ ПІДХОДИ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
ПРЕДМЕТ ЕП – СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСАХ ДОБУВАННЯ, ПЕРЕРОБКИ, СПОЖИВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПІД ЧАС ВИРОБНИЧОЇ ТА НЕВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
В ТЕОРЕТИЧНОМУ ПЛАНІ  ЕП СПРЯМОВАНА НА ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ОСНОВ СТІЙКОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕП ПОЛЯГАЄ У РОЗРОБЛЕННІ НАУКОВО ОБГРУНТОВАНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
         ГЛОБАЛЬНА МЕТА ЕП – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗРОСТАЮЧИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В РАМКАХ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЄМНОСТІ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ПРИРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ З МЕТОЮ ДИНАМІЧНОГО ПІДТРИМАННЯ РІВНОВАГИ КРУГООБІГУ РЕЧОВИНИ ТА

ЕНЕРГІЇ В ПРИРОДІ

ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ МЕТОДАМИ ПРОЦЕСІВ І РЕЗУЛЬТАТІВ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ

ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ НА ГЛОБАЛЬНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУСПІЛЬСТВА

ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВСІХ ВИДІВ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ВІДХОДІВ ТА ВТОРИННИХ РЕСРСІВ
ТА ІН.

І ДЛЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

     БАЛАНСОВИЙ МЕТОД ПОЛЯГАЄ У СКЛАДАННІ ГАЛУЗЕВИХ

ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ БАЛАНСІВ З МЕТОЮ ОПТИМАЛЬНОГО ВИБОРУ СПІВВІДНОШЕНЬ МІЖ ГАЛУЗЯМИ РИНКОВОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ, ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОМЛЕКСУ, СФЕРАМИ ВИРОБНИЦТВА І ПОСЛУГ І Т.Д.

     КАРТОГРАФІЧНИЙ МЕТОД – ПОЛЯГАЄ У ВИКОРИСТАННІ КАРТОГРАФІЧНИХ МАТРІАЛІВ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ І ПЛАНУВАННІ

ЯКОМУ КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ, СТРУКТУРИ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ ТА ВНУТРІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ

ДОПОВНЮЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯМ ЇХНІХ ВЗАЄМОДІЙ

     СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ

    ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

АНТРОПОГЕННЕ

СЕРЕДОВИЩЕ

СОЦІАЛЬНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ

ПРИРОДНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ

ЛЮДИНА

В ЦІЛОМУ ПОТРЕБУЄ ДЛЯ РОЗВИТКУ
МАТЕРІАЛЬНІ
ЕНЕРГЕТИЧНІ
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
ЯКІ ВІДБИРАЮТЬСЯ

З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

В ЦІЛОМУ ГЕНЕРУЄ І ДЕПОНУЄ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВІДХОДИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,

ЯКІ ЗАБРУДНЮЮТЬ І ДЕСТАБІЛІЗУЮТЬ
АТМОСФЕРУ
ГІДРОСФЕРУ
ЛІТОСФЕРУ

- ЧАСТИНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ЛЮДИНА ЯК СУСПІЛЬНА СУТНІСТЬ - ОСОБИСТІСТЬ –

ЧАСТИНА СУСПІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

ЛЮДИНА ЯК ТРУДОВИЙ РЕСУРС - РОБОЧА СИЛА – ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ – ЧАСТИНА АНТРОПОГЕННОГО СЕРЕДОВИЩА

БІОЛОГІЧНІ (ФІЗІОЛОГІЧНІ) ФУНКЦІЇ – ПІДТРИМУЮТЬ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНОГО ОРГАНІЗМУ

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
ПОВІТРЯ ДЛЯ ДИХАННЯ
ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ
ОБМІН РЕЧОВИН
ГЕНЕТИЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ВОДА
КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ – ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ФОРМУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК ОСОБИСТОСТІ
ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ

ДУХОВНА ТА РЕЛІГІЙНА ІНФОРМАЦІЯ
ЕСТЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
НАУКОВА ТА ОСВІТНЯ ІНФОРМАЦІЯ
УМОВИ СТАНУ І РОЗВИТКУ
МОРАЛЬНІ ОСНОВИ

ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ – ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ (ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ

ЯК ТРУДОВОГО РЕСУРСУ)
ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ (ТРАНСПОРТНІ МАГІСТРАЛІ …)
ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА (МАТЕРІАЛИ, СИРОВИНА, ЗЕМЛЯ, БІОРЕСУРСИ)
ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
ПРОЦЕСИ ЕКОДЕСТРУКЦІЇ
ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ТОВАРИ І ПОСЛУГИ

ЕКОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ – ФОРМУЮТЬ, РЕГУЛЮЮТЬ І ПІДТРИМУЮТЬ СТАН ЕКОСИСТЕМИ, В

ЯКІЙ ЖИВЕ І РОЗВИВАЄТЬСЯ ЛЮДИНА
РЕГУЛЮВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО БАЛАНСУ
РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ
ПРИРОДОВІДТВОРЕННЯ
КОНСЕРВАЦІЯ ЕНЕРГІЇ
РЕГУЛЮВАННЯ БІОРІВНОВАГИ
РЕГУЛЮВАННЯ КЛІМАТУ
ВІДТВОРЕННЯ БІОМАСИ
ВІДТВОРЕННЯ БІОІНФОРМАЦІЇ

– ТІЛА І СИЛИ ПРИРОДИ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ В

СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ І ДУХОВНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ

ПРИРОДНІ УМОВИ - ТІЛА І СИЛИ ПРИРОДИ, ЩО МАЮТЬ ІСТОТНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ, АЛЕ ПРЯМО АБО ОПОСЕРЕДКОВАНО НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ І ДУХОВНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ

ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
ВКЛАДЕНЕ У СПРАВУ ДЖЕРЕЛО ФУНКЦІОНУВАННЯ У

ВИГЛЯДІ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

ПРИРОДНІ ФАКТОРИ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ ФУНКЦІЇ КАПІТАЛУ
ВИСТУПАЮТЬ У ФОРМІ РЕСУРСІВ, СТВОРЕНИХ ЛЮДИНОЮ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ І ПОСЛУГ (ВІДТВОРЕННЯ С/Г УГІДЬ, ЛІСІВ ТОЩО)
ВИСТУПАЮТЬ У ФОРМІ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА (ЗЕМЛЯ) І ДЖЕРЕЛ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА (НАДРА ЗЕМЛІ)

ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ

ПРИРОДНІ ФАКТОРИ СТАЮТЬ ПРИРОДНИМИ БЛАГАМИ, ОСКІЛЬКИ ЗДАТНІ ЗАДОВОЛЬНЯТИ БІОЛОГІЧНІ,

СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ, А ТАКОЖ ВИКОНУВАТИ ЕКОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ

ПРИРОДНІ ФАКТОРИ НАБУВАЮТЬ ЯКОСТЕЙ ТОВАРУ, ОСКІЛЬКИ СТАЮТЬ ОБ’ЄКТОМ КУПІВЛІ - ПРОДАЖУ

ВОДНІ, БІОЛОГІЧНІ,
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНІ, КЛІМАТИЧНІ, РЕКРЕАЦІЙНІ І Т.Д.)

2. ЭКОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД:
ВИЧЕРПНІ Й

НЕВИЧЕРПНІ,
ВІДНОВНІ Й НЕВІДНОВНІ,
ВІДТВОРЮВАНІ Й НЕВІДТВОРЮВАНІ

СПОЖИВАННЯ

4. ЗА МОЖЛИВІСТЮ ЗАМІНИ:
ЗАМІНИМІ Й НЕЗАМІНИМІ

ЗА ТЕХНІЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ:
РЕАЛЬНІ ПРИРОДНІ

РЕСУРСИ Й ПОТЕНЦІЙНІ (ПРОГНОЗНІ)

6. ЗА СТУПІННЮ РОЗВІДАНОСТІ:
РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА КАТЕГОРІЇ (КАТЕГОРІЯ А - РОЗВІДАНІ Й ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ; В І С1 — РОЗВІДАНІ, АЛЕ В СТАНІ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ, С2 — ПОПЕРЕДНЬО ОЦІНЕНІ)

водні,
грунтово-екологічні,
біологічні,
кліматичні,
рекреаційні,

антропо-екологічні,
інформаційні,
просторово-часові

– ЗВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ, ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ

ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, ПОШИРЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЮ ПРИРОДНОГО РЕСУРСУ, А ТАКОЖ СКЛАД І КАТЕГОРІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАЧІВ
КАЛАСТРИ ПРЕДСТАВЛЕНІ ЗА ВИДАМИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР – СИСТЕМА ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ДОСТОВІРНІ ДАНІ ПРО ПРИРОДНИЙ, ГОСПОДАРСЬКИЙ ТА ПРАВОВИЙ СТАН ЗЕМЕЛЬ, РОЗТАШУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЇХ ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ПРАВОВІ РЕЖИМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ОЦІНКУ

ПРИТАМАННИХ РЕСУРСАМ, З КРИТЕРІЯМИ ЦІННОСТІ, ЯКІ ВИСУВАЄ СУСПІЛЬСТВО

РОЗГЛЯДАЮТЬ ЕКОНОМІЧНУ ТА НЕЕКОНОМІЧНУ (ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ, ЕСТЕТИЧНОЇ ТА ІН.) ОЦІНКИ

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – ВИЗНАЧЕННЯ В ГРОШОВОМУ ЕКВІВАЛЕНТІ ГОСПОДАРСЬКОГО ЕФЕКТА (ЦІННОСТІ) ВИКОРИСТАННЯ ПР
У ВУЗЬКОМУ ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПР Є ГРОШОВИМ ВИРАЖЕННЯМ СПОЖИВЧОЇ ЦІННОСТІ ПР

вираженні
Вибір оптимальних параметрів використання
Оцінка економічної ефективності інвестицій

у природно-ресурсний комплекс
Оцінка збитків від нераціонального природокористування
Вираження оцінки частки природних ресурсів у структурі національного багатства
Встановлення платежів і акцизів за використання ПР
Встановлення штрафів за порушення умов природокристування та спричинення збитків
Визначення заставної вартості природних обєктів і ресурсів
Прогнозування і планування використання ПР

ринковій оцінці;
• ренті;
• витратному підході;
• альтернативній вартості;

• загальній економічній цінності (вартості).

ВИРОБНИКА І З ТОЧКИ ЗОРУ СПОЖИВАЧА.
ТРАДИЦІЙНО РИНОК ОЦІНЮЄ ЛИШЕ ОДНУ

ФУНКЦІЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ, АЛЕ НЕАДЕКВАТНО ОЦІНЮЄ АСИМІЛЯЦІЮ ВІДХОДІВ І ЗАБРУДНЕНЬ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДЕЙ ПРИРОДНИМИ ПОСЛУГАМИ

2. РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ (РЕНТНИЙ ) ПІДХІД ПОБУДОВАНИЙ НА ВРАХУВАННІ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПР. ВИЗНАЧАЄТЬСЯ АБО А) ЗА ВЕЛИЧИНОЮ ЕФЕКТУ (ДОХОДУ), ЩО ОТРИМУЄТЬСЯ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ДАНОГО РЕСУРСУ, АБО Б) ЗА ВИТРАТАМИ, НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ЙОГО ЗАМІЩЕННЯ
ВІДОБРАЖАЄ ПЕРШ ЗА ВСЕ ОБМЕЖЕНІСТЬ ПРИРОДНОГО РЕСУРСУ (ПЛАТА ЗА ВИКОРИСТАННЯ ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСУ). ЗАСТОСОВУЮТЬ У ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ НАДР ТОЩО

З ПІДГОТОВКОЮ ДО ДОБУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ПРИРОДНОГО РЕСУРСУ
ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ ОЦІНЦІ

ВАРТОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ПР
МЕТОД МАЄ ВНУТРІШНЄ ПРОТИРІЧЧЯ: ВИЩА ЯКІСТЬ ПР ОЗНАЧАЄ МЕНШУ ВЕЛИЧИНУ ЗАТРАТ НА ЙОГО ВІДНОВЛЕННЯ

4. ВИЗНАЧЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ВАРТОСТІ
ПОТЕНЦІАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ВІД НАЙКРАЩОГО ВИКОРИСТАННЯ ПР (ОЦІНКА ВТРАЧЕНОЇ ВИГОДИ)

РЕЗУЛЬТАТІ КОМПЛЕКСНОГО ПІДХОДУ Й ВРАХОВУЄ НЕ ЛИШЕ РЕСУРСНІ , А

Й АСИМІЛЯЦІЙНІ ФУНКЦІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.
СКЛАДАЄТЬСЯ З ВАРТОСТІ ВИКОРИСТАННЯ І ВАРТОСТІ НЕВИКОРИСТАННЯ.
ВАРТОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВКЛЮЧАЄ ПРЯМУ ВАРТІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЛЮС МОЖЛИВУ (ПОТЕНЦІЙНУ) ВАРТІСТЬ. ПОКАЗНИКИ ОСТАННЬОЇ ПОВЯЗАНІ З МОЖЛИВОСТЮ КОНСЕРВУВАННЯ РЕСУРСУ ДЛЯ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У МАЙБУТНЬОМУ.
ВАРТІСТЬ НЕВИКОРИСТАННЯ ГРУНТУЄТЬСЯ НА ВАРТОСТІ ІСНУВАННЯ (СПРОБА ЕКОНОМІЧНО ОЦІНИТИ ЕТИЧНІ, ЕСТЕТИЧНІ ТА ІНШІ АСПЕКТИ).

сукупність усіх видів природних ресурсів, які відомі на даний час

і використання яких є технічно можливим в недалекому майбутньому
ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ ПРП Є МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА БАЗА У СКЛАДІ:
71% - паливно-енергетичні ресурси (вугілля, нафта та ін.)
15% - нерудна сировина
13% - чорні та кольорові метали
1% - дорогоцінні метали та алмази

(РУДИ ЧОРНИХ, КОЛЬОРОВИХ, РІДКІСНИХ ТА БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ)
НЕМЕТАЛІЧНІ -

ГІРНИЧО-ХІМІЧНА СИРОВИНА (АПАТИТИ, ФОСФОРИТИ, СОЛІ), ТЕХНІЧНІ РУДИ (АСБЕСТ, СЛЮДА, ГРАФІТ, ТАЛЬК), БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ (ГЛИНИ, ПІСКИ, КАМІНЬ, ВАПНЯКИ)         

КІЛЬКІСНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ РЕСУРСІВ Є ЗАПАС (РОЗРАХОВУЮТЬ ЗА ДАНИМИ ГЕОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ТА ЕКСПЛУАТУВАННЯ). РОЗРІЗНЯЮТЬ БАЛАНСОВІ (ЕКОНОМІЧНО ВИГІДНІ) ТА ЗАБАЛАНСОВІ (ПОТЕНЦІЙНО ЕКОНОМІЧНІ) ЗАПАСИ ТВЕРДИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

Об’єктом мінеральних ресурсів є родовище (розвідані та оціночні)

·        топливно-энергетические  - нефть, природный газ, уголь, горючие сланцы, торф,

а также ядерное топливо (уран и другие радиоактивные элементы).  
·        металлорудные (руды черных, цветных, редких, благородных металлов);
·        неметаллические - горно-химическое сырье (апатиты, фосфориты, каменные и калийные соли), технические руды (асбест, графит, слюда, тальк), строительное сырье (глины, пески, камень, известняки)
        

Разведанные запасы минеральных ресурсов оцениваются в 82,5 трлн долл, прогнозные

– в 140 трлн долл. Недостатком использования минеральных полезных ископаемых  являются недостаточно высокие уровни извлечения основных видов полезных ископаемых при добыче и обогащении.
         Главная особенность топливно-энергетических ресурсов – их неравномерное размещение по территории страны. В основном они сосредоточены в восточной и северной зонах России (свыше 90% их суммарных запасов). Из общих геологических запасов минерального топлива большая часть в России приходится на уголь.
Запасы угля в России составляют 200 млрд т. (11% мировых разведанных запасов). Однако Россия обладает самыми значительными прогнозными ресурсами угля – 5,3 трлн т, что составляет 30% мировых ресурсов.
Важным показателем экономической оценки угольных бассейнов является себестоимость добычи. Она зависит от способа добычи, который может быть шахтным или карьерным (открытым), структуры и толщины пласта, мощности карьера, качества угля, наличия потребителя или дальности перевозки. Наиболее низкая себестоимость добычи углей в Восточной Сибири, наиболее высокая — в районах Европейского Севера.

для житла, ліки… ПОСЛУГИ: забезпечення киснем, акумуляція вуглекислоти, накопичення й зберігання

енергії, регулювання вологості, формування родючості ґрунтів, опилення рослин, …

ОЦІНКА БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

БІОРІЗНОМАНІТТЯ МОЖЛИВЕ ЛИШЕ У ВИПАДКУ ЙОГО НЕВИСНАЖЛИВОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЕКОНОМІЧНА ЦІННІСТЬ БР

= СПОЖИВЧА ЦІННІСТЬ + НЕСПОЖИВЧА ЦІННІСТЬ СПОЖИВЧА ЦІННІСТЬ ВКЛЮЧАЄ - ВИГОДИ ВІД БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО (ПРЯМОГО) ВИКОРИСТАННЯ (ЛІСИ - ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ) - ВИГОДИ ВІД НЕПРЯМОГО ВИКОРИСТАННЯ (ЛІСИ - ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ – ЛІСИ РЕГУЛЮЮТЬ ВОДООБМІН) - АЛЬТЕРНАТИВНІ (ВІДКЛАДЕНІ) ВИГОДИ (ВИКОРИСТАННЯ ЛІКІВ З ЛІСОВИХ РОСЛИН У МАЙБУТНЬОМУ)

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

переважної більшості інших. Це – земля. Відповідно до національного законодавства

України, земля розглядається як - територіальний базис - природний ресурс - основний засіб виробництва

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

(громад, народів, держав) іі) забезпечують умови для відтворення відновних ресурсів ііі)

утворюють депозитарій для невідновних ресурсів іу) виступають асимілятором відходів людської життєдіяльності

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

і суспільства нашої держави зокрема, земельний ресурс має використовуватися невиснажливим

чином, тобто продуктивні території мають і) не скорочуватися іі) не виснажуватися

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

діяльністю

ПРОЦЕСИ, ЩО ПРЯМО ЧИ ОПОСЕРЕДКОВАНО ВПЛИВАЮТЬ НА ДОВКІЛЛЯ:
ВИКОРИСТАННЯ

ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
ЗАБРУДНЕННЯ НС
ПОРУШЕННЯ ЛАНДШАФТІВ
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ДОВКІЛЛЯ

В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ВІД ЕКОДЕСТРУКТИВНЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК від екодеструктивної діяльності визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок такого впливу.
На практиці – це ВИРАЖЕНІ У ВАРТІСНІЙ ФОРМІ ФАКТИЧНІ І МОЖЛИВІ ВТРАТИ, ЗАПОДІЯНІ СУБЄКТАМ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВНАСЛІДОК ДЕСТРУКТИІВНОГО ВПЛИВУ, ТА ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ НА КОМПЕНСАЦІЮ ЦИХ ЗБИТКІВ.

ТИМЧАСОВЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ПР З ЇХ МОЖЛИВОГО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
- ДЛЯ НЕВІДНОВНИХ

– ПОВНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ РЕСУРСІВ У МАЙБУТНЬОМУ

- ВИСНАЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ ПР ВНАСЛІДОК ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

У СЕРЕДОВИЩЕ (АБО ВИНИКНЕННЯ В НЬОМУ) НОВИХ, НЕ ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ

НЬОГО АГЕНТІВ, ЩО СПРИЧИНЮЄ ПЕВНІ ЗМІНИ У СЕРЕДОВИЩІ
ЗМІНУ СЕРДОВИЩА СЛІД ВВАЖАТИ ЗАБРУДНЕННЯМ, ЯКЩО ПОГІРШИЛАСЬ ХОЧА Б ОДНА З ЙОГО ФУНКЦІЙ (ХАРАКТЕРИСТИК)

ЗАБРУДНЕННЯ НС:
МЕХАНІЧНЕ
ХІМІЧНЕ
ФІЗИЧНЕ
ТЕПЛОВЕ
СВІТЛОВЕ
ШУМОВЕ
ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ
РАДІАЦІЙНЕ
БІОЛОГІЧНЕ
ІНФОРМАЦІЙНЕ

ЛІТОГЕННОЇ ОСНОВИ
ДЕГРАДАЦІЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

ЗДОРОВ’Я
ТРАВМАТИЗМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ ПРИРОДНИХ СИТУАЦІЯХ

ПОГІРШЕННЯ БІОПРОДУКТИВНОСТІ ЕКОСИСТЕМ
СКОРОЧЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ
ПОТРАПЛЯННЯ ВИДІВ ПІД ЗАГРОЗУ ЗНИКНЕННЯ

ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ
ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ БІОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ
ПОЯВА НЕТИПОВИХ ДЛЯ ДАНИХ ЕКОСИСТЕМ ВИДІВ

економіка)

який продукує потік природних ресурсів і послуг, а природний доход,

наданий природним капіталом, складається з природних ресурсів та природних послуг.

Данi Ландсат: USGS/EROS Data Center

условиях перехода к рынку:
• платность природопользования;
• система экономического

стимулирования природоохранной деятельности;
• плата за загрязнение окружающей природной среды;
• создание рынка природных ресурсов;
• совершенствование ценообразования с учетом экологического фактора, особенно на продукцию природоэксплуатирующих отраслей;
• экологические фонды;
• экологические программы;
• продажа прав на загрязнение;
• система "залог—возврат";
• экологическое страхование.

вводиться платность природопользования.
Введение платного природопользования должно способствовать более адекватному

учету экологического фактора в экономике, рациональному использованию природных ресурсов. В определенной степени плата за природные ресурсы является аналогом экологического налога. Среди платежей за природные ресурсы можно выделить плату:
• за право пользования природными ресурсами;
• за воспроизводство и охрану природных ресурсов.
Плата за право пользования природными ресурсами практически предназначена для собственника данных природных ресурсов, будь то государство или частный владелец. Она связана с изъятием абсолютной ренты. Распространение платы за природные ресурсы в России началось в основном с 1992 г. после принятия законов РФ "О плате за землю", "О недрах" и др. Платежи за воспроизводство и охрану природных ресурсов служат компенсацией затрат природных ресурсов в процессе производства.

СПОЖИВАЦТВО, ЩО В СВОЮ ЧЕРГУ ПРОВОКУЄ ЕСКАЛАЦІЮ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ВІДНОВНИХ

І НЕВІДНОВНИХ РЕСУРСІВ І НЕВІДВОРОТНО ВЕДЕ ДО КРИЗИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БІОСФЕРНИМИ РЕСУРСАМИ