Фактори розміщення продуктивних сил

усю сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розташування господарського

об’єкта, розміщення підприємств певної галузі. У теорії РПС фактор розміщення є одним з центральних понять. При зміні складу факторів повинні змінюватися і місця розташування об’єктів.

тому що сировина і матеріали складають істотні витрати в більшості

галузей промисловості. Виробництва з великими витратами сировини на одиницю готової продукції доцільно розміщувати поблизу сировинної бази, щоб не робити великих відрахувань на транспорт. Деякі види виробництва через специфіку технології можуть розміщуватися лише там, де добувається сировина: гірничодобувна, лісопильна промисловості.

сировинного, тому що паливо теж є мінеральним ресурсом. Виробництва, що

залежать від сильного впливу паливно-енергетичного фактора, називаються енергоємними.Енергоємні виробництва поділяються на електроємні і паливноємні.
До електроємних видів виробництва відносять виплавку легких металів (алюміній, титан, магній), електролітичну виплавку міді, нікелю, феросплавів і сталі, виробництво віскозного шовку, синтетичного каучуку.
До паливноємних відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Це виробництво глинозему (напівфабрикат для одержання алюмінію), віскозного шовку, випічку хліба, виплавку нікелю, виплавку цинку тощо. Паливноємні види виробництва розміщуються поблизу паливних баз.

використанні природних ресурсів. Вплив цього фактора, як і попередніх двох,

основується на використанні природних ресурсів. Як правило, йдеться про прісну воду, що споживається у процесі виробництва. Вода річок та озер, які використовуються для водного транспорту, хоча і є ресурсом, звичайно, не вважається складовою частиною водного фактора.
У світі споживається величезна кількість прісної води, причому водоспоживання виявляє схильність до зростання. Основна маса води використовується у промисловому й сільськогосподарському виробництві, але пропорції споживання у різних країнах неоднакові. Водоспоживання великою мірою залежить від розвитку зрошування у регіоні: це найбільш динамічна складова у структурі споживання води. Споживання прісної води в Україні стримується її обмеженими запасами. Найбільш водомістким видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. 
У промисловості найбільш водомістким є виробництво продукції хімії органічного синтезу, а також очищення первинної текстильної сировини .

чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статево вікової структури.

- Трудомісткі види виробництва доцільно розміщувати в регіонах з високою щільністю населення. - Наукомісткі виробництва, які вимагають, крім висококваліфікованих кадрів, великих вкладень у науково-дослідну базу, треба розміщувати у великих містах, що мають кілька науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів.

витрат в багатьох випадках є високою. У залежності від розмірів

транспортних витрат виробництво розміщують ближче до сировини або до споживача. Дешеві вантажі перевозити на великі відстані невигідно, тому що частка транспортних витрат буде становити в цих випадках 25% і більше. Для порівняння – у вартості дорогих вантажів вона становить 0,1-1,5%.

регіону може виникнути виробництво, яке раніше тут було неефективним.
Наприклад, до

середини XVIII ст. бавовняна промисловість Великобританії не могла конкурувати з індійською, яка використовувала власну сировинну базу і відносно дешеву робочу силу. Але після винаходу прядильних, а згодом і ткацьких машин виробництво тканин у Великобританії настільки здешевіло, що англійська бавовняна промисловість опинилася поза конкуренцією майже на півтора століття.

попиту та пропозиції на даний продукт, а також ступенем впливу

держави на ринок. Ринкова кон’юнктура враховує конкретні умови відтворення товарів, послуг, робочої сили. Фактори кон’юнктури визначають рух цін, цінних паперів, розмір виробництва та зайнятості населення.

виробничих об’єктів вимог охорони навколишнього середовища, – це фактор, який

ґрунтується на загально національних інтересах і його реалізація забезпечується методами адміністративного та економічного впливу держави. При цьому мова може йти як про взагалі заборону спорудження чи експлуатації підприємств, так і про заборону будівництва їх на певній території, або регламентування їх роботи. З іншого ж боку, заохочується природоохоронна робота на підприємствах, а також розширення потужностей діючих і будівництво нових очисних споруд. Частка споруд та пристроїв такого спрямування у складі засобів виробництва з кожним роком зростає.
Врахування екологічного фактору в РПС виявляється в наступних ситуаціях:
недопустима концентрація шкідливих видів виробництва;
треба врахувати рельєф місцевості та мікрокліматичні умови;
проектування промислових підприємств має врахувати розу вітрів;
створення санітарних зон навколо шкідливих виробництв, які позбавлені від постійного проживання людей.

до інших економіко-географічних об’єктів, що лежать поза ним. Тобто об’єкт

характеризується розташуванням на певній території та системою реальних і потенційних зв’язків з іншими об’єктами. Зміна економічного простору біля об’єкту впливає істотно на економічний потенціал даного об’єкту.