ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства
3. Ідея

соборності українських земель

руху

ст.


















Російська

панславістська теорія

Польська
федеративна теорія

Українська
слов’янофільська теорія

всіх слов’янських народів
Російська панславістська теорія

ст, яка відображала прагнення об’єднати всі слов’янські народи під зверхністю

російського царя.
Самодержавство керувалося у своїй національній політиці таким принципом:
встановлення матеріальної і духовної зверхності панівної нації над підкореною.
Насаджувалися ідеї абсолютного російського народного духу в усій імперії.

в кордонах 1772 р. на позиціях федералізму, яка б включала

й Правобережну Україну

Польська федеративна теорія

на вільний самостійний розвиток, відмові Україні в праві на власну

державу, зневажливому ставленні до української культури.
Вони намагалися викоренити в українського народу самобутній національний дух, прищепити йому імперські цінності. Це були „російський і польський імперські проекти” національної політики в Україні.

її вільного розвитку, виокремлюючи українські національні інтереси, захищаючи їх, підносила

значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території, підкреслюючи необхідність єдності пригноблених слов’янських народів.

Українська слов’янофільська теорія

релігійну рівність українців з іншими народами

українського народу” або „Законі Божому”, написаному М. Костомаровим, члени Кирило-Мефодіївського

братства виступали за об’єднання всіх слов’янських народів у одну федерацію, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Провідна роль відводилася Україні: Київ мав стати столицею федерації, де збирався б загальний сейм.

Україну, за створення Української державності.
Суспільно-політична думка в Україні розвивається від

боротьби за автономію до федерації всіх слов’янських народів і до створення своєї державності. Це був „український проект” у вирішенні національного питання.

нації припало на період розвитку ринкових відносин (кінець XVIII —

XIX ст,).
Прискорило цей процес скасування кріпосного права в 1861 p., що зумовило зміни в соціальній структурі населення України:
поява вільного селянина;
виникнення українського робітничого класу;
збільшення кадрів національної інтелігенції;
зародження українського середнього класу;
поява серед українців великих підприємців.

Чисельність населення України в межах Російської імперії збільшилася з 13,4 млн душ у 1863 р. до 23,4 млн у 1897 р.
На західноукраїнських землях за цей самий час — від 3,9 млн до 5,9 млн душ.

Україну було переділено між Російською імперією та Австро-Угорською монархією.
Україна була

внутрішньою колонією Російської імперії.
Русифікація або полонізація значної кількості міст України.

складі єдиної національної держави
Соборність українських земель

у XII — XIII ст. позначалися на розвитку національної свідомості

прагненням до об’єднання, збереження мови, культури, традицій, побуту.
Виникнення козацтва і Запорозької Січі сприяли поширенню демократичних традицій, культу ідей „вольностей” — устремління до соціальної справедливості, незалежності, єднання на демократичних принципах.

українського народу у XVII ст. і вона змушена була підписати

договір з Росією. Царський уряд доклав чимало зусиль, щоб загальмувати розвиток української нації: викорінювалися українська мова, культура, історія, насаджувалася ідея меншовартості народу, якого називали „малоросами”.

посилювали об’єктивні тенденції до возз’єднання всіх українських земель, примусово розмежованих

державними кордонами монархій Романових і Габсбургів. Процес формування української нації, пробудження національної свідомості у XIX ст. втілився у прагненні українського народу до незалежності. В цей час нерозривною залишалася проблема національного возз’єднання українського народу.

який виховав цілі покоління борців за незалежність і соборність українських

земель.

теорії – найсерйозніші виклики українському національному відродженню;
- Українська слов’янофільська теорія

– перший крок до ідеї національної незалежності;
- Ідея соборності українських земель – важливий чинник у боротьбі за майбутню державність