Слайд 1КАФЕДРА ОНКОЛОГІЇ З КУРСАМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЇ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
УжНУ
РАК ЛЕГЕНЬ
Слайд 2Найбільш поширені форми раку (кількість хворих щорічно)
Рак легень
1 350
000 (12,3%)
Рак молочної золози 1 050 000 (10,4%)
Рак товстої кишки 945 000 (9,4%)
Рак шлунку 876 000 (8,7%)
Рак печінки 564 000 (5,6%)
Рак предміхурової 543 000 (5,4%)
залози
Слайд 3 Рак легень у світі. За останні роки захворюваність чоловіків
зросла – на 44%, жінок – на 75%.
Слайд 6Захворюваність чоловічого населення США(1930-2000г.)
1
5
2
3
4
1
2
3
4
Легень
Товста кишка
Простата
Печінка
Шлунок
Слайд 7ЕТІОЛОГІЯ
1. Паління - основна причина раку легень: 75 % пухлин
легень у чоловіків і 45% у жінок обумовлена палінням.
«Пасивне
паління» таке ж небезпечне, так як курець вдихає лише 15% тютюнового диму, а 85% розсіюється в повітрі, шкідливо впливаючи на оточуючих.
2. Професійні фактори - друга причина виникнення раку легень (до 40% випадків): підвищена заххворюваність у робітників газової, металургійної, алюмінієвої, гірничорудної, текстильної, взуттєвої, паперової промисловості, шахтарів.
3. Третя причина виникнення раку легень – забруднення оточуючого середовища (повітря) хімі-чними і радіоактивними канцерогенами.
Слайд 8
Фактори ризику виникнення раку легень
Генетичні фактори: первинна множинність пухлин, при
наявності в сімї злоякісних пухлин ризик раку легень у прямих родичів зростає в 3-4 рази.
Групи підвищеного ризику розвитку РЛ:
- Чоловіки або жінки, які багато або тривало палять старше 45 років;
- особи, які тривало хворіють хронічими захворюваннями бронхо- легеневої системи.
- особи, які мають професійні шкідливості;
пацієнти з обтяженою спадковістю: наявності в сімї інших локалізацій раку збільшує ризик раку легень у прямих родичів в 3-4 рази.
Центральний РЛ виникає внасллідок тривалої дії канцерогенних факторів, що містяться у вдихуваному повітрі.
Периферичний - внаслідком гематогенного або лімфогенного попадання канцерогенів в легені.
Слайд 10Бронхи і
судини
правої
легені
В/Д
Н/Д
С/Д
Слайд 11Бронхи і судини левої легені
В/Ч
Я/С
Н/Ч
Слайд 12Регіонарні лімфатичні вузли легень
Слайд 13Регіонарні лімфатичні вузли легень
Слайд 14Особливості зонального лімфовідтоку від легень
Слайд 15Клініко-анатомічна класифікація раку легенів
І. Центральний рак:
а) ендобронхіальний;
б) перибронхіальний вузловий рак;
в)
перибронхіальний розгалужений рак
ІІ. Периферічний рак:
а) кругла пухлина;
б) пневмонієподібний рак;
в) рак
верхівки легені (Пенкоста);
ІІІ. Атипові форми, що пов’язані з особливостями метастазування:
а) медіастинальна
б) печінкова;
в) кісткова;
г) міліарний карциноматоз та ін.
Слайд 16Класифікація раків легені за системою TNM
(код МКХ-0-С34)
Слайд 17Класифікація TNM.
Т1 – пухлина до 3 см, оточена легеневою тканиною
або вісцеральною плеврою без ознак інфільтрації головного бронху, Т2 –
пухлина більше 3 см або поширюється на головний бронх дальше 2 см від каріни, інфільтрує вісцеральну плевру, ателектаз частки.
Слайд 18Класифікація ТNM.
Т3 – пухлина поширюється на перикард, грудну стінку, діафрагму
або головний бронх ближче 2 см. від каріни, ателектаз легені.
Слайд 19Класифікація ТNM.
Т4 – пухлина поширюється на середостіння або є цитологічно
підтвердженний метастатичний плеврит
Слайд 20Класифікація ТNM.
N1 – метастази в іпсілатеральні (бронхопульмональні) лімфовузли
Слайд 21Класифікація ТNM.
N2 – метастази в іпсілатеральні медіастинальні, паратрахеальні, біфуркаційні лімфовузли
Слайд 22Класифікація ТNM.
N3 – метастази в контралатеральні або надключичні лімфовузли
Слайд 23Класифікації раку легень по TNM і стадіям
Слайд 24Гістологічна класифікація РЛ
І. Плоскоклітинний РЛ (30%): папілярний, світлоклітинний, базалоїдний, дрібноклітинний.
Дрібноклітинний РЛ (18,2%).
ІІ. Аденокарцинома (30,7%): ацинарна, папілярна, солідна,
змішана, бронхіолоальвеолярний рак.
1.3.4.Крупноклітинний рак(9,4%): нейроендо-кринний, базалоїдний, світлоклітинний, лімфо-епітеліальноподібний,
1.3.5. Залозисто-плоскоклітинний рак (1,5%).
1.3.6. Рак з плейоморфними і саркоматозними елементами: плейоморфний, веретеноклітинний, гігантоклітинний, карциносаркома, легенева бластома.
1.3.7. Карциноїдні пухлини (1,0%).
1.3.8. Рак бронхіальних залоз ( типу слинної залози).
Слайд 25Форми росту пухлини легенів
Екзофітна – росте у бік просвіту бронха
і рано порушує його прохідність;
Екзофітна форма з перибронхіальним напрямком росту
– росте на зовнішній бік стінки бронха;
Ендофітна – росте у підслизовому шарі або в товщі самої стінки бронха;
Мезофітна – комбінація ендо- і екзофіних форм росту, один з яких може домінувати.
Слайд 26Форми росту центрального раку легень
1 – ендобронхіальний
2 – ендо-перибронхіальний
3 –
перибронхіальний
1
2
3
Слайд 27Метастазування раку легень
метастази в печінку виявляються у 40% хворих,
метастази
в головний мозок - у 25-40%,
метастази в кістки -
у 15-20%,
метастази в наднирники - у 25-30%,
метастази в нирки - у 15-20%.
Слайд 29Центральний ендо-перибронхіальний рак легень
Слайд 31Атиповий рак легенів - пухлина Пенкоста
Слайд 33Клініка центрального раку легень (схема розвитку бронхообтураційного синдрому)
Слайд 34Бронхообтураційний синдром
( вентильний стеноз)
Задишка, кашель,
ослаблене дихання
і голосове
тремтіння,
хрипи
на вдосі і видосі,
перкуторно -
емфізема
Слайд 35Бронхообтураційний синдром
( ателектаз) - синдром «німої» легені
Задишка, кашель,
відсутність дихання,
голосового тремтін
ня і хрипів
Слайд 36Клініка центрального раку легень
(бронхообтураційний синдром).
Бронхообтураційний синдром розвивається на фоні повної
обтурації бронху пухлиною.
Обтураційний пневмоніт: посилення
кашлю; підвищення температури; задишка; болі в грудній клітці, загальна слабкість. Аускультативно – відсутність дихання, хрипів і голосового тремтіння (синдром «німої легені).
Протизапальна терапія ефективна: відновлюється прохідність бронху – клінічні прояви зменшуються (період уявного виздоровлення).
Неухильно развивається повторна обтурація - рецидивуючий пневмоніт.
Рентгенографія не інформативна - діагноз може бути встановлений тільки при бронхоскопії.
Через 12 - 22 місяців розвивається ателектаз з типовою рентгенологічною картиной.
Слайд 37Первинна діагностика раку легень (визначення клініко-анатомічної форми, гістологічної структури, ступеня
диференціації пухлини)
Слайд 38Уточнююча діагностика раку легень (стадіювання по ТNM, функціональний стан пацієнта,
визначення показів і протипоказів до лікування )
Слайд 39Рентгенограма при ателектазі верхньої частки правої легені
Слайд 40Рентгенограма при ателектазі нижньої частки правої легені
Слайд 41Рентгенограма ателектазу середньої частки правої легені
Слайд 42Рентгенограма при ателектазі нижньої частки зліва
Слайд 43Рентгенограма при ателектазі верхньої частки зліва
Слайд 45Рентгенограма периферичного раку легень
Слайд 46Компютерна томографія в діагностиці раку легень.
Ймовірність метастатичного ураження лімфатичних вузлів
в залежності від їх розмірів: менше 10 мм. – 11%,
10 - 19 мм. – 32%, більше 20 мм. – 51%.
Слайд 47Рентгенограма при периферичному ракові легень (трансторакадьна пункція )
Слайд 48Бронхоскопія в діагностиці раку легень
Слайд 49Трансторакальна пункційна біопсія під контролем компютерної томографії
Слайд 50Паранеопластичні синдроми при ракові легень
Системні синдроми: анорексія, кахексія, втрата маси
тіла, лихоманка, ортостатична гіпотонія, небактеріальний ендокардит, системний червоний вовчок.
Шкірні синдроми:
гіпертрихоз, акрокератоз, дерматоміозит, акантоз, остеоартропатія(Пєра-Марі Бамбергера), васкуліт, герпетиформний кератит.
Гематологічні синдроми: анемія, поліцитемія, гіперкоагуляція, тромбо-цитопенична пурпура, диспротеїнемія (в т.ч. амілоїдоз), лейкоцитоз, лейкемоїдна реакція, еозинофильоз.
Ниркові синдроми: гломерулопатії, тубуло-інтерстиціальні порушення.
Неврологічні синдроми: периферична нейропатія, міастенічний синдром Ламперта–Ітона, некротична мієлопатія, церебральна нейропатія.
Ендокринні і метаболічні синдроми:
синдром Кушинга, гіпер-кальціємія, гіпонатріємія, гіперглікемія, гіпертензія, акромегалія, гіпертиреоїдизм, гіпер-кальцитонінемія, гінекомастія, галакторея, карциноїдний синдром, гіпоглікемія, гіпофосфатемія, молочно-кислий ацидоз, гіпо-урикемія, гіперамілаземія.
Слайд 51Алгоритм діагностики раку легень
Слайд 52Причини пізньої діагностики раку легень
відсутність програм скринінгу;
нерегулярні рентгендолідження осіб похилого
віку і груп ризику;
помилки рентгенологів, необґрунтоване перебільшення можливостей
рентгенографії як діагностичного методу;
неповний обєм обстеження;
несвоєчасне виконання бронхоскопії;
тривале протизапальне лікування під спостереженням терапевта або пульмонолога;
необґрунтоване «пробне» протитуберкульозне лікування;
недооцінка клінічних проявів раннього раку легень;
пізнє звернення хворого до лікаря.
Слайд 53Диференційна діагностика
Тімома;
Туберкульоз;
Кісти середостіння;
Актиномікоз;
Саркоїдоз;
Слайд 54Комплексне лікування раку легенів
Слайд 55Стандарти лікування недрібноклітинного
раку легень I-II стадії
Стадія 0(ТisN0М0) – сегментектомія або лобектомія, допустима
фізична деструкція пухлини (лазерна, кріогенна, термічна), можлива брахітерапія.
Стадія IА – IВ(Т1 - 2N0М0) – радикальна лобектомія, пневмонектомії або бронхопластична операція з лімфодисекцією. Зменшення обєму операції або лімфодисекції не доведено, так як у 30% хворих виявляються метастази в регіонарні лімфовузли.
Стадія IIА – IIВ(Т1 - 2N1М0, Т3N0М0 ) – лобектомія, пневмонектомія або бронхопластична операція з лімфодисекцією. При N+ і недиференційованому ракові - адювантна хіміо-променева терапія.
Слайд 56Принципи хірургічного лікування раку легень
Техніка торакаль-них операцій ґрунтується
на наступних принципах:
роздільна обробка елементів кореня легень;
іпсілатеральна лімфодисекція;
хірургічна профілактика неспроможності культі бронху.
Слайд 57Варіанти резекції верхньочасткового бронху: клиновидне висічення з ручним швом, апаратна
резекція.
Слайд 58Методика обробки правого головного бронху при пневмонектомії
Слайд 59Формування міжбронхіального анастомозу при бронхопластичній верхній лобектомії зправа з циркулярною
резекцією головного і проміжного бронхів
Слайд 60Стандарти лікування недрібноклітинного
раку легень IIIА стадії
Стадія IIIА(Т1-2
N2М0, Т3N1 –2М0 ) – передопераційна (індукційна) поліхіміотерапія, потім хірургічне втручання в обємі лобектомії або пневмонектомії з розширеною медіастинальною лімфодисекцією, дозволено застосування розширених і комбінованих операцій,
після операції - адювантна хіміо – променева терапія.
Слайд 61Сучасні методи консервативного лікування недрібноклітинного раку легень
Стадії IIIВ
- IY(Т1-4 N3М0, Т1-4N1-3М1) – при поширеному ракові легень хіміотерапія
або хіміо-променева терапія дає можливість контролювати розвиток симптомів і якість життя, покращує виживання хворих.
Найбільш ефективні схеми хіміотерапії: цисплатина (карбоплатин) + гемцитабін, цисплатін + паклітаксель, цисплатін + вінорельбін, цисплатін + етопозид.
Ефективність хіміотерапії - (повний або частковий ефект, стабілізація) – 20 – 30%.
Таргетні препарати (авастін, тарцева) – підвищують ефективність хіміотерапії до 36%
Слайд 63Виживаність хворих раком легень в залежності від стадії захворювання
Слайд 65Дякуємо за увагу!
В лекції використані матеріали кафедри онкології Донецького обласного
протипухлинного центру