КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МНУ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Застосування аеромобільних

С.М.
Змістовний модуль 5
“ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ І ПІДРОЗДІЛІВ

ППО В СУЧАСНОМУ БОЮ.”

гаубичної, гарматної, реактивної артилерії, мінометів, протитанкової артилерії і протитанкових керованих

ракет, а також з частин і підрозділів артилерійської розвідки.
Зразками гаубичної артилерії є: самохідні гаубиці 122мм 2С1 “Гвоздика”, 152мм 2С3М1 “Акація”, 152мм 2С19 “Мета - С”, буксируємі гаубиці - 122мм Д – 30, 152мм 2А65 “Мета - Б”; гарматна артилерія: самохідні 152мм 2С5 “Гиацинт-С”, 203мм 2С7 “Пион”, буксируємі 130мм М-46, 152мм 2А36 “Гиацинт - Б”, реактивна артилерія: 122мм БМ-21 “Град”, 9П138 “Град-1”, 220мм “Ураган”, мінометі: самохідний 240мм 2С4 “Тюльпан”, буксируємі М-120, 82мм автоматичний “Василек”, протитанкова артилерія: 85мм протитанкова гармата Д-48, 100мм МТ-12 “Рапира”, ПТКР: переносні комплекси 9К111 “Фагот”, самохідні ПТРК 9П148 “Конкурс”, 9П124 “Фаланга-М”, 9П137 “Флейта”, 9П149 “Штурм-С”.

Дивізіон- основний і тактичний підрозділ артилерії. Він складається з декількох батарей і підрозділів управління і обслуговування. В залежності від організаційної структури дивізіон може складатися з трьох або двох батарей.
Батарея- вогневий і тактичний підрозділ. Вона складається з вогневих взводів і взводу управління.
Вогневий взвод- підрозділ, що складається з однієї або декількох гармат (мінометів, бойових машин реактивної артилерії, пускових установок ПТРК, САУ). Звичайно вогневий взвод виконує бойові завдання в складі батареї або самостійно з закритих або відкритих вогневих позицій.
Гармата (міномет, бойова машина реактивної артилерії, пускова установка ПТРК, САУ) в бою діє, як правило, в складі взводу і виконує вогневі завдання з закритої або відкритої вогневої позиції.

Самохідна гармата 152-мм 2С5 “Гиацинт-С”
РСЗО 122-мм БМ-21 “Град”
РСЗО

220-мм “Ураган”

самохідний 240-мм міномет 2С4 “Тюльпан”

82-мм автоматичний міномет “Василек”

ПТРК 9К111 “Фагот”

ПТРК 9П148 “Конкурс”

ПТРК 9П149 “Штурм - С”

122мм гаубиця Д-30

120-мм самохідна артилерійська установка 2С9 “Нона”

в підпорядкування командира бригади (полку), батальйону, роти і виконують всє

поставлені їм завдання. Однак по вказівці старшого начальника або по раніше сладеному плану дивізіон (батарея) може залучатися до виконання вогневих завдань в інтересах дивізії (бригади), полку.
Підтримуючий артилерійський дивізіон, батарея, залишаючись в підпорядкуванні свого полку (дивізіону), артилерійської групи виконує поставлені завдання командиром бригади (поку), батальйону, роти, для підтримки якого він призначений. В ході розвитку наступу дивізіон, що підтримує в повному складі або по-батарейно може придаватися батальйону, тобто перепризначатися командиру батальйону.

Артилерійський дивізіон бригади ( полку), як правило, залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира бригади (полку) і призначається для підтримки одного з батальйонів.
Мінометна батарея батальйону в наступі може знаходитися в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону або придаватися одній з рот.
В обороні батарея звичайно залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і призначається для підтримки підрозділів першого ешелону.
Підрозділи протитанкової артилерії, ПТРК і САУ звичайно використовуються в протитанковому резерві або можуть придаватися механізованим підрозділам.
Для виконання вогневих завдань дивізіон і батарея розгортаються в бойовий порядок. Дивізіон розміщується на вогневих позиціях, як правило, по-батарейно, при цьому віддалення батарей одна від іншої повинно бути не менше ніж 1000м.
Вогневою позицією називається ділянка місцевості, що зайнята або підготовлена до заняття гарматами (мінометами, бойовими машинами, пусковими установками ПТРК, САУ) для ведення вогню. Вогневі позиції підрозділяються на основні, тимчасові і запасні.

артилерії і їх характеристика.
Для виконання поставлених завдань дивізіон і батарея

можуть застосовувати наступні види вогню.
Батарея:
вогонь по окремим цілям;
загороджувальний вогонь.
Крім того, батарея в складі дивізіону може залучатися до ведення зосередженого вогню, послідовного зосередженого вогню і вогневого валу.
Дивізіон:
зосереджувальний вогонь;
послідовне зосередження вогню;
вогневий вал;
загороджувальний вогонь.
Крім того дивізіон може залучатися до участі в веденні масованого вогню.

Вогонь по окремим цілям.
Вогонь по окремим цілям в залежності від характеру і розміру цілі, поставленого завдання і часу, що відведений на його виконання, може вестись гарматою, взводом і батареєю з закритих або відкритих вогневих позицій. Вогонь може вестись з метою знищення, подавлення або руйнування цілі. Слід підкреслити, що батарея одночасно може вести вогонь по двум цілям повзводно, при цьому одним взводом управляє командир батареї, а другим - командир взводу управління.
Зосереджений вогонь .
Зосереджений вогонь - вогонь декількох батарей або дивізіонів, що ведеться по одній або групі цілей, що знаходяться на граничній площі (ділянці), для їх подавлення або знищення. Зосередження вогню декількох дивізіонів здійснюється розподілом цілей (ділянок) між дивізіонами або дивізіонами в накладку. При зосередженні вогню дивізіоном (двома батареями) для подавлення цілей, що спостерігаються йому призначають ділянку цілі або ціль розміром не менш ніж 200 х 150м (3га) при стрільбі на дальності до 6км і 200 х 200м (4га)- на дальності більшій ніж 6км.
При подавлені живої сили і вогневих засобів, що укриті в траншеї, дивізіону (батареї) ствольної артилерії призначають ціль глибиною 150м при стрільбі на дальності до 6км і 200м - на дальності більш ніж 6км. Фронт цілі (ділянки) не повинен перевищувати 600м.

Послідовне зосередження вогню.
Послідовне зосередження вогню застосовується під час вогневої підтримки атаки. Послідовне зосередження вогню становить послідовне подавлення зосередженим вогнем артилерії живої сили і вогневих засобів противника на окремих ділянках і в опорних пунктах, перед фронтом і на флангах військ, що наступають.
Вибрані ділянки об'єднують по рубежам таким чином, щоб для переносу вогню на наступний рубіж артилерія могла провести вогневий наліт на протязі не менше ніж 5 хвилин
На протязі 5хв вогневого нальоту і при швидкості руху військ, що атакують 4-6км/год. відстань між рубежами може бути 300-500м. Однак при більшій швидкості військ, що атакують доцільно відстань між рубежами послідовного зосередження вогню призначати в 400-880м з врахуванням оборони противника і характеру місцевості.
Вогонь по ділянкам послідовного зосередження вогню відкривають по сигналу командира батальйону (бригади, полку) при підході батальйонів, що наступають на 800-1000м до ділянки вогню і закінчують по його ж сигналу при виході танків і механізованих підрозділів на безпечне віддалення від розриву своїх снарядів.
Дальність стрільби по ділянкам ПЗВ звичайно не перевищує 4-6км. В зв'язку з цим розміри ділянок для батареї по глибині будуть приблизно 150м, а по фронту 200- 300м.

Вогневий вал.
Вогнева підтримка наступу вогневим валом здійснюється при наступі на противника. що обороняється, коли в обороні противника маються траншеї або коли його оборона недостатньо розвідана і неможна точно визначити положення опорних пунктів. Вогнева підтримка методом вогневого валу проводиться на глибину до 4км. Вогневий вал полягає у створенні суцільної вогневої завіси, послідовно переносимої по рубежам попереду танкових і механізованих підрозділів, що наступають для подавлення вогнем артилерії живої сили і вогневих засобів противника.
При веденні вогневого валу призначають основні і проміжні рубежі.
Відстань між основними рубежами вогневого валу може бути в межах 300-600м і залежить не тільки від шикування оборони противника, а і від умов місцевості і швидкості руху підрозділів, що атакують. Перший основний рубіж вогневого валу призначають, як правило, по передньому краю оборони противника. Однак він може бути призначений і за переднім краєм. По кожному рубежу вогневого валу вогонь ведуть до підходу підрозділів, що атакують на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів, тобто на 200-400м.
Між основними рубежами вогневого валу призначаються проміжні рубежі через 150-200м в залежності від темпу атаки підрозділів.

Загороджувальний вогонь.
Загороджувальний вогонь полягає в створюванні вогневої завіси з метою відбиття атак і контратак танків і піхоти противника, утримання і закріплення захоплених рубежів в глибині його оборони, забезпечення флангів і стиків, недопущення відходу противника. Загороджувальний вогонь ведеться на одному або декількох рубежах. Відносно напрямку стрільби ділянки загороджувального вогню можуть бути фронтальними або фланговими.
Для ведення загороджувального вогню залучають нарізну артилерію і міномети. Ширину ділянки загороджувального вогню призначають з розрахунку 50м на одну гармату (міномет), тобто для батареї - 300м, для дивізіону - 900м. Кожному дивізіону призначають звичайно 2-3 ділянки. Відстань між рубежами може бути 400-600м і більше і залежить від швидкості руху танків і піхоти противника. З метою безпеки своїх військ віддалення найближчого рубежу від своїх військ повинно бути не менш 200- 400м.
Орієнтовний час ведення вогню по рубежу складає 1,5-2хв. Ділянки загороджувального вогню позначаються буквами (А,Б і т.п.). Для виклику вогню по цим ділянкам встановлюють умовні слова по назвам дерев (“Акація”, “Бук” і т.п.). Право виклику загороджуваль-ного вогню надається всім командирам - від командира роти і вище.

засобами у взаємодії з силами і засобами ППО старшого начальника.

Штатним підрозділом омбр (отбр) є зенітний дивізіон, який являється тактичним підрозділом ППО.
Зенітний підрозділ, приданий батальйону, призначається для знищення повітряного противника на гранично малих, і малих висотах Знаходячись у бойовому, перед бойовому чи похідному порядку батальйону, він веде вогонь по повітряних цілях у русі чи коротких зупинок, на плаву, а в обороні і при розміщенні на місці - з підготовлених стартових (вогневих) позицій. При цьому застосовується зосередження і розподіл вогню. Зосередження вогню проводиться декількома взводами, бойовими машинами (установками) та стрілками-зенітниками для знищення найважливіших угрупувань чи поодиноких цілей. Розподіл вогню проводиться для одночасної поразки декількох повітряних цілей. При цьому кожному стрілку - зенітнику, бойовій машині (установці), чи взводу вказується окрема ціль чи група цілей.

і оповіщення про нього військ;
2. Надійне прикриття підрозділів, пунктів управління,

артилерії і інших об’єктів від повітряного противника в усіх видах бою, при переміщенні і розміщенні на місці шляхом відбиття ударів його засобів повітряного нападу і нанесення їм максимальних втрат;
4. Боротьба із засобами повітряної розвідки;
5. Боротьба з повітряними десантами і аеромобільними військами противника в польоті і при їх висадці (десантуванні).

Оса-АК
Зенітний гарматно-ракетний комплекс 2С6 “Тунгуска”
Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4 “Шилка”
Зенітна установка

ЗУ-23-2

ПЗРК 9К38 “Ігла”

Зенітний ракетний комплекс 9К35 “Стріла-10”

вогневими можливостями;
- маневровими можливостями.

Розвідувальні можливості засобів ППО визначаються:
А) дальністю виявлення

і впізнавання повітряних цілей:
- “Шилка”, “Тунгуска”, - до 20 км - виявлення;
-“Стріла-1м”-візуально, ПРП 9с12 – 15 - ЗОкм;
-“Стріла-10св”-візуально, ПРП 9с16 - на Д до 15 - 40км.
Б) точністю визначення координат:
-РПК-2, до 20 м, по напрямку - 002.
В) розрішаючою способністю:
-ПРП 9с 12, ПРП 9с 16- + - 5 градусів;
Г) способністю супроводжувати цілі:
- ЗСУ-23-4 від 200 до 1500м;
-“Ігла”, ”Стріла-10” - візуально.

Вогневі можливості засобів ППО визначаються:

часом розгортання в бойовий порядок.
“Стріла-1” переводиться з похідного положення в бойове за 2,5 хв., “Стріла-10св”- за 3-4 хв., комплекс “Шилка” - за 5 хв.;
- швидкістю пересування:
БРДМ-2 до 8-км/год, на плаву-8-9 км/год; БМП- до 60км/год, на плаву- 5-6 км/год; БМ “Шилка”-до50км/год.
проходимістю
вищеперечислені бойові машини високопроходимі, а БРДМ-2, БМП- плаваючими.
запасом ходу
БРДМ-2 - до 750км, БМП- до 500км, БМ ”Шилка” - до 450км.
- можливістю стрільби в русі і з коротких зупинок.
“Стріла-1м” і, “Стріла-10св” забезпечує обстрілповітряних цілей з місця, з коротких зупинок, а також при русі при швидкості до 20км/год, а також на плаву.
Комплекс “Шилка” забезпечує стрільбу в любих метеоумовах, незалежно від часу доби, з місця, зупинок і в русі при швидкості ЗСУ до 35км/год і кутах нахилу не більше 10 градусів.

А) розмірами зони враження:
-“Стріла-1м” - Н-30 – 3500 м, Д до 4200м;
-“Стріла-3” - Н- 15-3000 м, Д до 4500м;
-“Стріла-10св” - Н-25 - 3500м, Д до 5000м;
-2 ПЗРК “Тунгуска” Н - 15-3000м, Д до 8000м;
-ЗСУ-23-4 -Н до 1500м, Д- до 2500м;
-ПЗРК “Ігла” - Н до 3500м, Д до 5000м,
Б) кількістю одночасно або послідовно обстріляних цілей;
В) вірогідність враження:
-“Стріла-1м”-0,3;
-“Стріла-10св”-0,1 в тепловому режимі і 0,6 в фотоконтрастному режимі;
-ЗСУ-23-4- 0,1 при наявності перешкод і 0,3 без перешкод;
-ПЗРК “Тунгуска”-0,6 ракетним каналом і 0,4 пушечним каналом.
г) математичним очікуванням числа збитих повітряних цілей:
В залежності від умов стрільби взвод “Стріла-1м” - до 4,8 цілей;
-взвод “Шилка”- до 2,4-7,2 цілей.

Маневрені можливості засобів ППО визначаються: