Культура Київської Русі

навчання ыноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ

Русі.

Розкрити різновиди перекладної та оригінальної літератури того періоду.

Охарактеризувати особливості архітектури

та познайомитися з її досягненнями.

На прикладі Софії Київської ознайомитися з мозаїками та фресками поч. ХІ ст.

Показати роль музики та видовищ в житті тогочасного суспільства.

Музика та видовища.

відома в Х ст., ще до прийняття християнства.

Договори Русі з Візантією були написані двома мовами: грецькою і слов'янською.
Руські посли та купці після приїзду до Візантії повинні були пред'явити грамоти з підписом великого князя київського.
Можливо, перехідний варіант писемності зберігся в граффіті —настінних написах Софійського собору в Києві.

Її основа -
пристосування букв грецької мови
до слов'янської мови.Відомі два
варіанти слов'янської
середньовічної

писемності:
глаголиця і кирилиця. Кирилиця
служить основою сучасної
української мови.

нас на папері, найдавнішими слід, очевидно, вважати так звані київські

глаголичні листки. Датуються вони кінцем Х - початком ХІ ст. Знаходяться ці сім невеликих аркушів паперу, списаних глаголичним письмом, у Центральній науковій бібліотеці Національної академії наук у Києві.

школи були засновані при київському великокняжому дворі і християнських церквах.

Про значне поширення грамотності в Київській Русі свідчать берестяні грамоти, настінні написи, написи на ремісничих виробах.

Приналежності для письма:
воскові таблички, берестяні грамоти

при Андріївському монастирі у Києві школу для дівчат - перше

у Європі жіноче училище, де навчали не лише грамоті, а й співу, рукоділлю.

Приналежності для письма: писала

до
виникнення нової професії –
переписувача книжок, книжника.
Для поширення книг діяли

центри з переписування книг (скрипторії) у Києві, Новгороді, Галичі, Чернігові, Володимирі Волинському, Переяславі, Ростові та інших містах.

устав — каліграфічне письмо;
б) напівустав — письмо з елементами

округлення букв;
в) скоропис — письмо від руки, порівняне з сучасною ручної техніки письма.

«Девінево діяння», «Троянська війна»;
природознавчу: «Фізіолог», «Шестоднев», «Християнська топографія»,

і повчальну: «Бджола». «Бджола» — збірник моральних сентенцій, запозичених з Біблії та творів стародавніх філософів.

носили релігійний характер.
У середині XI ст. митрополит

Іларіон написав «Слово про закон і благодать". Це перший художньо-публіцистичний твір вітчизняної літератури.

замовлення новгородського посадника Остромира — родича князя Ізяслава Ярославича. Написане

воно на пергаменті вишуканим урочистим письмом, так званим “уставом”.

перший письмовий збірник законів — «Руська правда»

«Повчання дітям». Жанр «Повчання» можна визначити як літопис автобіографія..

«Слово о полку Ігоревім» (80-ті роки XII ст.).

Найдавнішим літописом, який дійшов до наших днів, є «Повість временних

літ»,
створена на початку XII ст. Вона збереглась у Лаврентіївському (1377 р.) та
Іпатіївському (початок XV ст.) списках. Відомі також «Київський літопис» XII ст.,
«Галицько-Волинський літопис» XIII ст.

усної народної творчості.

місцевих традицій.
Архітектура і мистецтво
Десятинна церква

ст. недалеко від храму Святої Софії був споруджений собор, присвячений

архангелу Михайлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий.

внутрішнє оздоблення собору.
Мозаїка і фрески виконані в

суворій візантійської манері.

молиться) з високо піднятими руками, яка звертається з молитвою до

Вседержителя Христа.

Архітектура і мистецтво

широко разгорнута багатофігурна композиція «Євхаристія»— символічна сцена причащення апостолів, яка

розкриває головний догмат християнського віровчення.

цілого ряду ікон, які отримали назву “Замилування”.

монастирі існувала Київська школа живопису. Тут творив відомий давньоруський художник

Алімпій Іконник.

Алімпій. Богоматір. Велика панагія. XII ст.

ст. видовища на Русі були пов'язані з язичницькими культами.

Коляда - божество жіночого роду, яка навчила слов'ян робити колесо.

Свято Коляди включав в себе славослів'я на честь Сонця.

Музика і видовища

і національні особливості. Її основа - самобутня культура східнослов'янських племен.

Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його.

– Львів: Світ, 2004. – С. 260–267, 271–284.
2. Кордон М. В.

Історія української культури: Навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів: Магнолія, 2011. – С. 24–57.
3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – С.272–287.
4. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – С. 38–55, 92–102, 104–119.
5. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / А. К. Бичко, Б. І. Бичко, Н. О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 163–170.
6. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. Л. Є. Дещинського. – [4-те вид., перероб. і допов.]. – Львів: Бескид Біт, 2005. – С. 51–56, 75–85.