Курсова робота на тему:

_______________________________

2013

робочого часу та його види.
4. Надурочні роботи.

від 10.12.71 із змінами і доповненнями.
3. Бойко М. Д. Трудове

право України. Навч. посіб. — К.: Олан, 2002.
4. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособ. для высш. учеб. заведений. — Харьков: Консум, 1998.
5. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юрид. вузів та факультетів. — К.: ВІлбор, 1999.
6. Коментар до Конституції України. Законодавство Верховної Ради України. - К., 1996.
7. Кодекс законів про працю з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М.Вакуленко, О.П.Товстенко. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

тому, що робочий час є однією з істотних умов трудового

договору і торкається інтересів як працівника так і роботодавця.
Предметом роботи є вияв правової природи робочого часу.
Об’єктом роботи є нормативні акти, які регулюють і визначають поняття робочого часу, його види та режим робочого часу.

визначається законом.
У статті 50 КЗпП України встановлено, що нормальна

тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як при п'яти, так і при шестиденному робочому тижні.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

доби чи іншого календарного періоду. Режим робочого часу передбачає 5-

або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду.

робочого часу може бути поденним і підсумованим
Передбачаючи можливість встановлення

за певних умов підсумованого обліку робочого часу, КЗпП не передбачено ні максимальної тривалості робочої зміни, ні меж облікового періоду.

53, 61 КЗпП України), виконувані за розпорядженням роботодавця у виняткових

випадках, визначених законодавством.

порядку сумісництва;

робота, яка виконується працівниками з ненормованим робочим днем. У

цьому разі переробки понад нормальну тривалість обумовлені необхідністю виконання звичайних обов'язків, що випливають із трудової функції працівників, вони не мають виняткового характеру;

- робота, яка виконується у порядку відпрацювання днів відпочинку, наданих відповідно до ч. З ст. 73 КЗпП України.

це - вагітні жінки, жінки, що мають дітей віком до

трьох років (ст. 176 КЗпП); особи молодше вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП) та ін.

робіт шляхом надання відгулу не допускається.

працівника, а особливо керівника. Щоб справитися з цим завданням, необхідно

точно знати, на що час витрачається і робити все якнайшвидше