Слайд 1Л е к ц і я 3
Тема :Київська Русь
Логіка викладу:
Передумови
утворення східнослов’янської держави. Походження назви “Русь”.
Київська Русь в IX-XI ст.
Період
феодальної роздробленості і занепаду Київської Русі. Термін “Україна”.
Соціально-економічний та культурний розвиток Київської Русі.
Слайд 2У процесі формування давньоруської державності простежуються чотири етапи:
формування племінних княжінь
східних слов'ян;
утворення первісного ядра давньоруської державності – «Руської землі»;
формування
південного й північного ранньодержавних утворень;
об'єднання цих утворень у Давньоруську державу з центром у Києві.
Слайд 3Сучасні історики вважають, що
в часи Аскольда і
Діра (близько
40 – 50-х рр. IX ст.) виникла перша слов'янська держава,
яку можна називати Київським князівством.
Слайд 4Близько 882 р. новгородський князь Олег з дружиною спустився Дніпром,
взяв Смоленськ, Любеч, потім хитрістю захопив Київ, убив київських князів
Аскольда і Діра й проголосив Київ столицею своєї держави: “Хай буде Київ матір'ю градам руським”.
Є підстави стверджувати, що Аскольд став жертвою не стільки Олега, скільки власних бояр, яких не влаштовувала його політика (насамперед, спроба охрестити киян).
Тобто, відбувся політичний переворот і київський престол посів новий князь. Династія Києвичів поступилася династії Рюриковичів.
Вперше в історії Південну Русь об'єднано з Північною, що було найважливішим етапом на шляху створення Руської держави.
Слайд 71. Реформаторська діяльність Володимира Великого
Слайд 8ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
1. Продовжив і завершив тривалий процес формування
території Київської держави (981 – 993 pp. підкорив владі Києва
в'ятичів, радимичів, дулібів та хорватів).
Простягаючись майже на 800 тис. км, Руська держава стала найбільшою країною в Європі.
Слайд 102. Наприкінці X ст. розпочинає боротьбу з печенізькими ханами, провівши
з ними сім великих переможних війн.
3. Створив систему воєнно-феодальних
замків на південноруському порубіжжі, створюючи могутні земляні вали і рови, які тягнулися вздовж лівого берега Росі, між нею і Роставицею, а також уздовж лівого берега Стугни.
4. Розбудував, зміцнив і прикрасив Київ. Збудував нову міську фортецю («місто Володимира» площею 10 га), звів церкву св. Василя і церкву Богородиці (Десятинної).
Слайд 125. Здійснив наступні реформи:
АДМІНІСТРАТИВНУ – землі князівства, де правили залежні
від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам
та наближеним боярам.
Унаслідок зламу сепаратизму племінної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності.
Слайд 13ВІЙСЬКОВУ –
ліквідував «племінні» військові об'єднання і домігся злиття військової системи
з системою феодального землеволодіння (роздавав «мужам лучшим» земельні володіння в
прикордонних районах Русі, зобов'язуючи їх до військової служби).
Вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів кочівників; сформувати боєздатне, віддане князю військо; створити нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству.
Слайд 14РЕЛІГІЙНУ
Почалася спробою модернізувати язичництво (намагався протиставити культ верховного божества Перуна
цілому пантеону богів підкорених племен).
Згодом наприкінці 80-х років X
ст. Володимир вирішує запровадити християнство як державну релігію.
Слайд 18Історичне значення прийняття Християнства:
1. Сприяло остаточному розкладу родового ладу й
формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов'ян.
2. Стало
надійним ґрунтом для створення могутньої, централізованої самодержавної країни.
3. Сприяло росту міжнародного авторитету держави.
4. Під впливом християнства відбулася докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення.
5. Заклало якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяла розвиткові писемності, літератури, архітектури та мистецтва.
Слайд 19СУДОВА реформа
Запровадив нове зведення законів усного звичаєвого права, названого літописцем
«Уставом земленим».
Цей устав надалі ліг в основу першого на Русі
писаного зібрання юридичних норм – «Правди Ярослава» (1016).
Слайд 20ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
Вів боротьбу з Польщею за червенські міста
(Волинь, Червень, Белз, Перемишль) та на сході з Волжською Булгарією.
Слайд 21У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу
зброї, а й на активні дипломатичні контакти:
договори про «мир та
любов» з Чехією, Угорщиною та Польщею;
обмінявся посольствами з Німеччиною, установив відносини з Римом.
Налагодження у 90-х роках X ст. офіційних зв'язків з Римом змушувало Візантію, яка не бажала розширення сфери римського впливу на Русь, ставитися до русичів як до рівних.
Слайд 222. Розбудова держави за князювання Ярослава Мудрого
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Слайд 24Докладав чимало зусиль для посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію.
Продовжив боротьбу з нападами печенігів. 1036 р. завдав їм остаточної
поразки під Києвом.
Сприяв створенню нових і розбудові існуючих міст.
У Києві споруджено нову систему укріплень – «місто Ярослава» (у сім разів більше за площею від «міста Володимира»), побудував Софійський собор, Георгіївську та Іриненську церкви, Золоті ворота з надбрамною церквою.
Слайд 27
Піклувався про безпеку південних рубежів Русі:
на багато сотень верст тягнулися зведені при ньому «змійові вали»
з укріпленими фортецями.
Тільки збудована вздовж Росі оборонна система охоплювала 13 міст і фортець, розташованих на лівому березі.
Остаточно ліквідував місцевий сепаратизм, означив територію і кордони держави, удосконалив державний апарат.
Слайд 28Створив перше писане зведення законів Київської Русі – «Руську правду»
(1016 (1036) – відома як «Правда Ярослава»), що регламентувала внутрідержавні
феодальні відносини.
Сприяв утвердженню християнства. Без відома константинопольського патріарха 1051 р. призначає главою руської церкви Іларіона, що мало на меті вивести вітчизняну церковну ієрархію з-під контролю Візантії.
Слайд 29Запропонував механізм спадкоємності князівської влади за принципом сеньйорату, тобто влади
найстаршого в роду
Незадовго до смерті поділив Київську державу між
синами:
Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород і Псков;
Святослав – Чернігів, Муром і Тмутаракань;
Всеволод – Переяслав і Ростов;
Ігор – Володимир-Волинський;
В'ячеслав – Смоленськ.
Слайд 30У разі смерті київського князя великокняжий стіл переходив до найстаршого
за віком сина
Це, на думку Ярослава, давало можливість уникнути сімейних
чвар, оскільки кожен з нащадків мав шанс правити в Києві.
Смоленськ
Слайд 31ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
У 1030 – 1031 pp. у союзі з Мстиславом
відвоював у Польщі Червенські землі, внаслідок чого до Русі відійшли
Перемишль, Червен, Белз та інші міста.
Слайд 32Розширив кордони на північному заході, приєднавши землі угро-фінських племен (чудь,
водь, жора та ін.).
Слайд 33Підтримував дружні відносини з Візантією, надсилав руські дружини на допомогу
візантійцям.
Проте 1043 р. спалахнула
русько-візантійська війна, спричинена зміною ставлення до Русі нового візантійського імператора Костянтина Мономаха. І хоча ця воєнна експедиція закінчилася невдачею, з Візантією була підписана мирна угода.
Підтримував відносини з Німеччиною (1030–1031 і 1040–1043 рр. – обмін посольствами). Русь розглядала Німеччину як найкращого союзника у боротьбі з Візантією.
Слайд 34Подальший розвиток «сімейної дипломатії»:
сам одружений з
шведською принцесою Інгігердою,
Всеволод – з дочкою візантійського імператора Костянтина
IX Мономаха,
Ізяслав – з сестрою польського князя Казимира,
Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха II.
Три доньки вийшли заміж за європейських королів:
Анна – за французького Генріха І,
Анастасія – за угорського Андрія,
Єлизавета – за норвезького Гаральда Сміливого.
Ярослав став впливовим європейським політиком, якого історики часто називають «тестем Європи».
Слайд 353. Відцентрові тенденції
в розвитку Руської держави (друга половина ХІ
ст. – початок ХІІ ст.).
Слайд 36Після смерті батька Ярослава Мудрого три брати – Ізяслав, Святослав
та Всеволод – уклали між собою політичний союз, утворили тріумвірат
(одноосібна монархія поступово переростає в монархію федеративну).
Слайд 37Основні події часів правління тріумвірату:
Усунули від участі у державному житті
молодших братів;
1060 р. здійснили спільний похід проти торків;
Улітку 1068 р.
зазнали розгромної поразки від половців на річці Альта. Призвела до захоплення кочівниками Переяславщини;
1068 р. – повстання у Києві проти Ізяслава Ярославича. Проголошення Всеслава Полоцького великим князем київським. 1069 р. Ізяслав повернув київський престол;
Слайд 39Унаслідок попередніх подій відбувається різке загострення суперечностей між тріумвірами.
1072 р.
– на з’їзді у Вишгороді затверджено нову збірку законів «Правда
Ярославичів»;
1073 р. – конфлікт між Ярославичами, що привів до розпаду тріумвірату: Святослав, підмовивши Всеволода, робить воєнний похід на Київ і виганяє Ізяслава
Слайд 40Далі Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073 –
1076 рр. – Святослав, 1076 – 1078 рр. – Ізяслав,
1078 – 1093 pp. – Всеволод.
1093 – 1113 рр. – княжив найстарший із онуків Ярослава Мудрого – Святополк ІІ Ізяславович.
Слайд 41Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції в державі, було втрачено
політичну єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза.
Всі
спроби княжих з'їздів (снемів) заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися невдачею.
Слайд 42Князівські з’їзди:
Любецький (1097) – ухвалив рішення про припинення міжусобиць. Проголосив
запровадження спадкового володіння землями і князівствами.
Витичівський (1100) – укладення миру,
який завершив війну князів, що розпочалася внаслідок осліплення теребовлянського князя Василька Ростиславовича.
Золотчівський (1101) – обговорення питання спільних дій усіх князів проти половецької агресії.
Долобський (1103) – обговорення заходів протидії половецькій загрозі. Прийнято рішення щодо війни проти половців.
Слайд 43Феодальну роздрібненість спричинила низка чинників:
Великі простори держави
Етнічна неоднорідність населення
Зростання великого
феодального землеволодіння
Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади
Частковий занепад Києва
як торгівельного центру
Посилення експансії степових кочівників
Слайд 44Позитивні тенденції доби роздробленості
Слайд 45Негативні тенденції доби роздробленості
