Ласкаво прос имо до Полтави

в 2006 р. встановлено унікальний, єдиний в світі пам'ятник полтавській

галушці. Авторами масивної споруди з каменю є народний художник України Анатолій Чернощьоков і скульптор Микола Цись.

з колонадою в місті Полтаві, споруджена вперше в 1909 році

на честь 200-ліття Полтавської битви; один із символів міста.
Розташована на Соборному майдані, завершує полтавське плато Іванової Гори. Звідси відкривається об'ємний краєвид на долину річки Ворскли та частину міста: полтавський Поділ, ворсклянську Леваду.

і символ міста. Пам'ятка містобудування і архітектури національного значення[1]. Основа

класичного архітектурного ансамблю площі закладена в 1805–1841 роках. У 1840–1842 роках центральна частина площі, засаджена деревами, перетворилася на парк з кільцевою магістраллю та радіальними алеями — Корпусний сад. Композиційне завершення площа отримала в 1945–1969 роках після відбудови.

Мирного. Це будиночок, в якому письменник прожив 17 років до

кінця свого життя. Тут він приймав друзів-письменників: Лесю Українку і Олену Пчілку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та інших діячів мистецтва і літератури. У музеї зберігаються оригінальні рукописи письменника, його особисті речі, книги, фотографії, документи. На подвір'ї встановлено пам'ятник Панасу Мирному.
Пам'ятник галушці Хто не їв полтавських галушок, вважай, не був у Полтаві. Цю знамениту страву полтавського краю так високо шанують, що навіть спорудили пам'ятник галушці, який став новим символом Полтави і, до невдоволення інтелігентів-старожилів, змагається за популярність з «орлом» у Корпусному саду. Як би там не було, а туристам подобається. Знаходиться пам'ятник на Івановій горі, поряд зі знаменитою альтанкою, про яку ми розповімо нижче. Неподалік знаходиться ресторан «Іванова гора», де можна скуштувати тих самих знаменитих полтавських галушок та інші дивовижні страви національної української кухні. Щорічно біля пам'ятника проходить свято-фестиваль на честь галушки, де кухарі змагаються в мистецтві їх приготування.

часом ‒ менш розповсюджена в Україні й представлена, мабуть, лише

в окремих ресторанах української кухні.

Попри це, колись галушки та їх різновиди (палюшки, затірка) були дуже популярними на столах українців. Селяни готували їх майже щодня.

Галушки готували у формі кульок або квадратиків із тіста, яке згодом відварювали. На відміну від вареників, галушки не мають начинки. Подавали страву зі шкварками та сметаною, а у піст ‒ з підсмаженою цибулею. Також часто готували суп з галушками.

Одним із різновидів галушок є палюшки. До тіста на палюшки додають ще варену товчену картоплю, домашній сир та яйця ‒ виходять такі собі ліниві вареники. Ця страва була дуже поширеною на теренах Західної України.

так можна на 100% виїхати зі своєї країни.
Не порівнюйте. Позбавтеся

від звички порівнювати ціни, клімат, життя і транспорт. Знайомтеся з життям інших людей і думайте, чого б Ви могли у них навчитися.
Не робіть занадто багато покупок. Витрачайте гроші на речі, які Ви не зможете носити: білети в театр, екскурсії, ресторани.