Методи розрахунку характеристик зон ураження при вибухах конденсованих речовин

конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі”
Виконала:
Студентка

групи МОА-112 Михайлюта Олена

та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу.
При оцінці обстановки,

що виникає на об’єкті, де використовуються вибухо-, пожеженебезпечні речовини, важливо розрізняти випадки, коли аварія виникає в приміщенні чи поза приміщенням. Вибухи в приміщеннях приводять до більш тяжких руйнацій тому, що частка участі горючої речовини внаслідок виключення розпорошення, у вибуху значно більша. Також при вибухах у приміщеннях значну небезпеку для людей становить не стільки безпосередній вплив, скільки вторинні впливи (уламки, бите скло тощо) при руйнуванні обладнання, котре там знаходиться, та конструкцій об’єкту.

— вибухове горіння з дозвуковою швидкістю.
Зона горіння — частина

простору, у якій утворюється полум'я чи вогненна куля з продуктів горіння.
Зона дії УХ — територія в межах якої можливі руйнування, пошкодження будівель та споруд, а також завдання шкоди людині через надмірний тиск УХ.
Зона теплового ураження — частина простору, що примикає до зони горіння, у якому відбувається загоряння чи зміна стану матеріалів і конструкцій та вражаюча дія на незахищених людей.
Зона токсичного задимлення — частина простору, що включає наведені вище зони.

розрізняють дві зони дії: детонаційної хвилі - в межах хмари

ГПС та повітряної ударної хвилі - за межами хмари ГПС. У зоні хмари діє детонаційна хвиля, надмірний тиск у фронті якої приймається постійним в межах хмари ГПС та приблизно рівним ∆ Р = 17 кгс/см2 (1,7 МПа).
У розрахунках приймають, що зона дії детонаційної хвилі обмежена радіусом r0, який визначається з припущення, що ГПС після руйнування ємкості утворює у відкритому просторі напівсферичну хмару. Об'єм напівсферичної хмари може бути визначений за формулою
, м3,
де = 3,14.
Враховуючи, що кіломоль ідеального газу при нормальних умовах займає 22,4 м3, об'єм ГПС, що утворилась при аварійній ситуації складе м3 ,
де - k- коефіцієнт, що враховує частку активного газу (частку продукту,          бере участь у вибуху);         Q  - Кількість зріджених вуглеводневих газів в сховищі до вибуху, кг;          C - Стехіометрична концентрація газу в % за об'ємом;          mk - Молярна маса газу, кг / кмоль.

хмари. Тиск у фронті ударної хвилі ∆ Рф залежить від

відстані до центру вибуху і визначається за формулою або таблицею виходячи із співвідношення. Рф = f (r / r0), де r - відстань від центру вибуху до розглянутої точки.
Таблиця і формула апроксимують відомі формули, що характеризують залежність тиску від відстані до центру вибуху.

Залежність тиску від відстані до центру вибуху

Таблица 6.1

можуть виникнути на пожежовибухонебезпечних об'єктах. До пожежовибухонебезпечні об'єктів належать об'єкти,

на території або в приміщеннях яких знаходяться (обертаються) горючі гази, легкозаймисті рідини та горючі пилу в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні горючі суміші, при горінні яких надлишковий тиск в приміщенні може перевищити 5 кПа.
Під час вибуху газопаровоздушних сумішей (ГВС) зону детонаційної хвилі, обмежену радіусом r0, можна визначити за формулою
r0 = , м,
де 1/24 - коефіцієнт, м/кДж1/3;
Е - енергія вибуху суміші, визначається з виразу Э = VГПВС  стх  Qстх, кДж,
де V ГПВС - об'єм суміші, дорівнює VГПВС = 100 Vг / С,
V г - об'єм газу в приміщенні;
З - стехіометричні концентрація пального за обсягом в% (табл .2);
 СТХ - щільність суміші стехіометричного складу, кг / м 3 (табл.2);
Q СТХ - енергія вибухової перетворення одиниці маси суміші стехіометричного про го складу, кДж / кг;
V 0 - вільний об'єм приміщення, рівний V 0 = 0,8 V п, м 3;
V п - об'єм приміщення;
при V ГПВС> V 0 об'єм суміші V ГПВС приймають рівним V 0.

в залежності від виду ВВ, ефективної маси, характеру підстилаючої поверхні

і відстані до центру вибуху. Розрахунок проводять в два етапи. Спочатку визначають приведений радіус R, для розглянутих відстаней, а потім надлишковий тиск ∆ Рф. Приведений радіус зони вибуху R може бути визначений за формулою
, м/кг1/3,
де r - відстань до центру вибуху ВР, м;  - коефіцієнт, що враховує характер підстилаючої поверхні, приймається рівним: для металу - 1; для бетону - 0.95; для ґрунту і дерева - 0.6 / 0.8; Q - маса ВР, кг. kефф - коефіцієнт приведення розглянутого виду ВР до тротилу, що приймається за наведеною нижче таблицею.
Значення коефіцієнта kефф



В залежності від величини приведеного радіусу надлишковий тиск може бути визначено по одній з наступних формул при

при