Мінералогія Павлишин В.І. Лекція 23

до розумiння сутi самого поняття типоморфiзм.
Представники першого з них

надають типоморфiзму вузьке кристаломорфологiчне розумiння вiдповiдно до його дослiвного значення;
другого,  навпаки, пропонують розширити, включивши в нього всi атрибути мiнералiв (рис.1).

поняття:
Типоморфiзм мiнералiв 
їхня здатнiсть фiксувати умови

середовища мiнералоутворення (перетворення), вiдображенi в утвореннi окремих мiнералiв, їхніх асоцiацiй i (або) в iндивiдуальних особливостях мiнералiв.

утворень.
Типоморфнi особливостi
(або асоцiацiї) мiнералiв 
ознаки (або асоцiацiї)

мiнералiв, що виникають у певних умовах кристалiзацiї або перетворення і дозволяють судити про цi умови.

(асоціацій), їхніх ознак і отримання даних про фізико-хімічні умови утворення

(перетворення) мінеральних об'єктів

Принцип спадковостi типоморфних ознак  успадкування типоморфних ознак мiнералами, що утворюються в процесi розвитку спорiдненого середовища мiнералоутворення
(В.И.Павлишин и др., 1988)

який включає типоморфiзм складу і типоморфiзм структури;

2) типоморфiзм включень

мiнералiв;

3) типоморфiзм морфологiї мiнералiв;

4) типоморфiзм фiзичних властивостей мiнералiв.

мiнералiв вiдображати у своєму складi умови середовища мiнералоутворення.

Мельников, 1992):
"здатність їхньої кристалічної структури відображати умови середовища мінералоутворення

(перетворення)".

в двох аспектах:
зміну структури без зміни хімічного складу мінералу

та зі зміною хімічного складу.

Прикладом першого аспекту є поліморфні модифікації, для яких встановлена загальна закономірність – високотемпературні модифікації мають вищу симетрію, ніж низькотемпературні.
Зокрема, перехід у парах марказит → пірит, α-кварц → β-кварц відповідає зміні сингоній відповідно з ромбічної на кубічну і тригональної на гексагональну.

у широкому діапазоні, який охоплює як твердофазові перетворення, так і

переходи кристал ↔ рідина, свідчить
(А. Патнис, Дж. Мак-Коннелл, 1983):

збільшення Т і зменшення Р сприяють скороченню міжатомних зв'язків (звичайно, не всіх, а тільки кратних) і зменшенню координаційного числа катіонів, а збільшення Р і зменшення Т – збільшенню координації й міжатомних відстаней.

цілому торкається зв'язку між умовами утворення і кристалічною структурою мінералів,

що змінюють хімічний склад.
Ця проблема розглядалася багатьма дослідниками (М.В. Бєлов, О.С. Поваренних, В.С. Соболєв та ін.) і в загальному вигляді зводиться до такого:
підвищення тиску згідно з принципом Ле-Шательє сприяє зміні хімічного складу мінералів таким чином, що утворюються все щільніші (меншого об'єму) структури, а підвищення температури протидіє цій тенденції особливо помітно, коли тиск невеликий або помірний

Долгова, В.А. Калюжного та ін.) у другій половині ХХ ст.

вчення про включення мінералів оформилось як новий напрям у геологічній науці під назвою термобарогеохімія
Типоморфними ознаками можуть служити: мiкроморфологiя вакуоль та їхній розподiл, агрегатний i хiмiчний склад включень, температура гомогенiзацiї й декрепiтацiї включень. За цими ознаками можна судити про агрегатний стан середовища мiнералоутворення, визначати температуру і тиск, що iснували в системi в момент виникнення i росту кристала.

мiнералiв. Вона є результатом взаємодiї зовнiшнього середовища i внутрiшньої структури

мінералів. Тому з теоретичних позицiй генетична iнформативнiсть морфологiї кристалiв проявляється у вiдхиленнi їхньої форми вiд морфологiї, зумовленої кристалiчною структурою. Кристаломорфологiчнi особливостi мiнеральних iндивiдiв мають важливе значення для встановлення умов утворення, для кореляцiї магматичних, метаморфiчних i осадових порiд, при пошуках i оцiнцi якостi мiнеральної сировини, їхній технологiчнiй переробцi.
Типоморфними ознаками морфологiї мiнералiв можуть служити обрис i габiтус їхніх кристалiв, особливостi рельєфу граней i внутрiшня будова (анатомiя), характер двiйникування і агрегатiв, форма зерен та iн.

є закони, правила і закономірності типоморфiзму конституцiї мiнералiв.
Типоморфними ознаками фiзичних

характеристик мiнералiв можуть служити: оптичнi, люмiнесцентнi, електричнi, магнiтнi, механiчнi, термiчнi та iншi властивостi. Найважливiше значення мають забарвлення, люмінесценція, твердiсть, густина, електричні та магнітні властивості, показник заломлення, термiчнi властивостi мiнералiв.