Разделы презентаций


Міністерство освіти і науки України Прикарпатський національний універститет

Содержание

ЗмістВступ. Переваги цифрового сигналу перед аналоговимОсновні типи фільтрів та їх класифікація.Рекурсивні цифрові фільтри.Сутність вейвлет-аналізу Порівняння з Фур’є-аналізом.Перетворення Фур'є (ПФ). Пірамідне представлення сигналівДвовимірне дискретне малохвильове перетворення.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Міністерство освіти і науки України
Прикарпатський національний універститет імені Василя Стефаника
Кваліфікаційна

робота
Цифрова фільтрація сигналів
та їх компресія на основі малохвильового перетворення.
м.

Івано-Франківськ
2012
Міністерство освіти і науки УкраїниПрикарпатський національний універститет імені Василя СтефаникаКваліфікаційна роботаЦифрова фільтрація сигналів та їх компресія на

Слайд 2Зміст
Вступ. Переваги цифрового сигналу перед аналоговим
Основні типи фільтрів та їх

класифікація.
Рекурсивні цифрові фільтри.
Сутність вейвлет-аналізу Порівняння з Фур’є-аналізом.
Перетворення Фур'є (ПФ).
Пірамідне

представлення сигналів
Двовимірне дискретне малохвильове перетворення.






ЗмістВступ. Переваги цифрового сигналу перед аналоговимОсновні типи фільтрів та їх класифікація.Рекурсивні цифрові фільтри.Сутність вейвлет-аналізу Порівняння з Фур’є-аналізом.Перетворення

Слайд 3 Методи і техніка обробки сигналів нині складають основу найважливіших розробок

в галузі фізики, електротехніки і електроніки, особливо в системах зв'язку,

радіо - і гідролокаційних системах, контрольно-вимірювальних системах і системах управління виробничими процесами. Впродовж останнього десятиліття методи цифрової обробки сигналів придбали велику важливість з огляду на те, що тепер вони не лише замінюють класичні аналогові методи у багатьох традиційних областях техніки, але і застосовуються у багатьох нових областях.

ВСТУП. ПЕРЕВАГИ ЦИФРОВОГО СИГНАЛУ ПЕРЕД АНАЛОГОВИМ

Методи і техніка обробки сигналів нині складають основу найважливіших розробок в галузі фізики, електротехніки і електроніки, особливо

Слайд 4 Фільтрацію сигналу, тобто зміну його спектра, звичайно здійснюють з метою

збільшення відношення сигнал - шум, зменшення впливу завад або виділення

(підсилення) якої-небудь корисної якості сигналу
Фільтри можуть класифікуватися за різними особливостями. Здебільшого для поділу фільтрів використовують такі ознаки.
Перша ознака - вид вхідного і вихідного сигналу фільтра. Якщо ці сигнали аналогові, то фільтри називаються аналоговими, якщо ж сигнали представлені цифровим кодом, то фільтри належать до цифрових.
Друга ознака - вид частотної характеристики. За цією ознакою фільтри поділяються на такі групи: фільтри низьких частот (ФНЧ); фільтри високих частот (ФВЧ); смугові фільтри (СФ); смугозагороджувальні або режекторні фільтри (РФ); всепропускні фільтри (ВФ). Графіки амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) згаданих фільтрів наведено на рис. 1.1 (а-е).

Основні типи фільтрів та їх класифікація.

Фільтрацію сигналу, тобто зміну його спектра, звичайно здійснюють з метою збільшення відношення сигнал - шум, зменшення впливу

Слайд 5
Рис. 1.1. Амплітудно-частотні характеристики різноманітних фільтрів

Рис. 1.1. Амплітудно-частотні характеристики різноманітних фільтрів

Слайд 6 За третьою ознакою розрізняють різні типи фільтрів за їх імпульсною

характеристикою. Неперервний фільтр - це фільтр з неперервною імпульсною характеристикою

(IX), дискретний фільтр - це фільтр, IX якого подана набором 8-імпульсів.
Четверта ознака, за якою класифікують фільтри, - це протяжність імпульсної характеристики. Якщо IX фінітна, тобто має межу в часі, то такі фільтри називають фільтрами зі скінченним імпульсним відгуком, або, коротко, СІВ-фільтрами Якщо IX, хоча і загасає в часі, але має теоретично необмежену в часі тривалість, то такі фільтри називають НІВ-фільтрами, тобто фільтрами з нескінченним імпульсним відгуком


За третьою ознакою розрізняють різні типи фільтрів за їх імпульсною характеристикою. Неперервний фільтр - це фільтр з

Слайд 7 У загальному випадку вихідний сигнал ЦФ у момент часу t

= nT визна­чають значенням вхідного сигналу х у цей самий

момент часу, а також значеннями вхідних і вихідних сигналів у попередні моменти часу, тобто
Якщо ця залежність є лінійною, то цифровий фільтр називається ліній­ним, а вихідна величина уп визначається:
(1.14)
або в загальному випадку
(1.15)

Рекурсивні цифрові фільтри.

У загальному випадку вихідний сигнал ЦФ у момент часу t = nT визна­чають значенням вхідного сигналу х

Слайд 8Отже, з рівняння (1.14) видно, що для одержання уп необхідно

виконати такі операції:
Отримати сигнали хп-х,...,хп-т,уп-х,...уп-l. їх можна одержати з хп

і уn за допомогою реалізації затримок на один період дискретизації Та. У разі апаратної, мікропроцесорної реалізації цифрового фільтра для отримання затриманих сигналів використовують стек.
Перемноження одержаних на елементах затримки сигналів на постійні коефіцієнти ат і bl.
Підсумування отриманих сигналів, яке може бути реалізовано програмно або на суматорах.
Згідно з (1.4) побудована блок-схема симетричного нерекурсивного ЦФ (рис. 1.7).


Отже, з рівняння (1.14) видно, що для одержання уп необхідно виконати такі операції:Отримати сигнали хп-х,...,хп-т,уп-х,...уп-l. їх можна

Слайд 9У рекурсивних фільтрах існує зворотний зв’язок за вихідним сигналом, який

може спричиняти нестабільність. У випадку збудження такого фільтра вхідним сигналом

його вплив теоретично ніколи не зникає. На рис. 1.8 наведена блок-схема рекурсивного фільтра, яка побудована згідно з (1.15). Схема такого фільтра вимагає М + L аперіодичних ланок і М + L +1 перемножувачів.





У рекурсивних фільтрах існує зворотний зв’язок за вихідним сигналом, який може спричиняти нестабільність. У випадку збудження такого

Слайд 10Приклад імпульсного відгуку рекурсивного фільтра
Початково фільтр не був збуджений і

його вихідний сигнал дорівнював нулю (уп-1 = 0). Якщо подати

на вхід одиничний імпульс, на виході фільтра сформуються такі вихідні сигнали (рис. 1.9):



вхідний сигнал імпульсний відгук
Рис. 1.9. Реакція рекурсивного ЦФ на одиничний імпульс

Приклад імпульсного відгуку рекурсивного фільтраПочатково фільтр не був збуджений і його вихідний сигнал дорівнював нулю (уп-1 =

Слайд 11 Вейвлет-перетвореня сигналів є узагальненням спектрального аналізу, типовий представник якого -

класичне перетворення Фур'є.
Перетворення Фур'є розкладає довільний процес на елементарні

гармонійні коливання з різними частотами, а всі необхідні властивості й формули виражаються за допомогою однієї базисної функції exp(jwt) або двох дійсних функцій sin(wt) і cos(wt).
Вейвлетне перетворення має багато спільного з перетворенням Фур'є. У той же час є ряд досить істотних відмінностей. Як приклад розглянемо застосування вейвлет-аналіза до синусоїд f(t)=sin(2πt/T1)+α sin(2πt/T2) , що дозволяє легко порівняти з результатами звичайного перетворення Фур'є.
На рисунку 2.1 показаний сигнал у вигляді суми синусоїд, що відрізняються частотами: (y=sin(30*x)+sin(100*x)).

Сутність вейвлет-аналізу Порівняння з Фур’є-аналізом.

Вейвлет-перетвореня сигналів є узагальненням спектрального аналізу, типовий представник якого - класичне перетворення Фур'є. 	Перетворення Фур'є розкладає довільний

Слайд 12Рис. 2.1 - Сума синусоїд , що відрізняються частотами
Рис. 2.2

- Вейвлет перетворення суми синусоїд з різними частотами
Рис. 2.3 -

Дві послідовні в часі синусоїди з різними частотами

Рис 2.4 - Вейвлет-перетворення двох послідовних у часі синусоїд з різними частотами

Рис. 2.5 - Спектр Фур'є двох послідовних у часі синусоїд з різними частотами

Рис. 2.1 - Сума синусоїд , що відрізняються частотамиРис. 2.2 - Вейвлет перетворення суми синусоїд з різними

Слайд 13Перетворення Фур'є (ПФ).
В основі спектрального аналізу сигналів лежить інтегральне

перетворення й ряди Фур'є.
У просторі функцій, заданих на кінцевому

інтервалі (0,T), норма, як найбільш загальна числова характеристика довільної функції s(t), по визначенню обчислюється як корінь квадратний зі скалярного добутку функції. Виразу:
||s(t)||2 = s(t), s(t) = s(t)·s*(t) dt, (2.1)
де s*(t) – функція, комплексно сполучена з s(t).
Якщо норма функції має кінцеве значення (інтеграл сходиться), то говорять, що функція належить простору функцій L2[R], R=[0,T], інтегрувальних із квадратом (простір Гильберта), і, відповідно, має кінцеву енергію. У просторі Гильберта на основі сукупності ортогональних функцій з нульовим скалярним добутком
v(t), w(t) = v(t)·w*(t) dt = 0 (2.2)
завжди може бути, створена система ортонормованих "осей" (базис простору).
Базис простору може бути утворений будь-якою ортогональною системою функцій. Найбільше застосування в спектральному аналізі одержала система комплексних експонентних функцій. Проекції сигналу на даний базис визначаються виразом:
Sn = (1/T) s(t) exp(-jn· ·t) dt, n  (-∞, ∞), (2.3)
де =2 /T – частотний аргумент векторів.
s(t) = Sn exp(jn·Dw·t) (2.4)
Рівняння (2.3) і (2.4) називають прямим і зворотним перетворенням Фур'є сигналу s(t).
Перетворення Фур'є (ПФ). 	В основі спектрального аналізу сигналів лежить інтегральне перетворення й ряди Фур'є. 	У просторі функцій,

Слайд 14 На практиці ряд Фур'є обмежується певною кількістю членів N.
Ряд

Фур'є рівномірно сходиться до s(t) по нормі (2.1):
||s(t) -

Sn exp(jnDwt)|| = 0. (2.5)
Таким чином, ряд Фур'є - це розкладання сигналу s(t) по базисі простору L2(0,T) ортонормированных гармонійних функцій exp(jnDwt) зі зміною частоти, кратним частоті першої гармоніки w1=Dw.. Звідси, ортонормований базис простору L2(0,T) побудований з однієї функції v(t) = exp(jDwt) = cos(Dwt)+j·sin(Dwt) за допомогою масштабного перетворення незалежної змінної так, що vn(t) = v(nt).
Для коефіцієнтів ряду Фур'є справедлива рівність Парсеваля збереження енергії сигналу в різних представленнях:
(1/T) |s(t)|2 dt = |Sn|2. (2.6)
Розклад в ряд Фур'є довільної функції y(t) коректно, якщо функція y(t) належить цьому ж простору L2(0,T), тобто квадратично інтегрувальна з кінцевою енергією:
|y(t)|2 dt <  , t  (0,T), (2. 7)
при цьому вона може бути періодично розширена й визначена на всій тимчасовій осі простору R(-, ) так, що
y(t) = y(t-T), t  R,
за умови збереження кінцівки енергії в просторі R(-, ).

На практиці ряд Фур'є обмежується певною кількістю членів N. Ряд Фур'є рівномірно сходиться до s(t) по нормі

Слайд 15Пірамідне представлення сигналів.
На рисунку 3.1 схематично зображене пірамідне представлення одномірного

сигналу. Сигналові ставляться у відповідність дві піраміди: піраміда гауссіанів (ПГ)

і піраміда лапласіанів (ПЛ). Ці назви відбивають аналогію з популярними в графіку операціями згладжування (згортки з колоколообразним фільтром) і виділення перепадів (обчислення “дискретного оператора Лапласа”). Можна вважати цю конструкцію спрощеним варіантом попередньої.

Процес одержання зображений на рисунку 3.2.

Пірамідне представлення сигналів. На рисунку 3.1 схематично зображене пірамідне представлення одномірного сигналу. Сигналові ставляться у відповідність дві

Слайд 16Рис. 5.2 – Процес одержання графікові функції

Рис. 5.2 – Процес одержання графікові функції

Слайд 17 Двовимірне 2D малохвильове перетворення у просторі L2(R) будується на основі

одновимірного 1D малохвильового перетворення з базовою функцією ψ і масштабною

функцією φ у такий спосіб
(4.28)
(4.29)
(4.30)
  де х = (x1 ,х2 ) і отримана базова малохвильова функція дорівнюватиме

де і є Z2



Двовимірне дискретне малохвильове перетворення

Двовимірне 2D малохвильове перетворення у просторі L2(R) будується на основі одновимірного 1D малохвильового перетворення з базовою функцією

Слайд 19

ВИСНОВОК
Фільтрація є однією із найпоширеніших операцій обробки сигналів. Мета фільтрації

полягає в усуненні завад, що містяться у сигналі, або у

виділенні окремих складових сигналу, які відповідають тим чи іншим властивостям досліджуваного процесу.
У техніці цифрового оброблення сигналів все частіше застосовують циф­рові фільтри (ЦФ). За допомогою останніх у сигналі виділяють, заглушуються (перериваються) або послаблюються певні частоти з метою покращання відно­шення сигнал/шум. Крім цього, ЦФ широко використовують як структурні елементи пристроїв та систем оброблення сигналів. Зважаючи на це, ЦФ мають велике практичне значення.
Сучасні активні фільтри та цифрові фільтри - це пристрої, які викорис­товують у різних сферах техніки. В останні десятиліття інтенсивно розви­ваються також методи фільтрації, специфічні саме для вимірювальної та обчислювальної техніки. Ці методи, основані на реалізації спеціальних вагових функцій. Отримані завдяки їм фільтри дуже близькі за властивостями до ЦФ, але можуть бути використані як в цифровій, так і в аналоговій частині пристрою вимірювання.
В результаті всіх удосконалень техніка цифрової фільтрації використовуватися в різних областях, таких як радіозв'язок, радіо - і гідролокація, фізичний експеримент, біомедичні дослідження, аерокосмічні системи, розвідка корисних копалини за допомогою супутників і т. д.

ВИСНОВОК Фільтрація є однією із найпоширеніших операцій обробки сигналів. Мета фільтрації полягає в усуненні завад,

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика