Слайд 1Мультимедійний супровід уроків
з курсу “Я і Україна
Природознавство”
4 клас
Зона мішаних
лісів.
Українське Полісся
Автор Павлюк Ірина Юріївна
Слайд 2
У північній частині України знаходиться зона мішаних лісів (20% території
країни).
Слайд 4 У зоні сформувалась густа річкова мережа.
Це ріки
— притоки Прип'яті і Дніпра.
Прип'ять приймає такі найбільші притоки:
Турію, Стохід, Стир, Горинь, Уборть.
Слайд 10
Дніпро приймає притоки Прип'ять, Десну, Уж, Тетерів, Ірпінь.
Слайд 16На крайньому заході зони (на кордоні України з Польщею) протікає
ріка Західний Буг (з притокою Луга).
Слайд 19 На території Полісся ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові
ліси. Крім основних порід в них трапляються бук, ялина, осика,
береза та ін. У місцях, де лісів немає, розвивається трав'янисто-чагарникова рослинність лук і боліт.
Слайд 23
Росте ялина європейська або смерека у верхньому ярусі хвойних
і мішаних лісів.
Слайд 26
Листя цього виду вільхи по своїй
формі - тупі, округлі, зворотньо-яйцевидні. Вони досить темні, звідки і
походить одна з назв рослини - вільха чорна. Зовсім не випадково її називають і вільхою клейкою. Річ у тому, що молоді листочки, які з'явилися весною, і справді дуже клейкі.
Слайд 28 Росте рододендрон (азалія) у підліску хвойних і мішаних лісів,
на вирубках і галявинах, часто створюючи суцільні зарості. Тіньовитривала рослина.
Цвіте у травні.
Ефіроолійна, лікарська, отруйна, медоносна і декоративна рослина.
Слайд 30 Журавлина – унікальна ягода, яку в народі називають
«північним виноградом» і «ягодою здоров’я». Батьківщиною журавлини є Північна Америка.
У Західну Європу та Україну журавлина потрапила з Нової Англії. Її бочками навантажували на кораблі, які поверталися до Європи.
Слайд 32
Людину, звіра, муху, -
Кого б він не стрічав, -
Ні
разу капелюха,
Одначе не знімав.
А хто на нього подивився –
Той йому
зразу уклонився.
Слайд 35
Поширений по всій Україні. Мухомор червоний містить отрути.
Використовують
у гомеопатії при атеросклерозі, невралгії та зниженні загального тонусу.
Слайд 40
У лісах водяться зайці, лисиці, козулі, єнотовидні собаки, кабани,
вовки, білки, вздовж рік — бобри і норки; багато птахів
— тетереви, глухарі, журавлі, лелеки; із комах — бджоли, жуки-олені, ковалики, шовкопряди, комарі та ін. Водяться також польові та лісові миші.
Слайд 41 Мають дуже великі різці і можуть ними підгризати
дерева, корою яких харчуються і з яких будують собі житло.
У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.
Слайд 45
Багряна шубка
І розкішний хвостик.
Ліс їй дари приносить:
Осипають сосни
шишки.
Час уже збирать горішки.
Клопотлива і метка,
А в дупло несе грибка.
Слайд 47Основу харчування видри становить риба. Її улюблені ласощі - це
вугрі. Видра не гребує раками й комахами, що живуть у
воді, а також птахами, жабами, і, якщо їй пощастить, навіть молодими кроликами.
Слайд 48Шерсть видри вкрита жировим шаром, що не дозволяє їй намокнути.
Новонароджена видра важить приблизно 60 г, а її довжина -
12 см.
Слайд 49Видра здатна, затримавши подих, пропливти під водою біля 400 м
зі швидкістю, що часом досягає 11-14 кілометрів на годину.
Слайд 51Взимку, коли випадає сніг, видра спускається із крутого схилу, притискаючи
лапи до тіла й, зїзджаючи вниз прямо на череві, як
на санках, залишає після себе слід у вигляді жолоба.
Слайд 52Доросла видра повинна
з'їдати в день таку
кількість їжі, що
дорівнювала б 20
відсоткам маси її тіла –
тобто приблизно
2,5
кілограми.
Слайд 53
У розпорядженні
самця видри повинен
бути відрізок річки
довжиною не
менш
16 км.
Слайд 58
Звички: взимку живуть зграями.
Іжа: рослини, комахи.
Звуки: „текання" і
„точіння".
Тривалість життя: до 10 років.
Слайд 60
На початку 19 століття тетерук був поширений по всій
Україні, згодом винищений, зберігся лише на Поліссі і подекуди у
Карпатах.
Слайд 62
Куріпки харчуються різноманітним насінням, іноді комахами. Голос самця — голосне
«кукуріку» схоже на крик півня, а самки — квоктання. Куріпка швидко
приручається, особливо маленькі пташенята.
Слайд 67
Колись жук-олень був звичайним видом
по всій Європі, тепер же його популяція постійно зменшується. Вид
відносять до тих, яким загрожує вимирання. В Україні вид також внесено до Червоної книги.
Слайд 69 Тисячі років тому китайці пізнали секрет виробництва шовкового одягу
із прекрасного полотна, яке пряде особлива гусениця при виготовленні кокона.
Ця таємниця трималася в найсуворішому секреті, і якщо хтось вивозив з Китаю шовкопряда або його яйця, того присуджували до страти.
Слайд 71 Досить часто зайчихи відважно захищають своїх дитинчат від ворон.
Відомий також факт, коли зайчиха зуміла налякати невелику собачку. А
старі зайці, які знають почім ківш лиха, на очах у величезного гавкаючого пса на ціпку спокійнісінько поїдають те, що росте в саду або городі. Однак мовчазне опудало зазвичай вселяє в косооких вегетаріанців стільки поваги, що вони довго не можуть зважитись почати трапезу в його присутності.
Слайд 73 Дика свиня — переважно нічна і загалом усеїдна
тварина. Переважну частину раціону цієї тварини становлять фрукти, насіння, коріння
і бульби. В Україні вид поширений у Карпатах (до висоти 1 800 м), у лісовій і лісостеповій смугах.
Слайд 75 В Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На
території Полісся — до 80–90 особин. В раціоні рисі основними
компонентами є косуля, заєць-русак, мишоподібні гризуни, птахи. Спосіб життя переважно присмерековий та нічний. Народження кошенят припадає на травень. У виводку зазвичай двоє–троє кошенят.
Слайд 77 Це типовий хижий звір — мешканець лісів. Вона
добре лазить по деревах, а коли полює або тікає від
ворога, може навіть швидко перескакувати з одного дерева на інше. Куниця здатна перепливати невеликі річки, озера. Полює у сутінках та вночі.
Слайд 78Основна їжа цього звірка — мишовидні гризуни, але їсть вона
і багато іншого корму. Кормиться ягодою, горіхами, грибами, комахами, птахами
та їхніми яйцями. Голодна куниця з’їсть і жабу чи вужа. При нагоді, якщо повезе, схопить білку або навіть зайця. Інколи, уночі, навідується на соняшникове чи кукурудзяне поле. Полюбляє мед.
Слайд 80
Єноти усеїдні. Вони шукають як рослини, так і
тварин.
Єноти часто виявляються хворими на сказ.
Слайд 83
Перебуває в лісах з вирубками, луками та болотами.
Тримається невеликими стадами — до 50 особин. Природними ворогами зубрів є
ведмеді, вовки, леопарди (на Кавказі) та рисі. Щоправда жодна з цих тварин на одинці не становить загрози для дорослого зубра, однак вони можуть полювати на молодь, а зграя вовків часом небезпечна навіть дорослим особинам.
Слайд 84
Цікавою особливістю зубрів є те, що ці масивні
тварини чудово стрибають.
Слайд 86
Зубр занесений до:
Червоної
книги України (постійно, починаючи з 1980 року),
Червоної книги МСОП
(постійно),
Європейського Червоного списку (1991).
Слайд 87 Лосі швидко, до 56 км/год, бігають; добре плавають.
Розшукуючи водні рослини, можуть тримати голову під водою більше хвилини.
Від хижаків обороняються ударами передніх ніг. З органів почуттів у лося найкраще розвинені слух і нюх; зір слабкий.
Слайд 89 Завдяки схожості оленячих рогів з гілками образ оленя пов'язаний
з Древом Життя. Крім того, роги оленя символізують сонячні промені,
родючість. Дорослий олень-самець — сонячна емблема достатку.
Слайд 91 Найбільшу (до 70 %) частку в кормовому раціоні сарни
цілий рік складають трав'янисті рослини. З дерев і чагарників найчастіше
об'їдає осику, вербу, горобину, липу, березу, дуб, ясень. Взимку іноді годується хвоєю молодих сосен, але на відміну від оленя й лося не їсть кору. Любить водяні рослини (вахту), за якими приходить до боліт і озер. Гриби поїдає в невеликій кількості. Їсть ягоди, каштани, жолуді, плоди буку й диких фруктових дерев.
Слайд 92
Основні вороги сарни — вовк та рись. На молодих тварин нападають
лисиці.
Слайд 94
В 17 столітті вже нашої ери на території Стародавньої
Русі багаті люди заради розваги вели нещадне полювання на диких
турів, серед даного заможного класу людей це було звичайною справою, звичайною розвагою.