Міжнародні конфлікти та шляхи їх подолання

і збройної боротьби, які спричиняли серйозні та небезпечні наслідки. 

єдиним об’єктом, стосовно нього існує усвідомлена кожним несумісність їхніх інтересів;

та діють на основі такого усвідомлення.
Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки;об’єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників.

різних країн.
2. Cоціально-економічний та політичний лад держави, рівень її культури

і цивілізованості.
3. Hевпорядкованість міжнародних стосунків.

так і інші міжнародні діячі, здатні переслідувати політичні цілі;
міжнародний конфлікт

може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об’єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків;
розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення;
міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

цілі діючих суб'єктів міжнародної політики; для прийняття рішення суб'єкти мають

украй обмежений час; події зазвичай розвиваються непередбачувано; ситуація, однак, не переростає у збройний конфлікт.
Конфлікти малої інтенсивності. Відносини між державними та недержавними суб'єктами доволі часто захмарюються дрібними сутичками на кордонах, індивідуальним або невеликим груповим насильством
Тероризм. Основна його мета — це розв'язання спору. Багато держав підтримують терористичну діяльність — Іран, Лівія, Сирія. Усі вони заперечують свою причетність до тероризму, проте відвойовують право боротися збройними методами проти "американського імперіалізму".

між двома чи більше сторонами через розбіжності поглядів щодо майбутнього

ладу цієї держави чи кланових протиріч. Водночас, у громадянських війнах зазвичай бодай одна з воюючих сторін здобуває підтримку від закордонних політичних сил, причому зовнішні суб'єкти політики часто життєво зацікавлені у конкретному результаті.
Війна — це великомасштабний конфлікт між державами, що прагнуть досягти своїх політичних цілей за допомогою організованої збройної боротьби. Світова війна виникає, коли у військовий конфлікт утягуються групи держав, що переслідують глобальні цілі, вона призводить до чималих людських і матеріальних втрат.

формування ставлення протилежних сторін одна до одної, яке зазвичай виражається

в більш-менш конфліктній формі.
Друга фаза — це суб'єктивне визначення конфліктуючими сторонами своїх інтересів, цілей, стратегій і форм боротьби для вирішення суперечностей.
Третя фаза — пов'язана із залученням до конфлікту економічних, політичних, ідеологічних, психологічних, моральних, правових, дипломатичних засобів, а також інших держав, через блоки або договори.
Четверта фаза — передбачає наростання боротьби до найбільш гострого політичного рівня — міжнародної політичної кризи, яка може охопити відносини безпосередніх учасників, держави певного регіону, інших регіонів. На цій фазі можливий перехід до застосування військової сили.
П'ята фаза — міжнародний збройний конфлікт, який може розвинутися до високого рівня збройної боротьби із застосуванням сучасної зброї, можливим залученням спільників.

в конфлікті, включаючи відповідальність за його початок та форми;
відповідальність

передбачає готовність до подолання негативних наслідків конфлікту та виправлення здійснених в його ході помилок. Для їх встановлення часто необхідні спеціальні процедури, як-то суди, трибунали, допомога посередників та ін.;
зміни в сферах, що породили конфлікт – знаходження нових форм взаємодії та розподілу цінностей, що стосуються інтересів всіх сторін конфлікту;
перебудова старих та, якщо необхідно, запровадження нових інститутів підтримки відносин між сторонами.

(країни мають об'єднуватись в економічні та політичні союзи для подолання

конфліктних ситуацій, такі як ЄС);
- посилення миротворчої ролі міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, ОАД, ОАЕ (Організація Африканської Єдності) та ін;
- зниження рівня військового протистояння під взаємним контролем;
- звичка до поваги норм міжнародного права;
- всебічне розширення спілкування між народами;
- демократизація внутрішніх політичних порядків у національних державах (це особливо важливо з огляду на те, що саме за тоталітарного режиму правління багато міжнародних конфліктів переходить у форму військових зіткнень).

Партії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і

зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

подібний до життя. Конфлікти супроводжують всі соціальні процеси, набуваючи різних

форм – від смертельних загроз до інноваційних факторів. Вміти уникати конфліктів – корисна навичка, але зуміти жити із ними – ще корисніше. Керуючись приблизно такими міркуваннями, стародавні філософи, і сучасні науковці шукали шляхи співіснування із конфліктом.