Слайд 1Національно-культурне піднесення 1920-1930-х рр. Українська культура в період тоталітаризму
Лекція 6
Доц.
Бадєєва Л.І.
Історія української культури
Слайд 2Мета та завдання заняття:
Розкрити причини, сутність та наслідки національно-культурного відродження
1920-поч.1930-х рр.
Ознайомити з розвитком освіти, науки, літератури та мистецтва в
цей період; довести, що радянська влада на початковому етапі свого становлення сприяла розвиткові культури.
Розкрити процес утвердження тоталітаризму та показати його згубний вплив на формування національної самосвідомості українців на прикладі розвитку літератури в цей період.
Охарактеризувати становище освіти та культури в цілому в умовах другої світової війни.
Познайомити з розвитком літератури, музичного та театрального мистецтва в повоєнний період.
Слайд 3План лекції
1. Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
2. Культура в
умовах утвердження тоталітаризму.
3. Українська культура в умовах світової війни і
відновлення мирного життя (1939-1953 рр).
Слайд 4Український культурний ренесанс 1920-1930-х років.
Причинами національно-культурного піднесення стали:
1) інерція позитивних
культурних процесів 1917-1921 рр.;
2) наявність у стані переможців національно-свідомих елементів,
насамперед «боротьбистів».
3) необхідність використання культурного потенціалу України для затвердження радянського ладу.
Микита Юхимович Шаповал (1882-1932 рр.)
Слайд 5Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1920-ті роки в Радянській Україні
проводиться політика українізації. Багато зробили для розвитку освіти наркоми освіти
О.Шумський та М.Скрипник.
Скрипник Микола Олексійович
(1872-1933)
Радянський партійний і державний діяч. Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство.
Слайд 6Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
В. Липський.
М. Грушевського.
М. Птуха
Нау
Наукові
дослідження в 20 – ті роки зосереджувалися в основному в
Українській академії наук, яку в 1921 році перейменували в ВУАН
Слайд 7Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Борис Павлович
Грабовський
Олександр
Олександрович
Богомолець
Микола
Павлович Барабашов
Слайд 8Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1922 році в Харкові під
керівництвом Сергія Пилипенка з'явилася перша з масових літературних організацій –
“Плуг”.
Спілка селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О. Копиленко, П. Панч, В. Минко, налічувала сотні людей.
До Спілка пролетарських письменників "Гарт" (1923) входили В. Еллан-Блакитний, М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина та інші літератори.
Слайд 9На початку 1920-х років сформувалася українська революційно-романтична течія. Ії представляли
поети П. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак, В. Еллан.
Український культурний ренесанс
1920-1930-х років
В. Еллан
Слайд 10У другій половині 1920-х років помітне місце в літературному житті
займала ВУСПП - Всеукраїнська спілка поетів і прозаїків.
Український культурний
ренесанс 1920-1930-х років
Остап Вишня
Слайд 11
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Група київських неокласиків (М. Зеров,
М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський) прагнули освоїти досвід класичної
світової літератури.
П. Филипович
М. Драй-Хмара
Слайд 12Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У 1925 році після розпаду “Гарту”
частина його членів(серед них Микола Куліш, Павло Тичина, Микола Бажан,
Юрій Яновський та ін.) утворили елітарну літературну організацію “Вапліте” на чолі з Миколою Хвильовим.
Слайд 13Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Микола Хвильовий
(1893-1933)
Новелла
“Я (романтика)”, (1923)
Слайд 14Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Микола Куліш
Панас Саксаганський
Слайд 15Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Л. Курбас.
Л. Курбас з театром «Березіль»
Слайд 16Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
У цей період значного розвитку набуває
український кінематограф. Величезний вклад у розвиток кінематографу здійснив Олександр Довженко
такими фільмами, як "Звенигора", "Арсенал", "Земля".
Слайд 17Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Плідно працювали художники-реалісти старшого покоління (Ф. Кричевський,
І. Їжакевич, К. Трохименко, М. Самокиш та ін.)
Ф. Кричевський
І. Їжакевич
К.
Трохименко
Слайд 18 КарпоТрохименко. «Кадри Дніпробуду» 1937
Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Карпо Дем’янович
Трохимеко 1885-1979
Т.Г. Шевченко на Чернечій горі. 1954 р.
Слайд 19Мико́ла Семе́нович Само́киш
1860-1944 рр.
В'ЇЗД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В КИЇВ
Український культурний
ренесанс 1920-1930-х років
«Бій Івана Богуна з польським
магнатом Чарнецьким».
Картина
М. Самокиша
Слайд 20Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
І.Їжакевич. Володимирова гора
Іва́н Си́дорович Їжаке́вич 1964-1952
рр.
Слайд 21Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
В.І.Касіян. Ілюстрація до поезії Т.Шевченка “Перебендя”.
Васи́ль
Іллі́ч Касія́н 1896-1976 рр.
Слайд 22Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Мария Приймаченко
Театр «Запорожец за Дунаем» (1936)
Звериный
цирк (1977)
Слайд 23Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
М.Бойчук.
Дівчина
Молочниця
Пейзаж
Слайд 24Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Під впливом західноєвропейських віянь індустріальної епохи в
Україні набув поширення конструктивізм. Для конструктивізму характерні раціональні конструкційні рішення з
використанням нових будівельних матеріалів: гладкі стіни, широкосмугові вікна, зміна нижніх поверхів відкритими опорами, плоскі дахи. У центрі Харкова був побудований комплекс адміністративних будівель: будівля Держпрому (1925-1929 рр., арх. С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець),
Слайд 25Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
Адміністративні будівлі Києва цього періоду відрізнялися
наслідуванням форм класицизму, помпезністю, надмірним монументалізмом. Подібний стиль властивий і будівлі
Кабінету Міністрів України (1936-1938 рр., арх. І. Фомін, П. Абросимов),
Верховної Ради України (1936-1939 рр., арх. В. Заболотний).
Слайд 26Український культурний ренесанс 1920-1930-х років
П. Козицький
К. Данькевич
Борис Лятошинський
Лев Миколайович
Ревуцький
Слайд 27Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Багатонаціональний склад населення регіону обумовив масові
репресії серед національних меншин, яких найчастіше звинувачували у шпигунстві, участі
в контрреволюційних, фашистських або націоналістичних організаціях
Вістря репресій ДПУ-ВУНК-НКВС спрямовувалося проти численних представників української інтелігенції. З ідеологічної точки зору вона була найбільш незручним супротивником режиму.
Слайд 28Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Зліва на право:Сергій Петрович Павлушков, Сергій
Єфремов, Льодик Ніковський; на колінах: О.Ф. Дурдуківський, Володимир Федорович Дурдуківський,
Галина Єфремова, Галина Ніковська; стоять:Настя Павлушкова, дружина Сергія Павлушкова, Зіна Дурдуківська-Долгова
Спілка визволення України
Слайд 29Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Григорій Косинка (1899 - 1934)
Михайло Драй-Хмара
(1889
- 1939)
Олесь Досвітній
(1891 - 1934)
Євген Плужник
(1898 - 1936)
Слайд 30Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Микола Куліш(1892 - 1937)
Григорій Епік(1901 -
1937)
Яловий Михайло Омелянович (1895 - 1937)
Микола Зеров
(1890 -
1937)
Лесь Курбас
(1887 - 1937)
Вороний Микола Кіндратович (1871-1938)
Слайд 31Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Підсумок репресій: з 259 українських письменників,
відомих в республіці до 1930р., в 1938р. друкувалося лише 36.
Реквієм за
загиблими у Києві, 2003 рік.
Слайд 32Культура в умовах утвердження тоталітаризму.
Яворський Матвій Іванович
(1885-1937)
Відомий історик-марксист. Політичний діяч.
Академік ВУАН.
Михайло Грушевський
(1866-1934)
Громадський та політичний діяч.Один з лідерів
національного руху. Голова Центральної ради.
Д.Плетньов
Професійний лікар-терапевт
В.Підгаєцький
Філософ, автор багатьох історичних й філософских робіт, відмічений Ленінською премією .
Слайд 33Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Корінні зміни в долі української інтелігенції почалися вже в
перший період Другої світової війни - вересень 1939р. - червень 1941р.
Найтрагічнішим в історії української культури став період німецько-фашистської окупації.
Гітлер вважав за необхідне «знищити більшу частину української інтелігенції»
Слайд 34Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Фашистські окупанти знищили безліч культурних установ України. Зруйнувавши 151 музей,
вони вивезли до Німеччини близько 40 000 найбільш цінних експонатів. Повернення багатьох з них безуспішно домагається сучасна України.
Гітлерівці знищили або пошкодили будівлі 9 000 клубів, 8 000 шкіл, понад 600 кінотеатрів, 116 внз і пограбували ¾ книжкових і лабораторних фондів вищих навчальних закладів.
Слайд 35Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Вчені Академії наук, евакуйовані на схід СРСР, працювали над
розробкою важливих оборонних і народногосподарських завдань.
Євген Оскарович
Патон
Євген Оскарович
Патон
Слайд 36
Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
В роки Великої Вітчизняної війни українська культура теж розвивалась.
У Львові виходив місячник «Наші дні», що друкував твори українських літераторів. У Львові успішно працював оперний театр, організований В. Блавацьким.
Слайд 37Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
А все ж багато хто з інтелігентів,
у тому числі українських, згадував пізніше роки війни як світлі й навіть вільні роки. Писалось щиро.
Слайд 38Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Серія ідеологічних погромів організована була в 1946 — 1948
рр. А. О. Ждановим.
Слайд 39Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
В 1951 р. розпочалася нова серія ідеологічних звинувачень —
критика в «Правді» «помилок» композитора Данкевича та автора лібретто О. Корнійчука в опері «Богдан Хмельницький» і особливо люто і нещадно — «помилок» Володимира Сосюри, головною з яких був написаний в роки війни вірш «Любіть Україну». Стало зрозуміло, що критика «українського буржуазного націоналізму» та «сіонізму і космополітизму» буде вестися паралельно.
Слайд 40Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
М.Дерегус. «Тарас Бульба на чолі війська» (1952)
М.Дерегус. «Возз’єднання
України з Росією»
Миха́йло Горді́йович Дере́гус (1904-1997)
Слайд 41Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Перемога у війні проти фашистської Німеччини сприяла появі в
суспільстві надій на демократизацію життя, утвердження поваги до особистості, дотримання політичних прав та свобод.
Проте в країні зберігся курс на утвердження тоталітаризму. Продовжувалося адміністративне втручання в художню творчість.
Слайд 42Українська культура в умовах світової війни і відновлення мирного життя
(1939-1953 рр).
Висновок
Таким чином, українська культура вийшла з важких воєнних випробувань
обезкровленою, але живою.
Об'єднання країни створювало нові можливості розвитку освіти, науки, мистецтва.
Але сталінізм не давав можливості повною мірою використовувати культурний потенціал України. Спроби пробудження національної самосвідомості нещадно придушувалися.