Народна іграшка

могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в

багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

родині. Кожна мати робила для своєї дитини ляльку,щоб та гралась.

Ляльок робили,щоб пішов або припинився дощ,щоб забрати від людини хворобу. Вони приносили достаток, щастя, багатий врожай , продовження роду. Коли дівчина виходила заміж,то в родині чоловіка їй потрібно було гратись лялькою доки в молодят нема діток. Чим більше,тим швидше і здоровішими будуть діти. А коли народжувалась дитина лялька віддавалась їй. Існувало повір я :якщо діти довго І багато бавлялися лялькою-мотанкою, то в родині скоро буде поповнення. Якщо вагітна жінка часто дивилась на красиве, то і діти народяться красивими. Тому ляльку жінка виготовляла обережно ,охайно, одягала її в яскраве вбрання .

язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває

доброю чи поганою.

колі - це солярний знак*. Лялька з таким обличчям несе

в собі сонячну енергетику.Хрест, як символ, означає життя (походить від солярного знаку, символу Сонця), рух Сонця по небосхилу. Коло - річний шлях Землі навколо Сонця.


Найвища точка у колі символізує день зимового сонцестояння, нижня точка - день літнього сонцестояння. Звідси права та ліва точки - дні весняного та осіннього рівнодення.


Чотири сектори - чотири пори року, чотири сторони світу, чотири стихії - вода, вогонь, повітря і земля. Інше значення- всі вертикальні лінії-це чоловіче начало, всі горизонтальні лінії - жіноче.

додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими

або ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя

Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг

для нової домівки.

Поки діти були малі, ляльок виготовляли матері , бабусі,старші сестри.

З п`яти років дівчата робили ляльок самостійно. У кожної дівчини була скриня для ляльок. На них шили і ткали, в`зали, плели, вишивали, ліпили посуд , з глини. В той ж час лялька була вираженням індивідуальності. Дитина ,як правило, робила ляльку схожу на себе, або ляльку-маму з дітьми. До ляльок завжди відносились з великою любов`ю, обережністю: ніколи не розкидали по хаті ,не залишали на вулиці.

одного, співрозмовника. Зайчик одягається на пальчик і завжди поруч з

тобою. Цю іграшку раніше батьки давали дітям, коли йшли з дому, і якщо ставало сумно або страшно до нього можна звернутися як до друга, поговорити з ним, поскаржитися або просто погратись. Це і друг і оберіг. Діти дуже чуйні і в улюбленій іграшці бачать споріднену душу, відкриваються і розмовляють, як із живою людиною

народних обрядах. Виготовлялись на добрий врожай, на добробут , достаток,

щоб пішов або припинився дощ, для зустрічі або проводів пор року.

лялька - старовинна насипна іграшка. Лялька робилася з мешковіни.Після жнив

ляльку-мішечок наповнювали добірної крупою нового врожаю, при цьому жінки завжди співали пісню, або читали молитву. До тулуба-мішечка приєднували голову без обличчя, пов'язували хусткою і тесьмою-пояском (з магічним орнаментом: вода, земля, зерно, сонце), вірили, що тільки тоді рік буде ситним, в хаті достаток, а майбутній врожай ще багатшим. Ляльку наряджали і дбайливо зберігали до наступного сівби в червонному куті хати ,поруч з іконами.

Ляльок в'язали парами: з білих ниток – символ минаючої зими,

з червоних - символ весни і спекотного сонцяю. Вони вивішувалися на гілках дерев, щоб привернути-наблизити прихід теплого сезону. У цьому обряді в основному брала участь молодь і діти.
Мали ці лялечки і друге значення. З народженням дитини в сім'ї нерозлучну пару весільних ляльок трохи розсовували убік, даючи місце лялечці на батьківських плечах. З кожною дитиною в сім'ї батьківські плечі розсувалися ширше. Скільки дітей, стільки й ляльок на плечах весільної пари.

стрічками на ручках-паличках. Її робили перед початком купального сезону, на

свята Горпини Купалиці та Івана Купали. (6 та 7 липня нового стилю). Робили ляльку Купавку на хрестоподібної основі, наряджали в жіночий одяг (сорочку, сарафан, пояс). Оскільки ця лялька річна, її прийнято прикрашати травою, живими квітами, зеленими гілочками. На руки Купавкі вішали стрічки - заповітні дівочі бажання, потім їх відправляли плисти за річці. Стрічки, що пливуть по річці, забирали з собою нещастя і негаразди . Після ритуалу всім дозволялося плескатися і пірнати у водоймах скільки душі завгодно
 

тільце мішечку дарували на Різдво. Вважалося, що вона притягує до

дому багатство. У кубушку складали не тільки гроші, але і набивали її запашними травами.

тим самим, що чекають Світле Христове Неділя. Пасхальна голубка-Символ благої

вісті про воскресіння Христа.
Обличчя і руки робилися з червоної тканини і уособлювало Великдень і Відродження.

(Кувадки, Вебська, Нерозлучники).

пару в будинок нареченого після вінчання, під дужкою упряжі підвішували

пару ляльок: ляльку Нареченої і ляльку Нареченого, щоб вони відводили недобрі погляди на себе. Ці ляльки були символічні - жіноче і чоловіче начало з'єднувалися в нерозривне ціле.
У ляльок виходить одна загальна рука, щоб чоловік і дружина йшли по життю рука об руку, були разом у радості і в біді.

тринадцять лялечок-Ліходеек (Ліхоманок). Ляльки уособлювали собою духів хвороб в образі

жінок з різними іменами (один з безлічі існуючих варіантів: Пухлея, Жовтея, Глухея, Храпуша, Трясея,, Огнея, озноба, костоломка, Глядея, Грудіца.Повелевает сестрами-гарячками старша сестра по імені Кумоха - демониця весняної застуди) Для захисту від сестриць-трясовіц, злих лихоманок робили одноіменних лялечок.Робили їх з трісок обмотаних клаптиками (обов'язково) з старого одягу. Лялечок ставили на припічок ,або зв'язували шнурком і вішали близько пічної труби. Вважалося, що лихоманка, влетівши вночі в будинок через трубу, почне роздивлятися у пошуках жертви, побачить ляльку, впізнає в ній себе, в неї і вселиться замість когось з домочадців. Коли відпрацювали свій термін ,лялечок спалювали по весні на Чистий четвер, або на Благовіщення (у різних місцях по-різному), звільняючи будинок від негативу.

прилаштовували об'ємні ганчір'яні груди - щоб діти були завжди ситими

і здоровими. Лялька-оберіг, яка супроводжувала дитину з самого дитинства і до тих пір, поки не рвалася, псувалася .. Робили її зі старих речей жінки без використання ножиць та голки, щоб життя дитини було «не різане і не колоте». Ляльку до народження малюка клали в колиску, щоб зігріти її. Після народження вона висіла над дитиною, охороняючи її від псування. Коли дитина підростала, вона нею грала.

Її робили за два тижні до народження дитини і вивішували

в хаті, щоб відволікати увагу злих духів від майбутньої матері і немовляти. Пізніше до народження дитини ляльок стали укладати в колиски. Після хрещення малюка вони вивішувалися над колискою, все так само оберігаючи його від злих духів. Кувадки захищали новонароджених і служили їм першими іграшками. Коли батьки йшли в поле на роботу, і дитина залишалася в будинку одна, вона дивилася на ці маленькі лялечки і спокійно гралась. Як правило, ці іграшки були невеликого розміру і всі різних кольорів, це розвивало зір немовляти. Звичайно в ліжечку буває від 3 до 5 лялечок з різнобарвної тканини. Яскраві та веселі, вони замінювали брязкальця.

і вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.

стрічок шляхом намотування ,тканина не ріжеться ,а рветься.

Щоб життя

того кому виготовлялась лялька не була ні колата , не різана.

однакових)1 прямокутник,1 трикутник кольоровий,3 ватні кульки,нитки.

нитками

людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої Матері,

яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.