Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,

класик світового кіномистецтва, якого називають Гомером ХХ століття.

Сосниця на Чернігівщині в селянській родині.Батько,Петро Семенович,належав до козацького стану.

У сім`ї було 14 дітей,вижило лише двоє-Сашко та його сестра Поліна.Хлопець в дитинстві дуже любив матір(Одарку Миколаївну) та її пісні,про яку писав: “Народжена для пісень”

Глухівський учительський інститут.
Вчителював у Житомирі,викладав фізику,природознавство,географію,історію,гімнастику.

вільним слухачем на
природничому факультеті вузу. А
коли відкрилася Академія

мистецтв,
то Довженко вступив і туди.
У 1918 за напрямом Наркомосу
викладав у Житомирській школі
математику, фізику, літературу та
фізкультуру. Там же познайомився з
першою своєю дружиною —
молодою вчителькою Варварою
Криловою.

року Олександр Петрович повернувся до Житомира.У цей час місто було

захоплене більшовиками. За вироком ЧК,він,як ворог робітничо-селянського уряду,провів три місяці в концтаборі.Та Довженка порятували “боротьбисти”.
1919 року письменника знову заарештували як ворога більшовицької влади.І знову “боротьбистами” за активної участі Еллана-Блакитного вдалося визволити Довженка.

більшовиків України.
У 1921-1923 роках перебуває на дипломатичній

роботі.Спочатку у Варшаві,а потім у Берліні.

У 1923 Довженка виключають з партії,як він сам пояснював"Через те,що не встиг переєструватися з партії боротьбистів,до партії комуністичної» Але до кінця життя він так і залишиться безпартійним.

«Вісті ВУЦВК» під псевдонімом ”Сашко”

цьому місті починається його становлення як кіномитця. На одеській кінофабриці

виходять його перші роботи “Вася – реформатор”, “Ягідка кохання”,а згодом фільм "Звенигора".Кінострічка про історію українськго народу з тріумфом обійшла екрани Європи,США,Канади.

довелося засуджувати визвольні змагання українскьго народу після ухвалення самодержавства.У липні-листопаді

1929 року Довженко знімає фільм "Земля".Але критики кидаються звинувачувати його у нехтуванні висвітлення класової боротьби у захисті куркулів та ностальгії за минулим.Заборонена в Україні "Земля" між тим має грандіозний успіх у Європі.Італійські кінематографісти називають Довженка Гомером кіно.

за результатами міжнародного
референдуму у Брюсселі вона увійде до 12

найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

до Москви і пише листа Сталіну,з проханням захистити його і

допомогти творчо розвиватися.Сталін відгукнувся і на його замовлення режисер знімає стрічку "Аероград" про прекрасне і світле майбутнє.

Армия","Известия".У березні 1942 року друкує в "Известиях" статтю "Україна в

огні".Однойменна назва належить і сценарію фільму,що його пише Довженко чесно,так як воно і є:"Як я бачу страждання мого народу.Якого спочатку здали ворогу,а потім звільняли від німецьких окупантів"

Цей твір визнали антиленінським,ворожим партії

та й то,на особисте замовлення Сталіна.

життя записав у щоденнику: «Я вмру в Москві, так і не

побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».
Помер 25 листопада 1956 року на дачі під Москвою .
Похований Довженко на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві.

“Україна в огні”

загарбниками та відступу радянських військ. Ідея: незламність сили і непохитність духу

народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора).

- Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга

Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг. Композиція: 50 окремих епізодів-картин Сюжет: вся родина Запорожців святкує п'ятдесят п'яту річницю Тетяни Запорожець. Починається війна, Тополівку захоплюють фашисти. У Тополівці обирають старосту. Усю молодь, зокрема Олесю і Христю, відправляють до Німеччини. Перебування Олесі в Німеччині. Лаврін вбиває Людвіга. Фашисти спалюють Тополівку. Німецькі війська відступають. Олеся повертається з Німеччини, зустрічається з Христею, а потім з Василем на рідній землі. Олеся проводжає свій рід на війну.

бойових дій) -лірична лінія Олесі і Василя -лінія Христі Хутірної -вчинки ворогів і

поведінка Лиманчука
Проблематика: -проблема національної самосвідомості людини й народу; -показ трагедійності тогочасних подій; -життя простої людини на війні і в тилу; -проблема цінності загальнолюдських ідеалів; -жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя Хуторна, Мотря Левчиха).

повість починається заспівом Багато епітетів, порівнянь, метафор

родини та простих селян.
Кіноповість не була екранізована і не друкувалася

майже 50 років.

і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.
Ідея: заклик любити

життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою.
Головні герої: два ліричні герої - Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.

«Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» плюс

ліричні та публіцистичні відступи.

Проблематика:

-природа і людина
-шлях народу та людини до щастя
-прекрасне й потворне в житті
-покликання, сутність людини
-роль праці в житті людини
-добро і зло
-життя і смерть

художніх засобів
Критик Л. Новиченко: «Зачарована Десна» — «найвидатніша в сучасній літературі

розповідь про те, від яких духовно-поетичних “берегів” відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного “дитинства” у майбутнє і що залишають у минулому».