Організація науки і підготовка наукових кадрів

яке визначає разом з науковими установами напрям розвитку НД та

використання їх у народному господарстві. Міністерство подає плани розвитку науки уряду або Верховній Раді України на затвердження та забезпечення фінансування із державного бюджету або з інших джерел.

який відчутно впливає на її соціально-економічний розвиток. За рівнем такого

впливу - 4,6 дослідників на 1000 осіб економічно активного населення - Україна дещо поступається країнам ЄС (5,7 – для перших 15 країн ЄС), проте випереджає нових членів цього Союзу, зокрема Словенію (4,5), Словаччину та Угорщину (3,7), а також Польщу (3,3).

створення системи кадрового забезпечення інноваційної діяльності країни, є стохастичними та

залежать переважно від поточних політичних, адміністративних та економічних чинників без урахування внутрішніх потреб та перспектив такого розвитку.

дасть змогу підвищити ефективність реалізації і розвитку трудового і творчого

потенціалів науково-технічних працівників. А також безумовно важливим залишається питання державного регулювання та забезпечення на гідному рівні захисту інтелектуальних прав та стимулювання творчої інноваційної діяльності на державному рівні.

бути декларативною, а абстрактною. Навпаки, вона повинна мати творчий, дієвий

характер.

2. Повинна бути системною, комплексною і всебічною. Це обумовлює її динамічність, а відтак поетапність проведення.

рівні, тобто державна кадрова політика повинна бути загальною.

4. Мати новаторський,

але не кон’юнктурний характер, йти на декілька кроків вперед, бути прогнозованою, випереджувальною.

5. Сучасна державна кадрова політика повинна мати послідовно демократичний характер.

ступенів і наукових звань. Випускникам коледжів, інститутів, академій, університетів за

результатами кваліфікаційної роботи присуджується перший науковий ступінь - бакалавра відповідної спеціальності.

Випускникам інститутів, академій, університетів, інших до них прирівняних навчальних закладів за результатами захисту кваліфікаційної роботи присуджується другий науковий ступінь - магістра відповідної спеціальності.

Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами у встановленому порядку за результатами захисту дисертацій.

та науково-дослідних інститутах.

Іншою формою підготовки науковців є співпошукацтво. Співпошукувачі -

особи, які мають вищу освіту і значний досвід роботи за спеціальністю та можуть самостійно працювати над дисертацією.

Для підготовки докторів наук в 209 закладах функціонують докторантури, в яких зараз навчається 1,1 тис. осіб. Переважна більшість докторантів (94,2%) навчаються за рахунок державного бюджету, 1,0% -на комерційній основі, 4,8% - за рахунок інших джерел фінансування.

разом з тим, набуває нових більш досконалих і здатних працювати

в умовах ринку видозмін.