Освіта та наука в умовах Національно-Визвольної боротьби Xvi- xVI І ст

проводом Богдана Хмельницького;
ПРИЧИНИ:
зростання та зміцнення феодального землеволодіння;
посилення панщини (5—6

днів на тиждень);
закріпачення селян;
утиски польською адміністрацією міщан та дрібної шляхти.;

школами зробили величезний внесок у розвиток народної освіти.
Сфера освіти

характеризується розгалуженою мережею початкових закладів, формуванням професійної освіти, становленням національної школи вищого типу
Дотримуючись традиції, населення Лівобережжя на власні кошти засновувало й утримувало школи.

у 1585 р. і звалася греко-слов'янською школою, або гімназією..(Львівська братська

школа)
 На­вчання в школі велося слов'янською мовою, з давніх мов вивчалася грецька.

приступали до вивчення поетики та рито­рики, торкалися основ філософії. Поза

літературною освітою учень виносив зі школи деякі знання з математики, астро­номії, музики

бути розумними, благочестивими (не п'яницями, розпусниками, хабарниками, зависниками, а являти

собою взірець добра і всяких чеснот у всьому). Учні в школі мали рівні права, які визначалися шкільним статутом.

Зизаній Тустановський, Кирило Ставровецький, Іван (Іов) Борець­кий та ін. Головне

завдання школи було підготувати нових духовників, учителів і письменників, що словом і письмом могли послужити громадянству.

перша школа, в якій навчалися бажаючі — як мало­літні, так

і дорослі
На Чортомлицькій Січі в 1650 р. збудували січову військову церкву із центральною головною школою при ній. У цій школі, як свідчать документи, навчалося 80 учнів. Всього на Запо­рожжі було 44 церкви, при 16 з них працювали церковно­парафіяльні школи
Діяли також, за твердженням істори­ка О. Апановича, 3 спеціальні школи підвищеного типу.
 Головним учителем січової школи був ієромонах. Він тур­бувався про здоров'я хлопчиків, ховав померлих і про все, що відбувалося в школі, доповідав кошовому отаманові та при­кордонному лікареві.

волинський магнат, що займав високі урядові посади і, розуміючи вагу

освіти, заснував у своєму маєтку в м. Острозі у 1576 р. школу, відому під назвою Острозької академії. Щоб забезпечити школі вищий рівень, Острозький запросив викладати в ній видатних українських та іноземних вчених. Очолив Академію Герасим Смотрицький

1576р.

колегіум (з 1694р. Києво-Могилянська академія)об‘єднавши школу Києво-Печерської лаври з братською

школою
Акалемія мала у своєму підпорядкувані школи у Вінниці та Кременці.
Щорічно в академії навчалося близько тисячі учнів як з України, так і з Біло­русії, Молдови, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Греції та інших країн.

в середині XVI ст., який написав зна­мениту працю про пульс.
Симон

Бирковський, Іоан Ірсин-професори пер­шої в Україні медичної школи, заснованої в Замості у 1593 р.,  Вона була не медичною, а загальноосвітньою шко­лою, та завдяки високому науковому рівню давала дуже добру підготовку для подальшого студіювання медицини в загальноєвропейських університетах.

740 українських лі­карів, її закінчили такі видатні українські вчені-медики, як

Нестор Амбодик-Максимович, Степан Андрієвський, Да­нило Веланський-Кавунник, Денис Волчанецький, Михай­ло Гамалія та ін.

до відомих університетів Захі­дної Європи: Лондона, Парижа, Лейдена, Галля, Кіля,

Падуї, Лейпціга, Единбурга, Кракова та ін. Бідніші або менш здібні учні академії йшли до госпітальних шкіл, медико-хірургічних шкіл Польщі, а пізніше — Московщини.

школи; =Розвивалась медицина; =Вивчались нові дисципліни.