Питання 4 до теми “ Аналіз майна підприємства ”: Аналіз оборотних активів

активів

грошові кошти
Оборотні кошти - фінансові ресурси підприємства, які інвестуються у

поточні операції під час кожного операційного циклу.

Потреба підприємства в оборотних коштах залежить від:

- швидкості обертання коштів, вкладених в оборотні активи (з якою періодичністю кошти, інвестовані в операційну діяльність, повертаються на підприємство)

- структури оборотних активів (яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власного капіталу та яким чином фінансові ресурси розподілені у операційному циклі)

Обсяг і структура оборотних активів повинні відповідати потребам підприємства (такі потреби визначаються при бюджетуванні) – оптимальний рівень оборотних коштів дозволяє максимізувати прибуток за прийнятного рівня ліквідності і комерційного ризику

оборотний капітал)
Тимчасові чи змінні ОА

оборотних активів
Аналіз стану фінансування оборотних активів у звітному періоді
Формування принципів

фінансування оборотних активів підприємства

Оптимізація обсягу поточного фінансування оборотних активів із врахуванням сформованого циклу обороту грошових коштів

Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів підприємства

витрати,
- дебіторська заборгованість,
- поточні фінансові інвестиції
- грошові кошти
Поточні зобов'язання:
- короткострокові

кредити та позики,
- кредиторська заборгованість,
- інші поточні зобов'язання

Власні оборотні кошти (ВОК)

Розмір ВОК показує не тільки те, наскільки оборотні активи перевищують поточні зобов'язання, але і наскільки необоротні активи профінансовані за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань

За від'ємного значення ВОК підприємство потребу у ліквідних коштах покриває за рахунок кредиторської заборгованості або короткострокових банківських кредитів.

між фінансовими ресурсами, авансованими в оборотні активи (без грошових коштів)

і сумою кредиторської заборгованості :

ПФП = ОА - ГК – КЗ = З + ДбЗ - КЗ,

де ОА – оборотні активи, ГК - грошові кошти, З – запаси, ДбЗ – дебіторська заборгованість, КЗ - кредиторська заборгованість.

ПФП покривають такими способами:

комерційний кредит, який часто супроводжується рухом векселів;
знижки з ціни товару, які постачальник надає покупцю при скороченні строку розрахунків);
факторинг (інкасування - продаж: своєї дебіторської заборгованості банкам або спеціалізованим факторським компаніям);
короткостроковий банківський кредит;
короткострокові позики, які надаються сторонніми юридичними особами.

Методи фінансування оборотних активів:

спонтанне фінансування – сума кредиторської заборгованості і нарахувань по поточним зобов'язанням, які спонтанно виникають в процесі операційної діяльності;
хеджування – метод фінансування інвестицій в активи, за якого кожна частина активів має співвідноситись з фінансовим інструментом, строки погашення якого співвідносяться зі строками виникнення очікуваного коливання активів.

капіталу:
1. ідеальна;
2. агресивна;
3. консервативна;
4. компромісна
ідеальна
ПЗ
ВК +ДЗ
ВОК = 0
час
агресивна
ПЗ
ВК
+ДЗ
ВОК =

системному ОК

ВК
+ДЗ

ПЗ

ВК
+ДЗ

підручника)
Завдання:
На підставі наведених даних оцінити обсяг запасів на підприємстві,

джерела їх формування та зробити висновки щодо ефективності заходів підприємства по покращенню фінансового стану, за рахунок яких саме – власних чи позикових коштів здійснювались такі заходи.

обертання коштів, вкладених в оборотні активи.

На тривалість знаходження коштів підприємства

в обігу впливають фактори:

Зовнішні:

Внутрішні

Галузева належність;
Вид та обсяги діяльності;
Платоспроможність клієнтів;
Кредитна політика постачальників:
Умови та доступність послуг фінансових посередників;
Географія споживачів продукції та постачальників сировини.

Тривалість виробничого циклу (кількість і тривалість технологічних операцій);
Система нормування оптимального обсягу запасів та методи їх оцінки в обліку;
- Цінова політика підприємства;
- Темпи росту обсягів виробництва і реалізації продукції;
- Кредитна політика підприємства;
- Система розрахунків з покупцями за товари, роботи, послуги;
- Кваліфікація управлінського персоналу.

де
- виручка від реалізації продукції;

- величина оборотних

активів.

2. Тривалість одного обороту оборотних активів:

- тривалість періоду, який досліджується

3. Величина вивільнення (додаткового залучення) коштів з обороту (в оборот) внаслідок прискорення (уповільнення) їх обертання

, де

4. Зміни обсягів реалізації продукції за рахунок прискорення (уповільнення) оборотності оборотних коштів

5. Зміни величини прибутку за рахунок прискорення (уповільнення) оборотності оборотних коштів

активів
Рентабельність оборотних активів, %
Рентабельність оборотних активів надає комплексну оцінку ефективності

використання оборотних коштів :

(оборот запасів)
Тривалість обороту дебіторської заборгованості
або
Тривалість обороту авансів

продукцію, товари
Ефективне управління запасами дозволяє:
Зменшити виробничі втрати через дефіцит сировини

та напівфабрикатів

Прискорити оборотність цієї складової оборотних активів

Звести до мінімуму надлишок ТМЦ, які збільшують витрати операційної діяльності і “заморожують” дефіцитні грошові кошти

Знизити ризик старіння і псування продукції/товару

Знизити затрати на зберігання ТМЦ

Аналіз запасів підприємства:

готову продукцію, товари.
В процесі дослідження зміни величини запасів необхідно врахувати

їх взаємозв'язок із змінами обсягів виробництва, ціною і масштабами споживання окремих видів матеріальних цінностей.
Оцінка раціональності структури запасів дозволяє визначити ресурси, обсяг яких є надлишковим та ресурси, придбання яких необхідно прискорити. Це дозволяє: а) запобігти зайвим вкладанням капіталу в матеріали; б) підтримувати виробничі запаси в найбільш ліквідному стані.

Аналіз запасів підприємства

1. Період оборотності запасів

, де

З - запаси підприємства;
Св - собівартість реалізованої продукції

2. Коефіцієнт накопичення

, де

ВЗ - виробничі запаси;
НВ – незавершене робництво;
ГП - готова продукція;
Т - товари.

їх оптимальному рівню
Для здійснення господарської діяльності підприємству необхідно закуповувати ТМЦ.

При закупівлі великих обсягів підприємство може розраховувати на отримання оптових знижок, а також забезпечити економію трансакційних витрат (витрат, пов’язаних з оформленням закупівель). Проте, зберігання великих обсягів матеріалів та комплектуючих вимагає понесення додаткових витрат.

Модель Баумоля:

Оптимальні обсяги запасів:

- оптимальний обсяг запасів в кожній партії закупівлі , в натуральних одиницях;

S - загальна потреба в запасах на період, в натуральних одиницях (як правило, на рік);

Z – середня вартість виконання одного замовлення;

К - кількість необхідних за період поставок:

t - Періодичність виконання замовлень:

VC - оптимальні змінні витрати (мінімально можливі витрати підтримання запасів:

Н - витрати на зберігання одиниці запасів упродовж періоду

реалізації складає 13750 и 12100 грн. відповідно. Ціна диску незалежно

від формату складає 3 грн. Магазин утримує резервний запас дисків кількістю 600 шт. кожного формату. Розміщення замовлення на диски складає 220 грн. незалежно від обсягу та формату. Магазин утримує склад площею 50 кв. м., орендна плата за який становить 1000 грн за 1 кв. м. на місяць, інші накладні витрати на утримання складу становлять 4500 грн на місяць. Для зберігання 1000 дисків необхідно відвести 0,1 кв. м. площі складу.
Визначте оптимальний обсяг замовлення, враховуючи, що закупівельна вартість складає для DVD-R 1,3 грн, а для DVD+R – 1,1 грн. В сукупному доході частка реалізації дисків складає 10%.

Оптимальні обсяги запасів:

на підприємстві кредитної політики та оцінка напрямків її вдосконалення.
В процесі

аналізу має бути сформована інформація про величину та вікову структуру дебіторської заборгованості, наявність та обсяги простроченої заборгованості, а також конкретних дебіторів, затримка розрахунків з якими створює проблеми з поточною платоспроможністю підприємства.

Нормальна дебіторська заборгованість – це заборгованість, термін оплати якої не настав.
Прострочена дебіторська заборгованість – заборгованість з порушеним
терміном виконання зобов'язань.
Сумнівна дебіторська заборгованість – це заборгованість, ймовірність
погашення якої (з урахуванням факторів ризику) оцінюється в інтервалі 0,7-0,2.
Дослідження рівня сумнівної дебіторської заборгованості є одним з головних
аспектів облікової політики і активно застосовується в ході проведення
внутрішнього аналізу ліквідності. В розрахунок коефіцієнтів ліквідності
включають не загальну величину ДЗ, а її суму, скориговану на рівень
сумнівної ДЗ.
Безнадійна дебіторська заборгованість - заборгованість, імовірність
погашення якої нижча за 0,2.

Під якістю дебіторської заборгованості розуміють ймовірність її погашення в повному розмірі.

з покупцями і дозволяє виявити прострочену заборгованість. Він в значному

ступені полегшує проведення інвентаризації стану розрахунків з дебіторами, завдяки чому стає можливим оцінити активність підприємства в стягненні боргів з дебіторів.

Кожен суб'єкт господарювання постійно повинен слідкувати за розміром поточної дебіторської заборгованості, приймаючи відповідні рішення. В свою чергу, кожне рішення повинно базуватись на врахуванні рівня ліквідності підприємства та аналізі можливостей отримати прибуток.
З одного боку, збільшуючи термін кредитування, підприємство-продавець збільшує витрати, пов'язані з фінансуванням абсолютного приросту дебіторської заборгованості та збільшенням ймовірності обсягу безнадійної заборгованості.
З іншого, послаблення умов надання торгового кредиту призводить до росту обсягів продажу та, в результаті, прибутку.

підприємства
Завдання:
Облік та контроль ДЗ;
Використання методичного інструментарію щодо оптимізації рівня ДЗ;
Розробка

схем стягнення проблемної ДЗ;
Проведення реструктуризації ДЗ, у т.ч. через звернення до послуг фінансових посередників;

Напрямки організації аналітичної роботи:
Постійний моніторинг стану та динаміки формування та погашення ДЗ;
Зіставлення інформації про обсяги КЗ та ДЗ;
Розробка та реалізація кредитної політики підприємства:
Розробка та впровадження схем погашення ДЗ та КЗ;
Оцінка доцільності обліку дебіторської заборгованості у банку (використання факторингових послуг);
Постійний контроль виконання запланованих заходів щодо прискорення оборотності коштів в розрахунках;

коштів в дебіторську заборгованість:
, де
- Сума ДЗ;

-

величина оборотних активів.

2. Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості:

- сума простроченої дебіторської заборгованості

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

, де

4. Період погашення (інкасації) дебіторської заборгованості

5. Величина вивільнення (додаткового залучення) коштів з обороту (в оборот) унаслідок зміни оборотності дебіторської заборгованості

оптимальної кредитної політики, яка повинна бути направлена на вибір найкращих

для даного підприємства строків кредитування покупців, кредитних інструментів, розмірів та строків дії знижок. На їх думку, обсяг поточної дебіторської заборгованості залежить від (1) середнього періоду повного розрахунку з покупцями (середнього терміну отримання платежу) та (2) середнього обсягу продажу за день. Тобто її величину можна розрахувати за наступною формулою:

ефективності управління коштами у розрахунках на підприємстві.
Виписка з балансу підприємства:
Виписка

з приміток до фінансової звітності:

що:
- покупець отримує 2%-ву знижку у випадку сплати отриманого товару

протягом 10-ти днів з початку періоду кредитування;
- покупець сплачує повну вартість товару, якщо сплата проводитиметься з 11-
го по 30-й день кредитного періоду;
У випадку несплати протягом місяця покупець додатково сплачує штраф,
величина якого може варіювати в залежності від моменту сплати.

Сума втрат від надання знижки при достроковій оплаті товарного кредиту:

Номінальна ціна тов кредиту =2/98*360/18 = 40,8%

Підприємство-покупець погодиться на використання знижки за умови пропозиції постачальника придбання товару в кредит по схемі “2/12,net 30”, якщо річна відсоткова ставка по кредиту складатиме:

а) 35%
б) 36%
в) 42%
г) 45%

Запитання:

сплаті протягом перших 5 днів Ви надаєте знижку 5%.
На скільки

така політика кредитування є вигідною?..

Припустимо, що:
річна інфляція складає 1,2%;
Середній строк погашення ДЗ складає 45 днів;
необхідна ставка доходності – 20%;
Планова сума реалізації покупцям за місяць - 45 762 грн.

складає 1,012;
дисконтний фактор складає 1/1,012=0,988;
Безінфляційна вартість контрактів складає 45762*0,988=45212,86 грн.;
інфляційні

втрати складають 45762 - 45212,86 = 549,14 грн.
Сума втрат від надання знижки (5% за 5 днів):

втрат від надання знижки 379,82 грн.;
Вивільнення оборотних коштів:
оборотність за рік зростає з 8 (360/45) до 12 (360/30) раз;
Якщо усі покупці погодяться на нову схему кредитування тривалість одного обороту коштів зменшитьсяна 15 днів. Відповідно, потреба в оборотних коштах на місяць зменшується на 22881 грн (-15х45762/30);
Додатковий прибуток від використання вивільнених коштів складає 20%*(22881) = 4576,2 грн.;

Сукупний ефект кредитної політики:
+4576,2-(549,14+379,82)= 3 647,24 грн.

8640 тис.грн. Період інкасації дебіторської заборгованості – 90 днів. Норма

прибутку – 25%.
Якщо підприємство перейде на умови продажу “5/6, net 30”, то оборотність дебіторської заборгованості збільшиться у 1,2 разів.
Оцініть ефект від впровадження нової кредитної політики.

Коб ДЗ0=360/90 = 4 рази
КобДЗ1=41,2=4,8 рази
Трив. Обороту1=360/4,8=75 днів
Сума вивільнення коштів за рахунок прискорення інкасації ДЗ = (75-90)×8640/360 = -360 тис.грн.
Прибуток від використання в обороті вивільнених коштів = 360  0,25=90 тис.грн.
Втрати від надання знижки = 6/30  8640  0,05 = 86,4 тис.грн.
Ефект = 90-86,4 = 0,6 тис.грн.

чи у касі підприємтва, що забезпечить його фінансову маневреність з

одночасною мінімізацією втрат від їх утримання

Найбільш розповсюдженими залишаються чотири моделі визначення оптимального залишку грошових коштів: (1) модель Baumol-Allais-Tobin (BAT), яка була розроблена В. Баумолем в 1952 році та (2) модель Міллера-Орра, яку запропонували в 1966 році М.Міллер та Д. Орр, (3) модель Стоуна (1972 р.) та (4) модель Лернера (1980 p.).
В основі моделі Баумоля лежить модель EOQ (economic-order-quantity), яка використовується в управлінні запасами. Мета її полягає у визначенні такого залишку грошових коштів у підприємства, за якого загальні витрати (витрати від володіння грошових коштів та витрати від проведення операцій з короткостроковими цінними паперами) будуть мінімальними. Дана модель базується на рішеннях підприємства щодо грошових коштів та короткострокових фінансових інвестицій. В. Баумоль обґрунтовує, що рівень грошових коштів підприємства змінюється від свого максимального до мінімального рівня, шляхом вкладення їх в короткострокові цінні папери або шляхом продажу останніх.

максимально обгрунтованим залишком грошових коштів, а потім їх постійно витрачає

протягом певного періоду часу. Всі кошти, які надходять від реалізації товарів, робіт, послуг суб'єкт господарювання вкладає в короткострокові цінні папери. Як тільки запас грошових коштів вичерпається (стає рівним нулю), поповнення залишку грошових коштів здійснюється за рахунок продажу короткострокових цінних паперів.

поповнення грошових коштів;
ГО — обсяг грошового обороту за рік (квартал,

місяць), який планується (суми витрачання грошових коштів за певний період);
Вад — рівень втрат альтернативних доходів при збереженні грошових коштів (середня ставка проценту по короткострокових фінансових вкладеннях).
середній розмір резерву ліквідності:

Загальну кількість угод по переведенню короткострокових цінних паперів в грошові кошти можна розрахувати за такою формулою:

Загальні витрати в результаті застосування такої моделі управ­ління грошовими коштами будуть дорівнювати:

Ця модель є ефективною для тих підприємств, грошові витрати яких стабільні та можуть бути легко спрогнозованими.

може отримувати великі обсяги грошових надходжень. В інші — може

взагалі не мати надходжень, сплачувати постачальникам і мати відтік грошових коштів.

Основна ідея моделі полягає в тому, що рівень грошових коштів, якими володіє суб'єкт господарювання, постійно хаотично змінюється, поки не досягне максимальної межі. Якщо це відбулось, підприємство надлишкові кошти починає вкладати в короткострокові цінні папери, поки обсяг грошових коштів не повернеться на нормальний рівень. Якщо обсяг грошових коштів понизиться до нижньої межі — підприємство буде продавати короткострокові цінні папери, поки знову обсяг грошових коштів не досягне нормального рівня

саме:
1. Мінімального (страхового) розміру грошових коштів.
Страховий залишок грошових коштів повинен

постійно знаходитись на поточному рахунку підприємства. Його величина встановлюється суб'єктом господарювання на певний звітний період з врахуванням його середньої потреби в грошових коштах для здійснення оплати послуг постачальникам та банку.
2. Середньоквадратичного відхилення надходження грошових коштів на поточний рахунок. Воно разраховується з врахуванням статистичних даних.
3. Витрат, пов'язаних із збереженням грошових коштів та витрат на обслуговування операцій поповнення грошових коштів. Розмір витрат, пов'язаних із збереженням грошових коштів визначається з врахуванням середньої ставки проценту по короткостроковим фінансовим вкладенням. Витрати від продажу цінних паперів, як правило, являють собою фіксовані суми грошових коштів.
4. Діапазону коливань між верхнім та нижнім залишками грошових коштів.

де ДГКмм. — діапазон коливань залишку грошових коштів між мінімальним та максимальним його значеннями;
Воп. — витрати на обслуговування однієї операції поповнення грошових коштів;
СК — середньоквадратичне відхилення надходження грошових коштів на поточний рахунок;
Вад — витрати, пов'язані із збереженням грошових коштів (рівень втрат альтернативних доходів при збереженні грошових коштів).

залишок грошових коштів.
6. Оптимального залишку грошових коштів.
Він характеризує такий обсяг

грошових коштів, до якого потрібно повернутися підприємству у разі досягнення ними своєї вер­хньої чи нижньої межі. Тому дуже часто науковці цей залишок грошових коштів називають «точкою повернення» або плановим сальдо грошових коштів

Подальшим розвитком Міллера-Орра можна вважати модель Стоуна та модель Лернера .

Існуючі моделі управління поточними ліквідними активами базуються на певних припущеннях, а тому вимагають постійного вдосконалення