Слайд 1Презентація
Студента групи ОКЕ-31
Романова Андрія
Народи Полінезії: заселення, господарсько-культурна характеристика,
антропологічні,
мовні особливості.
Міністерство освіти та науки України
Харківський національний університет імені В.Н.
Каразіна
Філософський факультет
Кафедра Українознавства
Напрям: Етнографiя народiв свiту.
Слайд 3Склад Полінезії
Острови Тонга — незалежна держава з 1970 року
Гавайські острови — штат США
Острови Уолліс і Футуна — французькі
володіння
острови Фенікс Кірибаті, США
Токелау і Острови Кука — незалежні держави, вільно асоційовані з Новою Зеландією
Самоа — незалежна
держава з 1962 року
Американське Самоа — володіння США
Острови Лайн — Кірібаті і США
Тубуаї — французькі володіння, Французька Полінезія
Маркізькі острови — французькі володіння, Французька Полінезія
Острови Товариства — французькі володіння, Французька Полінезія
Архіпелаг Туамоту — французькі володіння, Французька Полінезія
Архіпелаг Гамб'є — французькі володіння, Французька Полінезія
Острови Піткерн — британські володіння
Острів Пасхи — володіння Чилі.
Нова Зеландія — незалежна держава з 1907, також відноситься до Полінезії.
Слайд 4Населення
Полінезія — група споріднених народів, корінне населення Полінезії і деяких невеликих
островів східної Меланезії. До них відносяться тонганці (островиТонга), самоанці (острови Самоа), увеанці (острови Уолліс), футунанці (острови Хорн), еллісці (острови Елліс), токелауанці (острови Токелау),
ніуеанці (острів Ніуе), пукапуканці, раротонганці, мангайці, тонгареванці, маніхики-ракаханганці і ін. (острови Кука) Таїті (острови Суспільства) убуайці (острови Тубуаї)туамотуанці напуканці реаопукаруханці (острови Туамоту) мангареванці (острови Гамбье) хіванці (Маркізькі острови) рапануйці (острів Пасхи) гаваї (Гавайські острови) маорі (Нова Зеландія).
Загальна чисельність — близько 750 тис. чол.
Мови Полінезії входять в малайсько-полінезійську родину мов.
Слайд 5Заселення та антропологічний тип
Антропологічний тип Полінезії склався в результаті змішення
стародавніх південних монголоїдів і негро-австралоїдів. Т. Хейєрдал відстоював теорію американського походження Полінезії, але більшість
дослідників вважають, що їх предками були групи мореплавців, які з Південно-східної Азії проникли через Меланезію і Мікронезію на західні рубежі Полінезії. Тут в умовах порівняльної ізоляції завершилося формування антропологічного типу і основних особливостей загальнополінезійської культури.
Слайд 6Особливості господарства
Господарство, суспільний лад і культура жителів різних груп островів
центральної і західної Полінезії виявляють багато схожості. Однак вони мають
і чимало місцевих відмінностей. У цьому відношенні слід виділити західні острови (Самоа, Тонга), з одного боку, і східні (Таїті, Туамоту, Маркізькі) - з іншого.
Слайд 9Основними заняттями були тропічне землеробство, місцями із застосуванням добрив і
штучного зрошування, і рибальство. Культури: таро, ямс, батат, цукрова тростина,
кокосова пальма, хлібне дерево, банан. Остров`яни займалися також скотарством і рибальством.Займалися різними ремеслами, які вже відокремилися від землеробства. На початок європейської колонізації (кінець 18 ст.) Полінезія знаходилася на різних стадіях розкладання первіснообщинного устрою, а на Гавайських островах, Таїті і Тонга складалися перші держави. Сучасна Полінезія веде напівнатуральне сільське господарство.
Слайд 10Знаряддя праці
З знарядь праці в Полінезії були відомі кам`яні сокири,
костяне знаряддя, лопати з раковин, гачки рибальські з кістки або
раковин, палки-копалки. Зі зброї - списи, палиці, пращі. Типовим зброєю є весло-палиця. У маорі палиця (мере) представляла з себе камінь на мотузці. Полінезійці не знали колеса і не мали тяглових тварин, вантажі носили в руках або перевозили на човнах.
