Презентація на тему: Партії та партійні системи

План
1. Партії. Основні ознаки та історія виникнення
2. Функції партій
3. Бінарна класифікація партій
3.1 Кадрові партії
3.2 Масові партії
4. Партійні системи. Їх різновид

його бере початок з латинського рагіів, що означає «частина». До

початку XVIII ст. слово «партія» вживалося у негативному сенсі.

відомий
американський політолог Ж. Лапаломбара пропонує при визначенні «політичної партії» вказувати

на такі ознаки:

континентальні європейські політологи здебільшого вважають, що партії виникли із запровадженням

загального виборчого права.
Англо-американські політологи наполягають на тому, що відлік партій у сучасному розумінні треба вести з XVII— XVIII ст., зокрема, коли в 70—80 роках XVII ст. в Англії з'явилися перші справжні партії — торі і віги.








Торі Віги

чи іншій країні, тенденціями світового суспільного розвитку. За М. Вебером,

партії у своєму розвитку пройшли три етапи: аристократичне угруповання, політичний клуб, масова партія.
Одні партії виникли внаслідок проведення виборчої компанії, інші (комуністичні партії) з'явилися в нелегальних умовах боротьби проти існуючого політичного ладу в XIX ст.,треті (соціал-демократичні) виросли з профспілкового, четверті (християнське-демократичні) — з католицького рухів, п'яті (об'єднання на підтримку республіки) — знайближчого оточення визначних політичних діячів.

Аналізуючи діяльність партій, важливо визначити їхні функції

М. Дюверже

встановив бінарну класифікацію партій.

на основі електоральних комісій «у низах» та парламентських груп «у

верхах». Кадрові партії не мають інституту фіксованого членства і членських внесків, діють переважно під час передвиборчих кампаній через професійних і громадських активістів. Кадрові партії — це передусім партії впливових людей, котрі мають авторитет і можуть розраховувати на підтримку. Кадрові партії слабко ідеологізовані, тобто мало займаються розробкою ідеологічних доктрин, а здебільшого керуються виборчим прагматизмом. До типових кадрових партій належать Республіканська і Демократична партії США

первинних структурах, мають фіксоване членство. Основне джерело їх фінансування —

членські внески. Діяльність цих партій має здебільшого ідеологічний характер і відзначається активною виборчою боротьбою.
За структурою серед масових партій розрізняють соціал-демократичні, комуністичні (ленінські) і фашистські. Масові партії, як правило, збюрократизовані, спостерігається сильний розрив між партійними масами і партійною елітою.
Партії комуністичного і фашистського типів — суворо централізовані та ієрархізовані,вимагають залізної дисципліни від своїх членів, сповідують культ вождя. Структурні підрозділи партій фашистського типу здебільшого воєнізовані, що забезпечує їм активні й рішучі дії у боротьбі з противниками.

Партійна система
Партійну систему треба розуміти як сукупність політичних партій, характер їх взаємодії, місце і вплив у певній політичній системі.

партійного і державного апарату, заборона утворення інших партій.

Гегемоністська система

характеризується панівним становищем однієї партії при
відсутності партійної конкуренції, а також — наявністю декількох партій, які мають
організаційну автономію, але визнають керівну роль правлячої партії.

Система домінування передбачає наявність декількох політичних партій, одна з яких
упродовж тривалого часу перемагає на виборах і одноосібне формує уряд.

Двопартійна система відзначається домінуванням двох потужних політичних партій,
одна з яких перебуває при владі, а інша — в опозиції. Класичними країнами з
двопартійною системою є Великобританія і США.

основі
їх пропорційного представлення у парламенті згідно з результатами виборів.
Система поляризованого

плюралізму, яка призводить до загострення боротьби між
політичними силами, передбачає наявність партійного центру, що формує уряд, і
двосторонньої деструктивної опозиції.
Атомізована система характеризується наявністю багатьох маловпливових,
малочисельних партій та багатьох позасистемних політичних сил. Вона поділяється на
системи крайнього плюралізму і авторитарної псевдопартійності. Перша система існувала
у посткомуністичних країнах до виборів на багатопартійній основі і частково збереглася у
деяких з них (Україна, Росія, Казахстан). Друга система властива деяким країнам
Латинської Америки; існує багато партій, між якими точиться гостра боротьба, а реальна
влада перебуває у руках військової верхівки.