Прискорення — це зміна швидкості. У будь-якій точці  траєкторії  приск орення

зміною абсолютного значення швидкості, а й її напрямку. Прискорення визначається

як границя відношенні приросту швидкості до інтервалу часу, за який цей приріст відбувся.

Порезентація на тему: Прискорення і сила як математичне поняття!

загальному випадку вектор прискорення утворює з вектором швидкості деякий кут

і розкладається на дві складові. Складова вектора прискорення, яка направлена паралельно до вектора швидкості, а отже, вздовж дотичної до траєкторії, називається тангенціальним прискоренням. Складова вектора прискорення, що направлена перпендикулярно до вектора швидкості, а отже, вздовж нормалі до траєкторії, називається нормальним прискоренням.

центру. У випадку обертання матеріальної точки по колу із кутовою швидкістю , що не

змінюється за модулем, вектор повного прискорення є перпендикулярним до вектора швидкості і спрямований до центра кола й дорівнює за абсолютною величиною
,де R — радіус кола,  — швидкість тіла.
У векторному записі:
,де  — радіус-вектор. .

та доцентрової компонент, у різні моменти змінюється від повністю дотичного

до повністю нормального до траєкторії.

1010g[4][5]. Для досліду вчені застосували так звану Z-машину (Z Machine),

яка створює надзвичайно потужний імпульс магнітного поля, який прискорює в спеціальному каналі снаряд — алюмінієву пластинку розміром 30×15 мм і товщиною 0,85 мм. Швидкість снаряда становила приблизно 34 км/с (у 50 разів швидше за кулю).

інші тіла, то ця дія (взаємодія) проявляється у зміні форми

і розмірів тіла (тіло деформується), або/та у зміні швидкості тіла (тіло рухається з прискоренням)[1]. У першому випадку маємо статичний прояв сили, у другому — динамічний. Виходячи з цього можливі два способи визначення сили: за деформацією тіла (наприклад, пружини) і за прискоренням, отриманим тілом.

похідну швидкості по часу (фізичний зміст ІІ похідної). Це прискорення

носить назву «дотичне» (або «тангенційне»), м/с2: або 

Для визначення g треба знати довжину маятника l і період його коливань T. Довжину маятника

можна виміряти безпосередньо, а період коливань обчислити за формулою: де N- число коливань за час t. Тоді

величини (не обов'язково радіус-вектора) в залежності від іншої (частіше зміни у

часі, але також у просторі або будь-якої іншої). Так, наприклад, говорять про кутову швидкість, швидкість змінитемператури, швидкість хімічної реакції, групову швидкість, швидкості з'єднання тощо. Математично швидкість характеризується похідноюфункції.