Розвиток взаємин людей: особисті, соціальні, ділові

стосунки
Три концепції людських відносин: Дж. Мід, Курт Левін, Дж.Морено,
Взаємини

в суспільстві: від традиційного до модерного.

соціологи звернули увагу на проблему відносин людей. Ґеорг Зіммель навіть

назвав відносини вологою, що зрошує соціальне тіло. Але початок наукового вивчення психології взаємин був закладений знаменитими експериментами, яки проводились у 1924 – 1932 році на заводі «Вестерн Електрік» піід Чікаго в містечкі Хотторн. Завданням роботи було підвищення рівня вирбництва.
Керівник досліджень Елтон Мейо довів, що приналежність працівників до неформальних груп задовольняє цілу низку соціальних потреб особистості і перш за все потребу в спілкуванні.

Вступ до груп задовольняє комплекс соціальних потреб:
Відчуття приналежності до

групи, яка була визнана однією з найсильніших емоційних потреб.
Отримання і надання допомоги в процесі організації праці.
Відчуття захищеності, яке задовольняється за рахунок єдності і згуртованості колективу.
Потреба в інформації, яка задовольняється в процесі спілкування.
Встановлення дружніх і емоційних контактів.

такі відносини між індивідами, в які вони вступають як представники

соціальних класів, як жителі тієї або іншої місцевості, як фахівці певної області знання і виробництва, або як представники верстви населення або етносу, тобто як носії безособових соціальних ролей.
Стосунки – це близькі емоційні відносини людей, в які вони вступають «за серцевою схильністю», коли дружать, люблять, або кохають один одного.

мету і продовжуються так довго, як це необхідно для реалізації

мети, яку поставили один, два і більше учасників взаємодії.
Особисті/міжособисті стосунки - це близькі взаємини людей, в які вони вступають як неповторні особи. У таких взаєминах ми виступаємо в ролі дітей, батьків і друзів

характер носять взаемини людей.
Кожна людина має безліч контактів, які можна

кваліфікувати як соціальні, ділові і особисті відносини.
Всі ці види контактів народились за часів античності у стародавніх Греції і Римі .
Проникненість взаємин – це їх здатність трансформуватися з однієї форми в іншу, наприклад, з соціальних відносин в особисті стосунки і навпаки.

про «молекулярну соціологію», в якій взаємозалежність індивідуального і колективного життя

є справжнім предметом соціології, тобто взаємодія індивідів в асоціаціях
Серж Московічі вказує, що, з одного боку, Зіммель бачить соціальну реальність як безліч відносин і видів поведінки, «вульгарних», але потребуючих дослідження. А з іншого, - він «перевертає існуючу ієрархію, бо вважає, що ці банальні факти і буденні рухи, день за днем об'єднуючі людей, є живільною вологою, що зрошує соціальне тіло».

мікроструктура суспільства взаємозалежні. Г. Андреева вважає, що дослідження особи є

завжди інша сторона дослідження суспільства.
Взаємодія – це певна система дій однієї сторони (людини або групи) по відношенню до іншої і навпаки. В процесі взаємодії завжди є можливість вплинути на поведінку людей, які в свою чергу можуть керуватися аналогічною метою

думками, цінностями і позиціями, в ході яких складаються певні відносини

і стосунки між людьми. Спілкування є форма і спосіб реалізації взаємин.
Підтримуючи особисті відносини і стосунки, ми виконуємо ролі, з приводу яких у нас теж є свої уявлення.

Концепція Джорджа Міда про рольову поведінку людей в контакті, яка

визначається місцем і становищем індивіда в суспільстві.
2. Концепція Курта Левіна про залежність людських відносин від стилю і методів управління державою.
3. Соціометрія Дж.Морено, який на протилежність Левіну вважав, що суспільство має власну структуру, яка не ідентична соціальному порядку або існуючій формі правління і не визначається державним устроєм, коли соціодинамічна структура суспільства продовжує існувати

яка об'єктивно задана соціальною позицією особи в системі суспільних відносин

або особистих стосунків. Роль визначається: назвою, позицією індивіда, виконуваною функцією в системі соціальних відносин і очікуваннями оточуючих.
Соціальна роль є фіксацією певного стану, індивіда в системі суспільних відносин.
Вступаючи в контакти з іншими людьми, людина завжди виконує певну роль. В людських відносинах не існує не рольової поведінки. Людина не грає певну роль тільки наодинці із собою. Як тільки з'являється інший, це змушує людину виконувати певну роль.
Кожна соціальна роль має деякий діапазон можливостей і виконуватись або зовсім погано або якісно

психолог, який переїхав до США. Левін вважав своїм головним завданням

знайти ті початкові причини, які впливають на зміни в суспільному житті країни і приводять її до тоталітаризму.
Він вважав, що поведінка матері вже у І рік життя дитини відображає вимоги суспільства до особи.
Левін довів, що для трансформації відносин в соціумі найефективнішим способом є практичне соціально-психологічне навчання.

Левін почав застосовувати динамічні концепції Зіммеля коли почав переносити свої

психологічні дослідження з лабораторії в природні умови суспільних процесів.
Він помітив, що більшість ефективних змін у світоглядних позиціях особи відбувається в груповому, а не в індивідуальному контексті.
Левін запропонував для вживання понять «Стиль і способи поведінки» .
Соціологічний аспект досліджень зосереджений на аналізі організаційних основ суспільства. Соціально-психологічний доповнює його, коли акцентує увагу на взаєминах людей в організаціях, від сім'ї до держави.

2 групах дітей (5 осіб) по виготовленню масок з папьємаше.

В першій групі він виступав як демократичний лідер, а в другій - як авторитарний. Це досягалось за рахунок комунікативної поведінки.

Вся діяльність групи є результатом групового рішення, запропонованого лідером
Техніка і фази реалізації мети обговорюються з групою, напрям діяльності ясний і зрозумілий членам групи.

Вся діяльність групи здійснюється за рішенням самого владного її члена (тобто лідера)
Техніка і фази реалізації мети проголошуються лідером, але напрям діяльності не повністю ясний членам групи

обирає собі напарника, розподіл завдань робиться самостійно і регулюється членами

групи.
Критика і похвала лідера заснована на об'єктивних критеріях оцінки роботи членів групи
Лідер є членом групи по духу, хоча і не виконує поточну роботу.

Лідер авторитарним чином визначає, що повинен робити кожен член групи і віддає накази, визначаючи послідовність роботи.
Лідер критикує і схвалює роботу членів групи, не пропонуючи об'єктивних критеріїв оцінки. Основний метод впливу - критика
Лідер залишається в стороні від активної участі в групі, він байдужий до дітей та їх роботи.

людини. Водії і пішоходи.
Рівність у відносинах
Формування незалежності у дітей

з раннього віку
Партнерський стиль у взаєминах.
Головним ретранслятором соціального досвіду в будь-якому суспільстві є сім'я і система освіти і виховання - школа.

школі і на роботі залежать від суспільних відносин, що склалися

в соціумі. І навпаки, прийняті в освіті і сімейному вихованні стиль і способи взаємодії готують підростаюче покоління до життя у певному суспільстві, авторитарному або демократичному.
Коли українська мати кричить образливим тоном на дитину, «виховуючи» її, вона фактично готує дитину до життя в певному суспільстві, де неповага до особистості є нормою. Вона вважає, що дитині необхідно звикнути до образ, наказів, неповаги до себе, щоб бути до них готовою в майбутньому житті.

нацистів працював у Відні. У 1939 р. переїхав до США.
Ввів

в науковий оббіг поняття структури групи і спільності. Запропонував оригінальні методи дослідження: соціометричний тест і псіходраму

ідентична соціальному порядку або існуючій формі правління і не визначається

державним устроєм.
Держава може «зникнути», але основоположна соціодинамічна структура суспільства продовжує існувати в тій або іншій формі.
Всі взаємини в суспільстві – це відносини тяжіння і відштовхування, а люди або привабливі, або ні.
Суспільна структура – це набір «соціальних атомів», які утворюються в результаті того, що кожен індивід оточений ядром відносин більш щільним, або розрідженим.
Причиною привабливості можуть бути емоційні, інтелектуальні і «аксіонормативні» мотиви вибору людей.

структура, а члени одного соціального атома можуть належати ще до

безлічі інших соціальних атомів.
Соціальні атоми утворюють складні ланцюги відносин, їм належить важлива функція в побудові людського суспільства, тому що вони утворюють психологічні мережі, в рамках яких формуються соціальні традиції і громадська думка.
Найстародавнішим і найбільшим за чисельністю пролетаріатом є «соціометричний пролетаріат», люди, що страждают від тієї або іншої форми убогості: психічної, соціальної, економічної

абсолютна більшість людей включена в творчі дії.
Моренно вважає, що

які б уряди або соціальні установи не нав'язувалися народу, люди відмовляються від них, якщо вони не кореняться в продуктивній енергії народу
Найстійкіші форми правління в суспільстві пов'язані з корнями нашої ментальності, з соціальними уявленнями людей про правильне в управлінні, з тим, що приймається більшістю.

метод - тест, який, по-перше, дозволяє встановити соціометричний статус кожного

члена групи, а по-друге, виявити лідерів і впливових людей, а також знедолених і маргіналів.
За наслідками тестування можна побудувати соціограму, яка наочно представить групу,

основи соціально-психологічного вивчення взаємин людей.
Взаємини людей визначають сутність людських спільнот

(від сільських общин до ріноманітних групп, творчих, виробничих, злочинних і т.і.
Людські спільноти є динамічними структурами, які змінюються в часі і просторі і визначають характер соціальних трансформацій