СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

або спеціально висадженою рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними для

прогулянок, відпочинку, ігор.
За своїми планувальними принципами парки бувають:
Регулярні
Пейзажні
За розмірами парки поділяють на:
Малі – 6-20 га
Середні – 20-100 га
Крупні – 100-500 га
Дуже крупні – понад 500 га
Міські парки поділяють на напівфункціональні і спеціалізовані.

багатогранної культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед дорослих і дітей)
Спеціалізовані:
Спортивні парки

Парки атракціонів і розваг
Дитячі парки
Меморіальні парки
Парки-виставки
Етнографічні парки
Зоологічні парки

для короткочасного відпочинку населення. Обмежена площа (від 2 до 6

ra) і розташування в системі житлових районів або центру міста не допускають широку номенклатуру функціональних зон. Головні входи в сад влаштовують у місцях концентрації пішоходів.
Міські сади для прогулянок
Сади при видовищних спорудах
Сади житлових районів
Міжквартальні сади
За характером використання міські сади можуть бути прогулянковими і видовищними.

відіграють архітектурно-декоративну роль і використовуються для короткотривалого відпочинку. Залежно від

функціонального призначення сквери поділяють на найбільш типові групи: тихого відпочинку і прогулянок, меморіальні, історико-архітектурні, музичні, розважальні, виставкові (квітів, скульптури і тд.), декоративні (без відпочинку), інформаційні (з алеями і без алей), розмежовувальні, ігрові (дитячі, молодіжні).
Сквери на площі
Монументальні сквери
Декоративні сквери
Сквер перед громадською будівлею
Сквер на вулиці
Бульваром називають озеленену смугу вздовж транспортної магістралі використовують для пішохідного руху і короткотривалого відпочинку

загальноосвітніх шкіл
Тут зелені насадження, крім санітарно-гігієнічних і архітектурних функцій, мають

також важливу пізнавальну, здатну сприяти виконанню навчальної програми.
Розмаїття асортименту деревно-чагарникових порід, трав'яних і культурних рослин має служити своєрідним навчальним наочним матеріалом.
На шкільних ділянках не можна використовувати колючі і отруйні рослини, а також рослини, що мають насіння із волосистими лусочками.

вітру, шуму, пилу по периметру створюють живу огорожу з рядових

посадок дерев і чагарників, збільшують ширину смути з боку проїздів.
Зелені насадження розташовують виходячи із функцій, які виконують, — захисних, сануючих, декоративних, навчально-виховних. Крім створення комфортних умов для дітей, зелені насадження мають бути об'єктом пізнання рослинного світу, його краси, формувати любов до природи.

В їх плануванні можна виділити парадний партер перед головним навчально-лабораторним

корпусом, алеї, які об'єднують навчальні, виробничі і спортивні споруди і внутрішній сквер.
Господарську зону відокремлюють від решти території зеленими смугами або високими живоплотами. На вільній від замощення території створюють газони — партерні чи паркові.

60% усієї площі і становлять в середньому 200 м2 на

одного хворого.
Прийоми використання садово-паркових композицій для впливу на організм (Родічкін, 1990):
посилення циркуляції крові та поліпшення обміну речовин: боскет із сосни звичайної, чорної, Веймутової, де особливо в спеку повітря насичена ефірними випаровуваннями, що діють як корисний подразнювач (людина тут дихає глибше, ніж звичайно);
тренування серцевого м'яза: теренкури й алеї з нахилом полотна до 5о. З одного боку алею рекомендують обсаджувати деревами і чагарниками (липа, клен, калина-гордовина, бересклет), які створюють затишок. Другий бік відкритий до галявин і різноманітних композицій на них створених;

з відпочинком на усамітнених лавах і кріслах. Для цього створюють

тінисті затишні алеї з дерев із широко розложистими кронами (дуб звичайний, липа) та чагарників (ліщина, крушина, бересклет);
усунення нервового напруження — використовують у психо-неврологічних і реабілітаційних закладах. Висаджують масиви з дерев і чагарників, що мають загальний м'який темно-зелений тон листя і розсіюють різке пряме освітлення, відіграючи пом'якшуючу роль стосовно втомлених очей. Для цього можна використати гіркокаштан, клен-явір, черемху, сливу та ін.;
відпочинок, який сприяє гальмуванню реакцій нервової системи на зовнішні подразники: лави, оточені густою посадкою дерев і чагарників (клен трилопатевий, чубушник звичайний)

в кожну із груп спортивних споруд. Головним елементом озеленення є

газони, які не лише відіграють важливу планувальну та санітарно-гігієнічну роль, але й можуть використані для розвантаження спортивних споруд у випадку екстреної евакуації глядачів.
При підборі рослин і їх розміщенні на території керуються такими вимогами:
рослини довкола спортивних майданчиків розташовують на такій віддалі, щоб тінь не падала на майданчик;
для створення довкола тенісних, волейбольних і баскетбольних майданчиків однобарвного фону, на якому м'яч мав би різко виділятися, треба впроваджувати дерева і кущі з однаковим забарвленням листа;
уникати посадки дерев і чагарників, які продукують велику кількість летючого насіння, особливо з наявністю пуху, а також таких, які рано скидають листя.

озелененням прилеглих міських територій, здійснюють з урахуванням природно-кліматичних факторів, санітарних

і технологічних умов виробництва, функціональних і протипожежних вимог, містобудівельних і архітектурних особливостей забудови промислової зони.
При озелененні території підприємства слід керуватися такими принципами і положеннями (Ерохина, Терехова, Вольтруб та ін., 1987):
зелені насадження мають займати 60 — 70% території санітарно-захисної зони;
розташування насаджень має бути таким, щоб забезпечити чергування відкритих і закритих (зайнятих насадженнями дерев і чагарників) просторів,що сприятиме розсіюванню газоподібних викидів. Виникаючі при цьому горизонтальні і вертикальні потоки сприятимуть ефективному провітрюванню території промислового підприємства й усієї промзони;
не рекомендується створення загущених посадок і дуже крупних масивів щільної структури.

в лунки; рядові посадки дерев у смутах газонів чи квітників;

зелені смуги перед будинками (між тротуаром і відмосткою).
Захисні смуги:
Ґрунтозахисні
Водоохоронні
Дендрологічні сади (арборетуми)
Озеленення кладовищ