Слайд 1ТЕМА 4
СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
Слайд 2План
1. Насадження загального користування
2. Насадження обмеженого користування
3. Насадження спеціального призначення
Слайд 31. Насадження загального користування
Парки – це земельні ділянки з природною
або спеціально висадженою рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними для
прогулянок, відпочинку, ігор.
За своїми планувальними принципами парки бувають:
Регулярні
Пейзажні
За розмірами парки поділяють на:
Малі – 6-20 га
Середні – 20-100 га
Крупні – 100-500 га
Дуже крупні – понад 500 га
Міські парки поділяють на напівфункціональні і спеціалізовані.
Слайд 4Напівфункціональні:
парк культури і відпочинку (організація культурного відпочинку населення і проведення
багатогранної культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед дорослих і дітей)
Спеціалізовані:
Спортивні парки
Парки атракціонів і розваг
Дитячі парки
Меморіальні парки
Парки-виставки
Етнографічні парки
Зоологічні парки
Слайд 5Міський сад — структурний елемент системи озеленення міста — призначений
для короткочасного відпочинку населення. Обмежена площа (від 2 до 6
ra) і розташування в системі житлових районів або центру міста не допускають широку номенклатуру функціональних зон. Головні входи в сад влаштовують у місцях концентрації пішоходів.
Міські сади для прогулянок
Сади при видовищних спорудах
Сади житлових районів
Міжквартальні сади
За характером використання міські сади можуть бути прогулянковими і видовищними.
Слайд 6Сквери — це зелені насадження на площі чи вулиці, які
відіграють архітектурно-декоративну роль і використовуються для короткотривалого відпочинку. Залежно від
функціонального призначення сквери поділяють на найбільш типові групи: тихого відпочинку і прогулянок, меморіальні, історико-архітектурні, музичні, розважальні, виставкові (квітів, скульптури і тд.), декоративні (без відпочинку), інформаційні (з алеями і без алей), розмежовувальні, ігрові (дитячі, молодіжні).
Сквери на площі
Монументальні сквери
Декоративні сквери
Сквер перед громадською будівлею
Сквер на вулиці
Бульваром називають озеленену смугу вздовж транспортної магістралі використовують для пішохідного руху і короткотривалого відпочинку
Слайд 72. Насадження обмеженого користування
За функціональним призначенням і структурою складових елементів:
декоративні;
розмежувальні;
маскувальні;
палісадів.
Озеленення
загальноосвітніх шкіл
Тут зелені насадження, крім санітарно-гігієнічних і архітектурних функцій, мають
також важливу пізнавальну, здатну сприяти виконанню навчальної програми.
Розмаїття асортименту деревно-чагарникових порід, трав'яних і культурних рослин має служити своєрідним навчальним наочним матеріалом.
На шкільних ділянках не можна використовувати колючі і отруйні рослини, а також рослини, що мають насіння із волосистими лусочками.
Слайд 8Дитячі дошкільні установи
Для захисту території дитячих садів і ясел від
вітру, шуму, пилу по периметру створюють живу огорожу з рядових
посадок дерев і чагарників, збільшують ширину смути з боку проїздів.
Зелені насадження розташовують виходячи із функцій, які виконують, — захисних, сануючих, декоративних, навчально-виховних. Крім створення комфортних умов для дітей, зелені насадження мають бути об'єктом пізнання рослинного світу, його краси, формувати любов до природи.
Слайд 9Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
Відіграють санітарно-гігієнічну й архітектурно-планувальну ролі.
В їх плануванні можна виділити парадний партер перед головним навчально-лабораторним
корпусом, алеї, які об'єднують навчальні, виробничі і спортивні споруди і внутрішній сквер.
Господарську зону відокремлюють від решти території зеленими смугами або високими живоплотами. На вільній від замощення території створюють газони — партерні чи паркові.
Слайд 10Озеленення територій лікарень
Зелені насадження на території лікарень займають не менше
60% усієї площі і становлять в середньому 200 м2 на
одного хворого.
Прийоми використання садово-паркових композицій для впливу на організм (Родічкін, 1990):
посилення циркуляції крові та поліпшення обміну речовин: боскет із сосни звичайної, чорної, Веймутової, де особливо в спеку повітря насичена ефірними випаровуваннями, що діють як корисний подразнювач (людина тут дихає глибше, ніж звичайно);
тренування серцевого м'яза: теренкури й алеї з нахилом полотна до 5о. З одного боку алею рекомендують обсаджувати деревами і чагарниками (липа, клен, калина-гордовина, бересклет), які створюють затишок. Другий бік відкритий до галявин і різноманітних композицій на них створених;
Слайд 11гальмування, що веде до відновлення сил: повільні, ритмічно розмірені прогулянки
з відпочинком на усамітнених лавах і кріслах. Для цього створюють
тінисті затишні алеї з дерев із широко розложистими кронами (дуб звичайний, липа) та чагарників (ліщина, крушина, бересклет);
усунення нервового напруження — використовують у психо-неврологічних і реабілітаційних закладах. Висаджують масиви з дерев і чагарників, що мають загальний м'який темно-зелений тон листя і розсіюють різке пряме освітлення, відіграючи пом'якшуючу роль стосовно втомлених очей. Для цього можна використати гіркокаштан, клен-явір, черемху, сливу та ін.;
відпочинок, який сприяє гальмуванню реакцій нервової системи на зовнішні подразники: лави, оточені густою посадкою дерев і чагарників (клен трилопатевий, чубушник звичайний)
Слайд 12Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
Зелені насадження слід обов'язково включати
в кожну із груп спортивних споруд. Головним елементом озеленення є
газони, які не лише відіграють важливу планувальну та санітарно-гігієнічну роль, але й можуть використані для розвантаження спортивних споруд у випадку екстреної евакуації глядачів.
При підборі рослин і їх розміщенні на території керуються такими вимогами:
рослини довкола спортивних майданчиків розташовують на такій віддалі, щоб тінь не падала на майданчик;
для створення довкола тенісних, волейбольних і баскетбольних майданчиків однобарвного фону, на якому м'яч мав би різко виділятися, треба впроваджувати дерева і кущі з однаковим забарвленням листа;
уникати посадки дерев і чагарників, які продукують велику кількість летючого насіння, особливо з наявністю пуху, а також таких, які рано скидають листя.
Слайд 13Озеленення промислових територій
Озеленення територій промислових підприємств розглядають у комплексі з
озелененням прилеглих міських територій, здійснюють з урахуванням природно-кліматичних факторів, санітарних
і технологічних умов виробництва, функціональних і протипожежних вимог, містобудівельних і архітектурних особливостей забудови промислової зони.
При озелененні території підприємства слід керуватися такими принципами і положеннями (Ерохина, Терехова, Вольтруб та ін., 1987):
зелені насадження мають займати 60 — 70% території санітарно-захисної зони;
розташування насаджень має бути таким, щоб забезпечити чергування відкритих і закритих (зайнятих насадженнями дерев і чагарників) просторів,що сприятиме розсіюванню газоподібних викидів. Виникаючі при цьому горизонтальні і вертикальні потоки сприятимуть ефективному провітрюванню території промислового підприємства й усієї промзони;
не рекомендується створення загущених посадок і дуже крупних масивів щільної структури.
Слайд 143. Насадження спеціального призначення
Вуличні насадження:
рядові посадки дерев на тротуарах, висаджені
в лунки; рядові посадки дерев у смутах газонів чи квітників;
зелені смуги перед будинками (між тротуаром і відмосткою).
Захисні смуги:
Ґрунтозахисні
Водоохоронні
Дендрологічні сади (арборетуми)
Озеленення кладовищ