Соціальне пізнання ситуацій

способи мислення і приняття рішень
Ефекти й особливості переробки соціальної інформації

осмислити соціальний світ і себе в ньому. Цей процес спонтанний

і творчий, він триває все життя.
В соціальному сприйнятті величезне значення має невербальна інформація, але те, що стосується пізнання та осмислення соціальних відносин і ситуацій, то тут головним є мова.
Соціальне пізнання ситуацій дозволяє інтерпретувати навколишню соціальну дійсність, представлену у людських відносинах. Соціальна інформація використовується для прийняття рішень і вироблення суджень.
Соціальне пізнання людських відносин і ситуацій – це розуміння, засвоєння і творче відтворення людиною всіх аспектів соціального життя, що реалізуються в актах повсякденних взаємин людей, в їх живому спілкуванні. Воно результат еволюційного розвитку людини і суспільства.

власних вражень через механізми вибірковості, структурування і спрощення. Кожна людина

створює певні схеми розуміння навколишнього світу: природи, людей, їх ставлень один до одного. Навіть дуже маленькі діти розуміються у стосунках своїх батьків.
Людина створює певні схеми ситуацій і поводить себе у відповідності до них на весіллі, першому побаченні, офіційному прийомі і т.і.
Схеми - це створювані людиною різноманітні припущення і знання щодо самого себе, інших людей, відносин між ними, соціальних ролей і визначених подій буттєвого характеру.
Схеми це спрощенні конструкції подій, які допомагають в соціальній орієнтації. Люди здатні підганяти під готові шаблони нову інформацію.

поводитись в різних умовах.
На основі схем ми намагаємося оцінити

нову інформацію, тому що в житті ми користуємось тім досвідом, який набули з дитинства. Схеми важко піддаються змінам. Саме вони визначають пророцтва, що самореалізуються.
Пророцтва, що самореалізуються - це такі очікування людей, що впливають на поведінку людини в контакті з іншими. Ми одержуємо те, що очікуємо від інших людей.

провели тест IQ (розумових здібностей) із всіма учнями школи, а

потім повідомили вчителям, що деякі з учнів показали настільки гарні результати, що вони напевно виявлять себе з кращої сторони в наступаючому навчальному році.
Насправді учні, про яких говорили вибиралися випадковим чином.
Протягом року вчені спостерігали за динамікою успішності учнів, а наприкінці року знову перевірили дітей за допомогою тесту IQ.
Штучно створене пророцтво збулося: всі учні, із приводу яких було сказано, що вони подають добрі надії, показали в тесті більш високі результати, ніж інші школярі.

або інших соціальних груп
До стереотипізації ми звертаємось в умовах недостатності

інформації.
Соціальна інформація сприймається й осідає в пам'яті не пасивно, а попередньо пройшовши селективний добір, відповідно до якого людина визначає до якого класу явищ відноситься інформація. Ми це робимо неусвідомлено.
Найбільш розповсюджені етнічні стереотипи

що найбільша адаптивна перевага людини – це його здатність модифікувати

власну поведінку як функцію способу, яким він сприймає і розуміє ситуацію.
20 років досліджень американських психологів Д.Канемана і А.Тверскі. Автори вказали на обмежену раціональність людей при прийнятті економічних рішень і запропонували свою теорію, позначивши її як дві системи в архітектурі пізнання.

міркування
Інтуїція і міркування є альтернативними способами рішення проблем. В

реальному житті люди частіше приймають інтуїтивні рішення тому що вони вимагають менших енергетичних витрат, ніж раціональне судження.
Інтуїція по своїх характеристиках схожа на сприйняття і володіє всіма його чеснотами і недоліками.
Процес обробки інформації при інтуїтивному рішенні відбувається поверхнево і спирається на вже наявний досвід і загальну інтелектуальність.

є важливої складової інтуїтивного рішення (ризик, страх, оптимізм)
Ефект інтуїтивної переваги

захищати бідних, ефект обрамлення, коли рішення приймається під впливом емоційно забарвлених слів і навіть порядку їх пред’явлення.(задавалися питання про побачення і щастя)
Велика значимість Системи 1 змушує враховувати сильну залежність її рішення від контексту, що має на увазі поняття доступності. (Сині і зелені букви маленьким і великим шрифтом)

а те, що вони частіше діють інтуїтивно
Було помічено, що

коли мова йде про людські взаємини, когнітивні задачі вирішуються краще. Люди краще розуміють і вирішують логічні задачі, якщо вони пов'язані із соціальним контекстом, тобто із ситуаціями, що описують реальні відносини людей. (Космідес, логічні завдання).
Накопичений людством досвід соціальності дозволяє всім людям легко орієнтуватися в ситуаціях людських відносин.
Можливо ця здатність успадковується, оскількі увага до поведінки інших притаманна всім психічно здоровим.

схему послідовності когнітивних процесів при розумінні соціальних ситуацій
Концептуальна структура

когнітивних стадій переробки інформації Фідлера
пропонує морфологічну схему розуміння будь-якої інформації, а не тільки соціальної.

5. Умовивід,
6. Відтворення,
7. Рішення.
2-3. - Увага,
3-4. Кодування,

4-5. Міркування.
6-7.Судження.

до суджень. Його називають евристикою суджень.
Евристика (від грец. heurisko -

відшукую, відкриваю) - це когнітивний механізм, що дає індивідові можливість робити ощадливі судження про соціальний процес, користуючись інтуїцією зв'язаної із сприйняттям безпосередньо об'єктів за якими ми спостерігаємо. Така евристика як метод відкриття нового, не вимагає великих зусиль, але в більшості випадків дає цілком правдиві результати, коли мова йде про відносини людей.
Певне перекручування суджень. ЗМІ більше уваги приділяють катастрофам і вбивствам, ніж нудному питанню про здорове харчування.

дослідник, казав відомий американський психолог Дж. Келлі. Ми прагнемо знайти

сенс світу, в якому живемо, а також в самих себе і у тих ситуаціях, в яких опиняємось
В процесі переробки інформації виникають певні ефекти:
1. Відносність суджень. Щодо таких простих речей, як обсяг, вага або розмір стимулу. Людям предмет представляється більш важким, якщо до цього він оцінював більш легкі предмети.

У залежності від того, якими словами ми користуємося, повідомлення може

мати різні наслідки. Мова “втрат” сильніша за мову “прибутків”.

3. Ефект первинності інформації.
А. Стів розумний, працьовитий, імпульсивный, критичний,впертий і заздрістний.
В. Стів заздрістний, упертий, критичний, імпульсивний, працьовитий і розумний.

випадку оцінки інформації або вчинків якої-небудь людини. Якщо людина нам

сподобалась, то це впливає на висновки щодо неї. Вважається, що якщо людина сподобалася, ми додаємо позитивні риси, а наші чекання приводять до того, що ми самі всі погані вчинки намагаємося ігнорувати, а всі гарні надмірно високо оцінюємо.

5. Ефект невиправданї згоди стосується тенденції примножувати кількість людей, що розділяють наші погляди. ми часто вважаємо і необов'язково правильно, що іншим подобається те, що подобається нам, що вони роблять також, як і ми.

вчинки.
Більш впливовою є інформація, що звертається до емоцій, ніж

до здорового глузду і логіки (див. вище дослідження Канемана);
Якщо в інформації, що викликає переляк, існують докладні інструкції, яким чином діяти в страшній ситуації, вона більш ефективна, ніж та, що тільки попереджає і лякає;
Масові статистичні свідчення програють у порівнянні з поодиноким, але персоніфікованим прикладом (1000 власників “Вольво” свідчать про надійність автомобіля, але приятель розповідає про невдалий “Вольво” свого брата. Цей поодинокий приклад переважує всі статистичні данні.

певних поглядів, людина сприймає різну інформацію, однак і сам процес

сприйняття і подальше її використання є необ'єктивним, оскільки на нас впливають різноманітні фактори.
Ці ефекти добре відомі маніпуляторам суспільної думки, і в ЗМІ вони використовуються постійно в залежності від політичної ангажованості авторів та їхніх світоглядних позицій. “Чим нагліша неправда, тим скоріше в неї повірять», - стверджував фашист і міністр пропаганди Гебельс. На жаль, це так.