тема 19 Західноукраїнські землі у складі австро-угорської імперії у 1900-1914р

земель (етнічної української території), яка відчуває духовний зв'язок з Україною.

населення. Провідні позиції в землекористуванні зберігали поміщицькі господарства
Сільське господарство західноукраїнських

земель було малоефективним, розвивалося на екстенсивній основі та працювало лише на забезпечення власних потреб. Розвиток товарного виробництва був дуже повільним

ревізійного». Початок ХХ ст

федерального парламенту
22 депутати від Галичини
5 депутатів від Буковини

те що А. Потоцький організував побиття селян у день виборів

впровадили в Австро-Угорині загальне виборче право для чоловіків;
У 1913

р. було обрано 30 представників національного табору й лише одного «москвофіла». В австрійському парламенті українські депутати постійно висували основну вимогу — надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини;
Одним з важливих напрямів українського руху була боротьба за окремий український університет. У липні 1910 р. дійшло до збройної сутички, в якій загинув український студент А. Коцко. Після тривалих переговорів австрійський уряд погодився, щоб не пізніше 1916 р. для українців збудували окремніі університет;
У 1912 р. з Відня до Львова надійшли інструкції — ставитися однаково до поляків і українців.

сільських читалень, читачами яких було понад 200 тис. осіб

шевченка), головою якого був М. Грушевський, а активними членами – І.

Франко, В. Гнатюк, М. Павлик та ін.

СЕКЦІЇ

Історично-філософська

Філологічна

Математично-природописно-лікарська

ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський.
Стоять

у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий.
Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса,  Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

митрополитом греко-католицької церкви.
Він виступив за дотримання християнської моралі в

суспільстві, за увагу до господарчих і культурних потреб населення.

у православній церкві; вище звання православних і католицьких єпископів.

до українського національного табору, виступали, як і митрополит, на боці

народовців
У 1901р. виступив з протестом проти переслідувань українських студентів Львівського університету
Він дбав про школи, заснував науковий інститут для студій, сполучений з Богословською академією та "Академічний дім" у Львові, допомагав приватним школам
Надавав стипендії світській молоді для навчання за кордоном, допомагав дитячим садкам та "Сиротинцям", заснував український шпиталь - "Народну лічницю" у Львові
У 1910 р. ним було виділено з власних коштів 2000 крон на підтримку товариства "Сільський господар»
У 1913 р. за сприяння митрополита у Львові було засновано Український національний музей

р.)

її незалежність. Моральною основою “Сокола” був закон Божий і на

його основі вироблений сокільський закон – 10 заповідей.
Робота у містах мала спортивно-гімнастичний, а в селах – пожежно-спортивний характер.

повіт на Станіславщині)
К. Трильовський
Головна мета діяльності “Січей”, крім гімнастично-пожежної, –

ще й виховна, культурно-просвітницька. Якщо діяльність“Соколів” мала більше загальнослов’янський характер, то “Січі” – чисто національний.

потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу

скаутську організацію, засновник Пласту – д-р. Олександр Тисовський – розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу.

Олександр Тисовський

перші паростки новітніх українських збройних сил. Він вважав, що сьогоднішній

спортсмен-руховик завтра повинен стати на захист Батьківщини, якщо вона того потребуватиме.
Ось тому-то українські спортсмени, які робили перші кроки під дбайливим наглядом Боберського, прекрасно зарекомендували себе під час Першої світової війни.

Іван Боберський