Тема № 5: Пізнання як творча діяльність Заняття № 1: Структура системи пізнання

системи пізнання у філософії та проблема істини
Навчальні питання
1. Єдність

чуттєвого та раціонального в пізнанні
2. Концепції істини та її критерії

та «логос» (вчення) і означає «вчення про пізнання», «теорія пізнання».

об'єкт

знання=істина

станові речей;
достовірністю;
доказовістю;
всезагальністю;
необхідністю;
можливістю незалежної перевірки;
...

Суб `єктивна достатність пов`язується з:

впевненістю;
переконаністю.

примножує пізнання, той побільшує і скорботи.

Багато знань уму нас

не навчають.

Засіб спасіння від невігластва, облуди.

Знання – це свобода.

Знання – це сила.

є філософсько-методологічною дисципліною, в якій досліджується знання як таке, його

будова, структура, функціонування і розвиток.

визнавав основою пізнання досвід;
2) сенсуалістичний (лат. почуття, відчуття) —основним засобом

одержання знання визнавав відчуття;
3) раціоналістичний (лат. розумний) —ставить розум, логічне мислення над почуттями.

!! будь-яке знання є поєднанням чуттєвого і раціонального знання !!

об'єктивного світу, внутрішніх станів організму внаслідок їх впливу на рецептори;
сприймання

— цілісне відображення у свідомості людини предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх вплив на рецепторні поверхні органів чуття;
уявлення — образи предметів і явищ дійсності, створені внаслідок їх впливу на органи чуття.

їх загальними та істотними властивостями;
судження — форма мислення, в якій

засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх властивостями або відношення між предметами чи їх множиною;
умовивід — форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) отримують нові думки (висновки).

мислення проносяться у свідомості більш-менш підсвідомо, а чітко усвідомлюється тільки

результат думки - істина.

у системі пам'яті;
їх неусвідомлене комбінування і переробка для вирішення певного

завдання;
чітке усвідомлення завдання;
несподіване для даної людини знаходження рішень.

глибоке знання проблеми;
стан проблемності, пошукова ситуація;
напружені зусилля вирішити проблему;
наявність «підказки»,

що є «пусковим механізмом» для інтуїції.

справа. Якщо дух і душа людини ще здорові, то у

неї при звуках цього слова повинні вище підійматись груди.

Г.Гегель

поняття зі словом, висловлюванням.

«ість» («справжній, відверто-зрозумілий, дійсний») за допомогою суфікса - ін.

Істина

- це буття, суще, те, що є.

І в грецькій і в слов'янських мовах «істина» означає відкритість буття, вихід сущого з таємності. Те, що є, те відкрито, не приховано від людини.

Абсолютна істина

істинне не обов`язково практичне !!

і «сильна теорія», і ніякої відповідності з реальністю для її

обґрунтування не вимагається.

К. Поппер: якщо теорія не піддається спростуванню, то це є доказом її хибності.

В. Федотова: Всупереч класичній епістемології, істина може бути витлумачена не як відбиття (зліпок) об'єкта в знанні, а як характеристика способу поводження з ним. Оскільки таких способів може бути багато, можливий плюралізм істини і, отже, монополія на істину виключається.

його пізнання.

Абсолютна істина - це повне, вичерпне знання про об'єкт.

істинне знання цілком відповідає дійсності і заглиблюватись, уточнюватись не може.

Релятивізм (від лат. - відносний) визнає тільки відносну істину і заперечує абсолютну, походить з однобічного підкреслювання постійності змінності дійсності і заперечення відносної стійкості речей і явищ.

це навмисне зведення явно невірних уявлень до істини.
Помилка -

це невірне знання, що сприймається за істинне, або, навпаки, істинне, що тлумачиться як хибна думка.