Слайд 1
Тема:
Обробка та аналіз соціологічної інформації
Слайд 2план
1. Методи аналізу і обробки соціологічних даних
2.
Технологія обробки соціологічних даних
3. Аналіз даних повторних і порівняльних
досліджень
Слайд 3література
1. Сурмин Ю., Туленков Н. Методология и методы социологических исследований. –
К., 2000. – 304 с.
2. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание,
объяснение, понимание социальной реальности. – М., 2003. – 596 с.
3. Паніна Н. Технологія соціологічного дослідження. - К., 1996. – 232 с.
Слайд 4У соціології під методами обробки і аналізу соціологічної інформації розуміють
способи перетворення емпіричних даних, одержаних в ході соціологічного дослідження. Перетворення
здійснюється з метою зробити дані компактними і придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких гіпотез та інтерпретації.
Слайд 5під методами обробки інформації розуміють механічні процедури перетворення одержаної інформації
Слайд 6під методами аналізу інформації розуміють складніші процедури перетворення даних, які
переплітаються з інтерпретацією
Слайд 7Методи аналізу і обробки соціологічної інформації можуть бути розділені на:
універсальні,
які придатні для аналізу більшості видів інформації,
спеціальні, придатні лише
для аналізу даних, представлених в спеціальному виді інформації (напр., аналіз соціометричних даних або контент-аналіз текстів)
Слайд 8методи обробки інформації можна розділити на
первинні (початковою інформацією служать
дані, одержані в ході емпіричного дослідження, тобто відповіді респондентів, оцінки
експертів, дані спостереження та ін. Це групування, табуляція, розрахунок багатовимірних розподілів ознак, класифікація)
вторинні (використовують для даних первинної обробки, тобто це методи отримання показників, що розраховуються по частотах, згрупованих даних і кластерах (середніх величин, показників значущості і т.д.). Це методи графічного представлення даних, початковою інформацією для яких служать відсотки, таблиці, індекси)
Слайд 9З огляду на використання технічних засобів виділяють два види обробки
інформації:
ручну і машинну.
Слайд 10Загальна структура обробки соціологічної інформації складається з наступних етапів
1.
Етап редагування і кодування інформації
2. Етап перенесення даних на
електронні носії.
3. Етап введення інформації у відповідну програму.
4. Етап перевірки якості даних і корекції помилок.
5. Етап створення змінних.
6. Етап статистичного аналізу інформації.
Слайд 11Суть обробки первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати узагальнення
називають соціологічною інформацією.
Слайд 12У соціологічних дослідженнях застосовуються шкали таких типів:
номінальна,
рангова (порядкова);
інтервальна.
Слайд 13Номінальна шкала
проста шкала, найчастіше фіксує дихотомічну відповідь: так чи ні,
тепло - холодно
цій шкалі в анкеті звичайно відповідають питання,
що сприяють виявленню думок, установок, об’єктивних характеристик респондента (стать, вік, національність і т.д.)
Слайд 14Рангова шкала
застосовуючи її, можна зафіксувати певніший стан, що відображає ранжований
розподіл типу "холодно" – "тепло" – "гаряче", але цифрові величини
в ній відсутні
їй відповідає більшість питань анкети або бланка інтерв’ю. Варіанти відповідей в такому питанні розподілені у порядку спадання або зростання інтенсивності ознаки
Слайд 15Інтервальна шкала
більш детальна, глибока і допускає ґрунтовну математичну обробку інформації
за
її допомогою вимірюють ті характеристики, які можна виразити числами: вік,
освіта, стаж роботи, навчання й ін. За цією шкалою можливе обчислення різних величин
Слайд 16Процес обробки і аналізу інформації, її представлення проходить за певним
алгоритмом
Слайд 18Групування і класифікація – елементарні процедури впорядкування даних, що передують
їх аналізу. За допомогою цих дій ми ущільнюємо інформацію, як
би розширюємо області подібності й встановлюємо нові межі відмінностей в масі емпіричних даних.
Слайд 19Соціологічна інформація може бути згрупована за такими ознаками:
номінальній (напр.,
рід занять, національність);
відповідним ранговим шкалам (напр., характер праці –
ручна праця, робота з механізмами, наладка верстатів, інтелектуальна праця);
кількісному (коли групи характеризуються числовим значенням, вони кількісно рівні між собою, напр., при групуванні за віковими інтервалами: 18-20, 21-25, 26-30 років і т. д.).
Слайд 20перехресне, або комбіноване групування
це скріплення даних заздалегідь впорядкованих по
двох ознаках (властивостям, показникам) з метою:
а) знайти взаємозалежності,
б)
здійснити взаємоконтроль показників, сформувати новий показник (індекс) на основі поєднання двох властивостей або станів об’єкту, визначити напрям зв’язків впливу одного явища (характеристики, властивості) на інше.
Слайд 21Перехресне групування
структурне
типологічне
аналітичне
Слайд 22Модель перехресного угрупування двох дихотомічних ознак П і Р для
розрахунку коефіцієнта асоціації Дзига (Q)
Q=(аd - сb)/(аd - сb)
Слайд 23Взаємозв’язок інтересів телеглядачів до пізнавальних (П) і розважальних (Р) програм
Q = (410х410) – (130х130) / (410х410) + (130х130) =
0,82
Слайд 24Взаємозв’язок інтересів телеглядачів
до пізнавальних (П) і розважальних (Р) програм
окремо для тих, що мають високу освіту (О+) і не
мають освіти (О-)
Q = (400х10) – (50х80) / (400х10) + (50х80) = 0
Слайд 25Класифікація, або номінація, даних – це об’єднання змісту текстової інформації
в деяку узагальнену категорію –
в один клас.
Слайд 26Правила класифікації:
Класифікація є першим кроком концептуального аналізу.
Вона передбачає розрив безперервного
тексту і його нову побудову на основі узагальнених понять.
Класифікація здійснюється
на основі поєднання здорового глузду з аналітичною інтуїцією дослідника.
Головна мета класифікації – порівняння фрагментарних даних, їх узагальнення.
Багатократний перегляд вибраних категорій сприяє адекватнішій номінації.
Підсумкова концептуалізація повинна відповідати проблемним цілям дослідження.
Слайд 27Емпірична типологізація –
прийом аналізу за описовим планом. Це пошук
стійких поєднань властивостей соціальних об’єктів (або явищ), що розглядаються відповідно
до описових гіпотез в декількох вимірюваннях одночасно.
Слайд 28Теоретична (або конструйована) типологізація –
узагальнення ознак соціальних явищ на
основі ідеальної теоретичної моделі і за теоретично обґрунтованими критеріями.
Така
типологізація, на відміну від емпіричної, є умовою прямої перевірки теорії шляхом зіставлення конструйованих типів з емпіричними свідченнями відповідності, або відхилень від ідеальної моделі.
Слайд 29Приклад теоретичної типологізації: традиційна і сучасна особа
Слайд 30правила, що висуваються до порівняльного повторного дослідження
по-перше, дотримання вимог
зіставності двох і більше разових обстежень;
по-друге, обґрунтування істотності або неістотності
відмінностей за порівнюваними показниками в якісному і кількісному аспектах
Слайд 31Надійність
соціологічної інформації
Слайд 32Під надійністю соціологічної інформації розуміють загальну характеристику емпіричних даних, одержаних
в ході соціологічних досліджень.
Надійною називають інформацію, в якій, по-перше,
відсутні невраховані помилки, тобто помилки, величину яких соціолог-дослідник не в змозі оцінити;
по-друге, кількість врахованих помилок не перевищує деякої заданої соціологом-дослідником величини.
Слайд 33У соціології помилки прийнято розділяти на дві групи:
інструментальні, пов’язані
з інструментом дослідження, методикою, технікою і процедурою збору даних;
теоретичні
(логічні), пов’язані з недосконалістю теорії, невірністю припущень, що обґрунтовують вимірювальну процедуру, неправильним вибором логічної моделі того або іншого соціального явища або процесу
Слайд 34Інструментальні помилки, під якими розуміють відмінності виміряного та істинного значень
ознаки, підрозділяються на
випадкові й систематичні
Слайд 35Випадковими називають помилки, які при повторних вимірюваннях змінюються за законами
вірогідності.
Систематичні помилки при повторних вимірюваннях залишаються постійними або змінюються
згідно закону детермінізму, який свідчить, що середня помилка із збільшенням числа вимірювань не зменшується.
Слайд 36відсутність теоретичних помилок називається обґрунтованістю, або валідністю, інформації
відсутність випадкових
помилок називають точністю соціологічної інформації
відсутність систематичних помилок називається правильністю
соціологічної інформації
Слайд 37методи підвищення надійності соціологічної інформації
методи зовнішнього контролю (пов’язані із
зіставленням емпіричної інформації в даному дослідженні з якою-небудь іншою зовнішньою
інформацією )
методи внутрішнього контролю (пов’язані безпосередньо з вивченням розподілу ознак в даному дослідженні )
Слайд 38методи зовнішнього контролю
1) контроль, зовнішній по відношенню до даних дослідження,
т.зв. зіставлення їх з даними повторного вимірювання (метод повторної перевірки,
або test retest);
2) контроль, зовнішній по відношенню до інструментарію дослідження, тобто зіставлення даних опитування із даними інструментарію, які вважаються еквівалентними (метод еквівалентних форм), зіставлення даних опитування з реальною поведінкою;
3) контроль, зовнішній по відношенню до дослідника, або зіставлення даних опитування з тими, які одержані за допомогою того ж інструменту на тому ж масиві, але іншим дослідником;
4) контроль, зовнішній по відношенню до об’єкту дослідження, тобто зіставлення даних опитування з даними, одержаними на іншому соціальному об’єкті.
Слайд 39методи внутрішнього контролю
1) вивчення розподілу даної ознаки по всій вибірці,
тобто розрахунок репрезентативності за допомогою обчислення дисперсії до обліку кількості
опитуваних; вивчення кількості відповідей на ті або інші питання або пункти питань (виявлення "непрацюючих" питань або градації питань); вивчення форми розподілу (наявність "випадних" значень, відповідність розподілу нормальному);
2) зіставлення розподілів різних ознак по всьому масиву; зіставлення питань, що служать для вимірювання однієї і тієї ж змінної, з підсумковою змінною (зведеним показником); вив-чення гомогенності анкети; усунення "суб’єктивних" погріш-ностей шляхом обліку "особистого рівняння" респондента;
3) вивчення розподілу ознак в різних підвибірках: усунення впливу інтерв’юера за допомогою методу Уорнера; дисперсійні критерії надійності для зіставлення даних, одержаних в ході застосування різних вимірювальних методик.