Теоретичні та правові основи стандартизації

стандартизації
2. Види і методи стандартизації
3.Правові основи стандартизації

загального і багаторазового користування стосовно розв'язання існуючих чи можливих проблем

і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин,

рослин, а також майна й охорони навколишнього природного середовища;
створити умови для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів;
сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.

майна людей, тварин, рослин, довкілля;
захищати та зберігати майно і продукцію,

зокрема під час їх транспортування чи зберігання;
досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;
реалізувати права споживачів;
забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;
досягати збіжності та відтворності результатів контролю;
установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;
забезпечувати господарські об'єкти, складні

технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;
усувати технічні бар'єри у торгівлі.

основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила

виконання всіх видів робіт із стандартизації.
Національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї певної країни.
Галузь стандартизації - сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації.
Сфера стандартизації - сфера діяльності, що охоплює взаємопов'язані об'єкти стандартизації.

ступінь участі у стандартизації.
Нормативний документ — документ, що встановлює правила,

загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.
Класифікатор – документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілено на угрупування і цим угрупуванням надано коди.
Каталог – систематичних звід, перелік будь-яких об’єктів, який дає змогу віднайти кожен об’єкт і певну познаку відповідно до прийнятих правил його укладання.
Реєстр – офіційний документ, до якого вносять інформацію про об’єкти реєстрації згідно з правилами його ведення та надавання кожному об’єктові реєстраційного номера.
Вид нормативного документа - певний складник розподілу документів відповідно до специфіки об'єктів і аспектів стандартизації.

багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності

чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.
Комплекс (система) стандартів — сукупність взаємопов'язаних стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюють взаємоузгодженні вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.
Об'єкт стандартизації - об'єкт, що має бути застандартизованим.
Об'єкти стандартизації - це продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
Предмет стандартизації - технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

з розробки нових і заміни застарілих стандартів. Планування робіт зі

стандартизації невідривно пов'язане з планами розвитку народного господарства, тому що обсяги і спрямованість планів зі стандартизації визначаються завданнями і перспективою розвитку промисловості, сільського господарства та сфери обслуговування. У плани обов'язково включаються основні завдання комплексної стандартизації, метрології та сертифікації, виконання яких контролюється Держстандартом України.

і нормативних документів має бути спрямована на врахування нових досягнень

в науці, промисловості і раціоналізації, щоб законодавчо закріпити оптимальні рішення в народному господарстві країни. Прийняті нові стандарти мають сприяти економії сировини, матеріальних, трудових, енергетичних ресурсів тощо.

мають враховувати підвищені норми та вимоги до об'єктів стандартизації і

мають бути випереджаючими стандартами, враховувати новітні досягнення науки і техніки. Роботи зі стандартизації мають враховувати і закріпляти підвищені вимоги до якості продукції та послуг.

перевірок стандартів з метою внесення до них відповідних змін та

своєчасного їх перегляду. Якщо ж стандарти не відповідають сучасним вимогам, то їх необхідно скасувати, щоб вони не заважали прогресивному розвитку.

забезпечує упорядкування розроблених і взаємопов'язаних об'єктів стандартизації в єдину систему

стандартизації.

кількості розмірів, типів, видів деталей, вузлів та інших об’єктів однакового

функціонального значення до кількості технічно та економічно доцільних.

простому скороченні кількості розмірів, деталей, вузлів, типів видів і об’єктів

однакового функціонального призначення до кількості економічно доцільної8.

виробів з обмеженої кількості стандартних деталей або вузлів, що мають

геометричну і функціональну взаємозамінність9.

чи послуги замість іншого подібного виробу, вузла, агрегата, не змінюючи

їх функціонального призначення.
Типізація – різновид або метод стандартизації, що полягає в раціональній розробці і встановлення типових конструктивних, технологічних та інших рішень. Типізація може вирішувати задачі розвитку цілої галузі промисловості. В основі проведення типізації лежить система чисел, яким надається перевага. Типізацію застосовують також при втіленні групових методів обробки деталей. Для цього проводиться групування за характерними ознаками технологічної обробки.
Спеціалізація – метод стандартизації, що полягає у зосередженні на певних підприємствах виробництва обмеженої кількості видів виробів. В залежності від об’єктів, симпліфікація буває предметною, подетальною, технологічною.

від 10.05.1993 р.
Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд

за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 08.04.1993 p.,
Закон України «Про стандартизацію»

р. який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та

сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України і розглядає: державну систему стандартизації, її мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх робіт з стандартизації, основні принципи стандартизації; нормативні документи із стандартизації та вимоги до них: категорії нормативних документів із стандартизації, державні стандарти України, галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок, технічні умови і стандарти підприємств, відповідальність за розроблення і затвердження нормативних документів, використання нормативних документів; організацію робіт із стандартизації: управління діяльністю в сфері стандартизації, технічні комітети з стандартизації, інформаційне забезпечення робіт з стандартизації; фінансування робіт із стандартизації, стимулювання застосування державних стандартів: джерела фінансування, використання коштів, одержаних від реалізації стандартів, міжнародні відносини у сфері стандартизації, участь Державного комітету України з стандартизації, метрології та сертифікації в міжнародному співробітництві у сфері стандартизації, міжнародні договори.

норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 08.04.1993

p., який встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб'єктами підприємницької діяльності визначає: їх відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил та розглядає визначання термінів, що вживаються в Декреті - продукція, якість продукції, стандарт, норми, правила; органи державного нагляду та службові особи, які здійснюють Держнагляд - державні інспектори, голова Держстандарту, начальники управлінь, директори центрів стандартизації; об'єкти і форми державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил: форми державного нагляду, об'єкти державного нагляду; функції органів держнагляду, права, обов'язок та відповідальність їх службових осіб: функції органів держнагляду, права, обов'язки та відповідальність службових осіб органів держнагляду, відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.