Слайд 2План
Жінки-меценатки
Меценатство періоду Гетьманщини
Меценати XVIII — початку XIX століття
Українські благодійники
та меценати кінця XIX — початку ХХ століття
Меценати на Галичині
Меценати 30-80-х років ХХ століття
Сучасне меценатство
Слайд 3Жінки-меценатки
Ганна Гойська
Вишневецька Раїна
Анастасія Юріївна Заславська
Слайд 4 Серед українських шляхтичів були меценати українського друкарства і шкільництва.
Княжна Анастасія
Юрїївна Гольшанська, в одружені Заславська, організувала за власний кошт переклад
Пересопницького Євангелія у 1556–1561 роках.
Слайд 5 Раїна Ярмолинська заснувала Загаєцький монастир, а Ганна Гойська відновила монастир
в Почаєві і заклала фінансову основу його подальшої діяльності.
Ганна Гойська
Слайд 6 Раїна Могилянка Вишневецька підтримувала православну віру, надавала допомогу Густинському, Мгарському,
Ладинському монастирям.
Сестра Раїни Вишневецької, Марія Могила, яка заснувала Манявський
Скит у Галичині в пам'ять про сестру.
Раїна Вишневецька
Слайд 7Меценатство періоду Гетьманщини
Іван Мазепа
Меценатство Розумовських
Слайд 8 Діяльність гетьманів сприяла «золотій добі» українського барокового мистецтва. Зокрема це
проявилось у архітектурі.
Слайд 9 Іван Мазепа опікувався літературою, наукою, мистецтвом.
Завдяки гетьману, Київсько-Могилянський колегіум
у 1701 році отримав статус «академії».
Слайд 10 Крім архітектури, Мазепа приділяв увагу і книгам.
У Батурині у
нього була власна бібліотека, вражений якою був французький дипломат Жан
Ба Моз, побувавши у Батурині. Богдан Лепкий в епопеї «Мазепа» описав враження царя Петра І та його соратників, коли вони побачили в бібліотеці Мазепи унікальні, розкішні видання латинських, німецьких та французьких книг з філософії, історії, збірок європейської поезії
Слайд 11Меценатство Розумовських
Родина Розумовських також зробила вагомий вклад в культуру України.
Найбільшу пам'ять пам'ять про свій рід Розумовські залишили у будівництві
собору Різдва Богородиці (1752–1763) в Козельці, де похована його фундаторка Наталія Дем'янівна Розумовська, мати Олексія та Кирила
Слайд 12 На своїй батьківщині Олексій Разумовський залишив Трьохсвятительську церкву, збудовану над
могилою батька Григорія Розума.
Слайд 13 Розумовський Андрій, син Кирила Разумовського, був російським дипломатом, меценатом. У
Відні він мав власний струнний квартет, був знайомий з Л.
Бетховеном. Коли отримав у 1803 році спадщину, створив картинну галерею та прекрасний палац.
Кирил Разумовський
Слайд 14Меценати XVIII — початку XIX століття
Слайд 15Трощинський Дмитро Прокопович
Неоціненну допомогу сім'ї Гоголів-Яновських надав Трощинський Дмитро Прокопович,
допомігши Василю Гоголю-Яновському отримати освіту і зробити перші кроки по
службі. Дмитро Прокопович щорічно платив за навчання Гоголя-молодшого в Ніжинській гімназії 1200 рублів сріблом.
Слайд 16Григорій Галаган
Григорій Галаган, як земський і громадський діяч багато
зробив для освітнього розвитку та матеріального добробуту населення. Він відкрив
у Прилуцькому повіті Сокиренецьке ощадно-позикове товариство; в 1876 р. склав детальний план початкового навчання в Прилуцькому повіті, який був цілком прийнятий земством і завдяки якому Прилуцький повіт за кількістю учнів займав в 1870-х і 80-х роках перше місце в губернії
Слайд 17Українські благодійники та меценати кінця XIX — початку ХХ століття
Слайд 18 Кінець XIX — початок ХХ століття називають «золотою добою» українського меценатства.
В
кінці XIX — початку ХХ століття внаслідок соціально-економічних перетворень, викликаних відміною
кріпацтва, розвитком ринкових відносин та підприємництва відбувається активізація суспільно-культурної діяльності.
Розширилось і поле діяльності меценатів
Слайд 19Скоропадський Іван Михайлович
У 1865 році Скоропадський став головою Прилуцької повітової
училищної ради, і почав займатися меценатською діяльністю в сфері освіти
та освіти. У 1867 році Іван Скоропадський заснував пансіон для підготовки народних учителів, учнями цього закладу могли стати тільки сільські діти, кращі випускники сільських училищ.
Слайд 20Ханенко Богдан Іванович
Ханенко Богдан Іванович був українським промисловцем, колекціонером, меценатом.
Сім'я Ханенків володіла цінною колекцією творів мистецтва і зібранням букіністики.
Богдан Іванович одним з перших почав збирати давньоруські ікони. Крім того, він зіграв ключову роль у заснуванні Київського художньо-промислового і наукового музею, відкритого в 1904 році. В цей час колекція Ханенків представлена в Державному музеї західного і східного мистецтва.
Слайд 21Тарновський Василь Васильович
Тарновський Василь Васильович (молодший) був щедрим меценатом українських
культурних ініціатив: зокрема, допомагав «Київській Старовині» в 1890-х рр.. і
київському історичному музею.
Слайд 22Микола Терещенко
Він фінансово підтримував Перше комерційне училище, Політехнічний інститут, Києво-Подільську
жіночу гімназію, Міський музей старожитностей і мистецтва, Пироговську лікарню. Саме
завдяки меценату Терещенку у Києві з'явився «ОХМАТДИТ»
Слайд 23Харитоненко Іван Герасимович
Харитоненко Іван Герасимович виділяв величезні суми на благодійність.
Завдяки йому були побудовані Сумській дитячий притулок, гуртожиток для студентів
Харківського університету, Харківське духовне училище, Сумське духовне училище, кілька церков
Пам'ятник Івану Харитоненку
в Сумах
Слайд 24Кониський Олександр Якович
У Полтаві, де Олександр Якович служив, він не
тільки організував недільні школи, а й сам писав для них
книги. Пізніше свій полтавський досвід він застосував у Києві, заснувавши в місті кілька недільних шкіл.
Слайд 25Євген Чикаленко
Є. Чикаленко покровительствував Данилові Мордовцю, а коли той написав
українську історичну повість «Дві долі», виділив йому тисячу карбованців.
Меценатсво
для Чекаленка було найголовнішою справою
Слайд 26Лазар Ізраїльович Бродський
Бродський Лазар Ізраїльович — меценат, філантроп, займався цукровою промисловістю.
Багато коштів витрачав на благодійність і будівництво.
На його кошти
утримувалась єврейська лікарня в Києві, установи єврейської освіти
Слайд 28Андрей Шептицький
Митрополита Андрея Шептицького називали «духовним главою українського народу»
Крім захисту
інтересів української церкви, А. Шептицький займався меценацтвом.
Андрій Шептицький опікувався сиротами,
тому у 1917 р. для українських сиріт було засновано Фонд митрополита Андрея Шептицького
Слайд 29Дідушицький Володимир
Дідушицький захоплювався колекціонуванням рідкісних зоологічних, ботанічних і мінералогічних експонатів.
У 1857 році перевіз свої колекції до Львова, в 1880
році подарував їх, разом з побудованим на той час музеєм, місту. Музей графа Дідушицького був відомий у Східній Європі і славився унікальними зборами природних багатств, фольклору та старожитностей Галичини.
Слайд 30Меценати 30-80-х років ХХ століття
Слайд 31Павло Платонович Потоцький — генерал, учасник Першої світової війни, колекціонер, меценат.
Як
видатного колекціонера, мецената слід згадати київського педіатра Давида Лазаревича Сігалова.
Косовський
Володимир Іванович — лікар, поет, громадський діяч. Свою доброчинність проявив у допомозі Іванові Макаровичу Гончару, який збирав на Фастівщині старовинні речі. Ним, у хаті, де жив Стеценко, було засновано меморіальний музей композитора
Слайд 33Сучасне меценатство має досить розвинені форми.
Розвитку меценатства сприяє Закон України
«Про благодійництво та благодійні організації» та податкове законодавство, яке визначає
пільги тим, хто займається благодійною діяльністю.
Слайд 34Сергій Тарута
Сергій Тарута є одним із засновників приватного музею національного
культурного надбання «Платар», що володіє найбільшим приватним зібранням старожитностей Трипільської
доби.
Заснував премію Арсенія та Андрія Тарковських.
Слайд 35Віктор Пінчук
У 2006 р. створено Благодійний фонд Віктора Пінчука, головою Фонду
є Віктор Пінчук, та Центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre — найбільший центр
сучасного мистецтва в Східній Європі.
Слайд 36Серед головних проектів:
Акція «Година Бути разом», в рамках якої відбувся
благодійний концерт сера Пола Маккартні на Майдані Незалежності в Києві.
Проведено
11 масштабних виставок відомих зарубіжних та українських художників у PinchukArtCentre.
У 2008 р. заснована Премія PinchukArtCentre — перша загальнонаціональна премія у сфері сучасного мистецтва. Вручається раз на два роки молодим українським художникам (до 35 років).
У червні 2009 р. PinchukArtCentre представляв Україну на 53-й Венеціанській бієнале. В Українському павільйоні експонувалася виставка Іллі Чичкана (Україна) та Міхара Ясухіро (Японія) «Степи мрійників».
Підтримка камерного оркестру «Пори року» з моменту його заснування в 1993 р.
Слайд 37Рінат Ахметов
Рінат Ахметов засновник Благодійних фондів «Розвиток України» та «Ефективне
управління». Мету своєї меценатської діяльності бачить у підтримці найважливіших об'єктів
української культурної спадщини та в розширенні доступу українських громадян до надбань світової культури
Слайд 38Найважливішими проектами є:
Завершення реставрації Будинку митрополита на території «Софії Київської».
Виставка
бронзової скульптури з колекції Людовика XIV «Аполлон у кузні Вулкана» —
перша виставка, привезена із Лувру в Україну.
Робота над відновлення Національного музею народної архітектури та побуту в с. Пирогово
Фінансування веб-сайту про архітектуру України «Архітектурний процес»
Слайд 39Воронов Ігор
Воронов Ігор — власник однієї з найбільших у Східній Європі
колекцій скульптури і живопису, творець Арт-фонду Воронова. Ним було влаштовано
першу в Україні виставку мініатюр Огюста Родена та Олександра Архипенка, експонування творів Олександра Архипенка, Пабло Пікассо, Амадео Модільяні, Альберто Джакометті, Костантина Бранкузі на виставці «Арт-Київ», дні російської культури в Російському музеї «Мистецтво андеграунду і нонконформізму».
Слайд 40Серед українців діаспори меценатською діяльністю відзначились:
Антонович Омелян Миколайович
Петро Яцик
Джеймс
Костянтин Темертей
Юрій Ємець
Степан Горлач
Олексій Воскобійник
Володимир Баранецький
Яремко Іван Юрійович
Гуцуляк Ераст
Слайд 41Дякую за увагу!
Роботу виконала:
Учениця 11 класу
Барбой Карина