Українська школа психології творчості

Виконала
студентка V курсу
групи Пос-2-15-1.0д
Олійник Ірина

уми людства протягом багатьох століть.
На сьогодні проведена велика робота

в галузі дослідження творчості.

періоди:

(1926-1998)
Видатна постать в історії

психології, академік Академії педагогічних наук України, професор, доктор психологічних наук, один із фундаторів сучасної української психології, учений, видатний учитель багатьох відомих психологів.

бісоціації, що виникають внаслідок поєднання ідей, що не мають між

собою очевидної спільності і зв’язок між якими іноді виглядає як "протиприродний", що не відповідає звичайному досвіду. При цьому стереотипні ідеї та поняття порушуються. Бісоціативному мисленню властива відмова від законів формальної логіки. До справи "береться" творча інтуїція, яка поєднує семантичні елементи з різних площин досвіду, руйнує всі логічні перепони та бар’єри між віддаленими понятійними матрицями. Такий вільний перебіг між поняттями, невимушене поєднання непоєднуваних семантичних значень та явищ є проявом роботи інтуїції.

В.А.Роменць розробник теорії бісоціацій

рисою творчого генія. Учений підкреслює важливість інтуїтивних процесів для творчості,

творчого мислення, говорячи, що вони вступають у дію на вирішальному етапі розумової діяльності

як «Фантазія, пізнання, творчість» (1965), «Психологія творчості» (1971)

вважав інтуїцію, несвідому роботу. Велике значення для творчої людини має

робота несвідомого. Основним засобом при цьому виступає слово.

процесу творчості

є однією із перших вітчизняних стадіальних концепцій творчості. До неї

Д.Овсянико-Куликовський приходить самостійно в результаті кропіткого аналізу культурно-історичного, природничо-наукового, біографічного і епістолярного матеріалу, керуючись при цьому теоретичними положеннями О.Потебні. Ця схема, зберігаючи свої основні принципи, з певними модифікаціями використовувалась майже усіма вітчизняними дослідниками.

психолог, засновник наукової школи психології творчості, завідувач лабораторії психології творчості

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (1985). Досліджує проблеми психології творчості.

суб’єкта. Творчість, вказує вчений, притаманна кожній людині

творчості. Творча праця вимагає

діяльності, психолог виділяє такі види творчості:

серед яких монографії, посібники з психології творчості і мислення, статті,

зокрема:

«Проблеми функціонування творчого сприймання в умовах надлишку інформації різної модальності та значимості»
«Творческое поэтическое мировосприятие»
«Пушкінська парадигма в психології творчості»
«Ретро та футуроракурси проблеми творчого сприймання»
««Уличный» вектор восприятия в поэтическом творчестве»
«Психологічні аспекти проблеми сприймання в контексті теорії творчості»
«Исходные предпосылки построения концепции творческого»

головний науковий співробітник відділу педагогічної психології і психології праці Інституту

педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

психології обдарованості Інституту психології імені Г.С.Костюка

розвитку творчо обдарованої особистості.
Обдарованість визначає як складну системну якість особистості,

що характеризується:

дитячої творчості.

творчого конструювання в дошкільному віці : монографія / І. М.

Біла. – К. : Веселка, 2011. – с. 431.– Бібліогр. 494.

Детская творческая конструктология(Психология творческого конструирования в дошкольном возрасте)/ Ирина Била. – LAPLAMBERTAcademicPublishing, 2013.– 420 c

використання інтелектуальних стратегій рішення – суб’єктивну програму рішення нової задачі,

що відображає головну тенденцію в пошуковій діяльності особистості.