Управління вартістю капіталу Капітал підприємства

капіталом
Управління позиковим капіталом
Поняття структури капіталу та існуючі теорії

будуть виправдання з точки зору інвестора.
Вартість капіталу виражається у вигляді

процентної ставки (або десятковим дробом) від суми капіталу, яку необхідно заплатити інвестору протягом року за користування капіталом.
Вважається, що вартість капіталу – це альтернативна вартість, тобто дохід, який очікують отримати інвестори від альтернативних можливих вкладень капіталу при незмінній величині ризику.

Поняття і економічна сутність вартості капіталу

вкладень.
Ставка дисконту при оцінці ефективності інвестицій – це і є

вартість капіталу, яка вкладається в підприємство.
Ставка дисконту – це процентна ставка віддачі, яку підприємство отримає за вкладення коштів в інвестиційний проект. Оскільки проект здійснюється протягом кількох років, то підприємство не має чіткої впевненості, що воно знайде ефективний спосіб вкладення коштів. Але підприємство може вкладати кошти у свій власний бізнес і отримувати віддачу як мінімум рівну вартості капіталу. Таким чином, вартість капіталу – це мінімальна норма прибутку на вкладенні в проект кошти.

капітальних інвестицій. Оскільки вартість капіталу – це альтернативна вартість, то

вартість даного капітального вкладення залежить від поточного рівня процентних ставок на ринку цінних паперів (облігацій та акцій).
2. Рівень ризику даної інвестиції. Якщо підприємство вкладає капітал у більш ризиковану справу, то має бути забезпечений більш високий рівень доходності. Це золоте правило інвестування.
3. Джерела фінансування.

наявний у нього $1 власних коштів. Власних коштів підприємство не

має, проте може залучити акціонерний капітал. Банк надає кредит по ставці 24% річних, а акціонери згодні вкладати під 22%.Якщо підприємству необхідно $3,000, то воно повинно отримати чистий грошовий дохід:
$2,000 х 0.24 = $480 з тим, щоб задовольнити вимоги банку і
$1,000 х 0.22 = $220 для задоволення потреб акціонерів.
Таким чином, вартість капіталу складе $700 / $3,000 * 100% = 23,3%.

Також використовується наступна схема:

Позиковий капітал у вигляді:
Довгострокового банківського кредиту;
Випуску облігацій.
3. Сума коштів, залучена

за рахунок продажу привілейованих акцій.
Привілейовані акції як правило відносять до позикового капіталу.
.

Середньозважена вартість капіталу

грошовий дохід, який бажають отримати власники звичайних акцій.

Модель прогнозованого

зростання дивідендів. Розрахунок вартості власного капіталу здійснюється за формулою:


Се – вартість власного капіталу,
Р – ринкова ціна однієї акції,
D1 - дивіденд, який обіцяли в перший рік реалізації інвестиційного проекту,
g – прогнозоване щорічне зростання дивідендів.

моделі поширено в умовах стабільної ринкової економіки при наявності достатньо

великої кількості даних, які характеризують прибутковість підприємства.
Розрахункова формула моделі:


СЕ – вартість капіталу компанії,
СRF – вартість безризикового вкладення
СМ – середня по ринку дохідність інвестицій .
- показник ризику.

на показнику прибутку на акцію, а не на величині дивідендів.

Розрахункова формула:




де EPS - величина прибутку на одну акцію,
Р - ринкова ціна однієї акції. .

значення, так як має договірний характер. Договір заключається між підприємством

і потенційним інвестором про те, яка має бути премія за ризик вкладання капіталу.

де
Сн – рівень віддачі на вкладання коштів інвестором при звичайних для нього обставинах.
RP – премія за ризик.

менше ринкової ціни існуючих акцій. Це пов'язано з:
Додатковими затратами по

випуску додаткових акцій,
Бажанням забезпечити швидкий розпродаж нових акцій.


При розрахунку вартості щойно залученого капіталу прийнято використовувати формулу моделі зростання дивідендів



де F – так звана вартість випуску, яка відображає закономірне зниження ринкової вартості щойно випущених акцій.

Вартість залученого капіталу

не сплачується, незалежно від розміру прибутку.


де D - величина

щорічного диавіднндуежегодного дивиденда на акцию,
Р - рыночная цена одной акции.

Модель визначення вартості привілейованих акцій.

заемные средства, получаемые в виде:
долгосрочного кредита от национального банка, коммерческих

банков, других предприятий,
выпуска облигаций, имеющих заданный срок погашения и номинальную процентную ставку.

В первом случае стоимость заемного капитала равна процентной ставке кредита и определяется путем договорного соглашения между кредиторами и заемщиком в каждом конкретном случае отдельно.

Во втором случае стоимость капитала определяется величиной выплачиваемого по облигации купона или номинальной процентной ставкой облигации, выражаемой в процентах к ее номинальной стоимости. Номинальная стоимость - это цена, которую заплатит компания - эмитент держателю облигации в день ее погашения.

капиталу, включаются в издержки производства. Таким образом, стоимость заемного капитала

после уплаты налогов становится ниже номинальной стоимости кредита (или стоимости до уплаты налога).

Для того, чтобы отразить этот финансовый феномен, вводят так называемую эффективную стоимость заемного капитала, равную


где Т - ставка налога.

Эффективная стоимость заемных средств

10%. Кредит объемом $100,000 потребует выплачивать проценты в объеме
$100,000

х 0,1 = $10,000.
Если величина ставки налога равна 30%, то издержки в $10,000 на выплату процентов будут означать экономию в налогах в размере $3,000. При этом издержки на выплату процентов после уплаты налогов составят $7,000 = $10,000 - $3,000. Поэтому стоимость заемного капитала после уплаты налогов составит
$7,000 / $100,000 = 7%.

Эффективная стоимость заемных средств

собственного капитала (обыкновенных акций и нераспределенной прибыли),

- стоимость соответствующих частей

капитала,

Т - ставка налога на прибыль.

Взвешенная средняя стоимость капитала

акции составляют $120,000, а общий заемный капитал - $200,000. Стоимость

собственного капитала равна 14%, привилегированных акций - 10%, а облигаций компании - 9%. Необходимо определить взвешенную среднюю стоимость капитала компании при ставке налога Т = 30%.

Вычислим сначала доли каждой компоненты капитала:

Взвешенная средняя стоимость капитала (пример)

вложений базируется на концепции временной стоимости денег и основана на

следующих принципах:

Оценка возврата инвестируемого капитала производится на основе показателя денежного потока (Cash flow)

Инвестируемый капитал, равно как и денежный поток, приводится к настоящему времени или к определенному расчетному году (который, как правило, предшествует началу реализации проекта)

Процесс дисконтирования капитальных вложений и денежных потоков производится по различным ставкам дисконта, которые определяются в зависимости от особенностей инвестиционных проектов

При определении ставки дисконта учитываются структура капитальных вложений и стоимость отдельных составляющих капитала.

CF1, CF2, … CFn. Капитальные вложения признаются эффективными, если поток

достаточен для:
возврата исходной суммы капитальных вложений,
обеспечения требуемой отдачи на вложенный капитал.



Наиболее распространены следующие показатели эффективности капитальных вложений:
чистое современное значение инвестиционного проекта (NPV),
внутренняя норма прибыльности (доходности, рентабельности) IRR,
дисконтированный период окупаемости.

Суть методов оценки

конкретном примере анализа двух взаимоисключающих друг друга проектов.

Пример. Пусть оба проекта предполагают одинаковый объем капитальных вложений $1,000 и рассчитаны на 4 года.
Проект А генерирует следующие денежные потоки по годам: 500, 400, 300, 100;
Проект Б генерирует следующие денежные потоки по годам: 100, 300, 400, 600.

Показатель дисконтирования 10%.

225 = 2,95



Решение для проекта B: DPB = 3 +

360 / 410 = 3,87



Недостаток метода:
учитывает только первые денежные потоки, которые “укладываются” в период окупаемости,
может конфликтовать с другими методами.

Метод дисконтированного периода окупаемости