Великий каньйон – це, напевно, найбільш значуща сторінка в історії Землі,

історії Землі, написана і залишена нащадкам самою природою». Так у

середині ХХ століття написав відомий геолог Джозеф Круча. Це відповідає дійсності, адже Гранд-каньйон – це, напевно, єдине місце на планеті, де вчені з легкістю можуть простежити послідовність дванадцяти скельних формацій, які змінювали одна одну, а також їх еволюцію з доісторичних часів. Різнокольорові скелі склалися з шарів найрізноманітніших порід, які формувалися в різні геологічні епохи

в 1978 він був внесений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини

ЮНЕСКО. Станом на 2010 рік цей національний парк є одним з найбільш популярних серед туристів місць на території Сполучених Штатів Америки – вже зараз Єллоустоунський національний парк щорічно відвідує близько 3 мільйони чоловік, причому з кожним роком ця цифра продовжує зростати.

стільки приємних слів, скільки про Національний парк Йосеміті. Не дивно,

що він – справжня туристична Мекка. Щорічно в це місце приїжджає близько 4 млн. чоловік. По своїй популярності Йосемітська долина поступається лише Великому каньйону та знаменитому Йелоустону. Незважаючи на існування добре організованих мереж залізничного та автобусного транспорту, під’їзди до долини Йосеміті з червня по вересень нагадують автостради великих міст на годину-пік.

територія в субропічній зоні США[1], що займає південну чверть болотистої

території Еверглейдс. Територія парку складає 6104 км², щорічно його відвідує біля мільйона туристів[2]. З 1979 року парк внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Parks) — національний і штатський парки, розташовані вздовж тихоокеанського узбережжя

північної Каліфорнії у США.

Теннессі та Північна Кароліна, знаходиться в самому серці Аппалачів. Назва

Great Smoky Mountains в перекладі з англійської мови - Великі Димні гори. Подорож з Атланти до парку займе приблизно 3 години у напрямку на північ.

національний парк у США, заснований в 1916 на Гавайських островах,

де впродовж сотень тисяч років процеси вулканізму, міграції і еволюції створили унікальну екосистему та самобутню культуру. Парк містить різноманітні природні середовища, розташовані від рівня моря до вершини найвищого вулкану Землі Мауна-Лоа висотою в 4172 м. Кілауеа, один з діючих вулканів, наочно показує, як виникли Гавайські острови, і як були створені їх видовищні ландшафти. Парк охоплює приблизно 1348 км² площі на о. Гаваї.У парку, з основ його гір на дні океану по їх вершин у небі,— ціле розмаїття ландшафтів

місце, цікаве любителям природи, походів і пригод. Відвідувачі можуть помилуватися

дуже різноманітними пейзажами, в числі яких тихоокеанські пляжі, дощові ліси, покриті снігом вершини гір, а також побачити безліч різних рослин і тварин. 95% парку займає територія, не зачеплена цивілізацією.

річці Ніагарі між озерами Ері і Онтаріо на сході Північної

Америки, на кордоні між Сполученими Штатами і Канадою. Водоспад знаходиться частково в Канаді, частково в США, і розділяється Козячим островом.

Онтаріо) у Канаді та США; загальна площа 245,2 тис. км2

(один із найбільших прісноводних басейнів Землі); різниця висот між (Верхнім озером та Онтаріо — 108 м; з'єднані між собою, а також каналами з ріками Гудзон і Міссісіпі (Іллінойський водний шлях); через ріку Св. Лаврентія доступні для морських суден; частина Водного Шляху Св. Лаврентія (загальна довжина до виходу в океан близько 3 000 км); основні порти: Чикаго, Клівленд (США), Тандер-Бей, Торонто (Канада). Одним з перших дослідив Великі озера французький мандрівник Роберт Кавелье де ла Саль

національний парк у США в центральній частині штату Кентуккі, який

містить частину Мамонтової печери, — найбільшої за довжиною відомої системи печер у світі в західних передгір'ях Аппалачі та недалеко від міста Луїсвілл. Протяжністю в 288 км. та з глибиною в 300 м. находиться на першому місці серед печер земної кулі. Назва печери і парку походить від назви гірського хребта, під яким сформувалася печера. За походженням Мамонтова печера є карстовою. Досліджена частина має 225 проходів, 47 великих куполів, понад 20 глибоких шахт. Загальна довжина порожнин досягає 74 км. У печері є ріки й озера, по яких можна плавати у човні; живуть у ній сліпі павуки і цвіркуни, в річках та озерах — сліпі риби й раки. Відкрита 1809.