Вибухові речовини та їх застосування у військової справі

застосування у військової справі”

будова стандартних зарядів і засобів підриву.
2. Способи підриву та їх

характеристика. Характеристика вогневого способу підриву, засоби та приладдя вогневого способу підриву.
3. Заходи безпеки під час проведення підривних робіт.

1969 ;
2. Подрывные работы. Методическое пособие, – М., Военное издательство,

1984;
3. Инженерные боеприпасы, ч.1. – М., Военное издательство, 1979 ;
4. Учебник сержанта инженерных войск. – М., Военное издательство, 1983;
5. Б.В. Варьонишев «Военно-инженерная подготовка». – М., Военное издательство.

стандартних зарядів і засобів підриву.

під зовнішнім впливом до швидкого хімічного перетворення з утворенням газів,

які мають високу температуру і тиск та в подальшому виконують механічну роботу, яка проявляється в киданні, розколюванні або подрібненні будь-яких матеріалів.

ВИБУХОМ називається процес надзвичайно швидкого фізичного або хімічного перетворення вибухової речовини, яке супроводжується перетворенням його потенційної енергії в механічну роботу.

на газоподібні продукти. Швидкість вибухового перетворення може досягати 8-9 км/с.
Екзотермічність

(виділення тепла при хімічних реакціях). Для сучасних ВР теплота вибухового перетворення складає 400-3000 ккал/кг.
Утворення газоподібних продуктів. Під час вибуху 1 кг вибухової речовини виділяється 500-1000 літрів газів.
Здатність до саморозповсюдження реакції

якому вибухове хімічне перетворення збуджується ударною хвилею,
що рухається по

всій масі вибуховій речовині з надзвуковою постійною швидкістю.

ГОРІННЯ - процес, що обумовлений передачею енергії від одного шару речовини до іншого шляхом теплопровідності та дифузії нагрітих газоподібних продуктів вибуху.

Вибухове перетворення в залежності від властивостей вибухової речовини і виду впливу на неї може здійснюватись у формі детонації або горіння.

перетворення

- механічний (удар, наколювання, тертя); - тепловий (іскра, полум’я, нагрів); - електричний (розряд); - хімічний (реакції з інтенсивним виділенням тепла); - вибухом другого заряду ВР (вибух капсуля-детонатора або сусіднього заряду). Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням.

вибухового перетворення;
швидкість детонації;
бризантність;
фугасність (здатність виконувати механічну роботу).

робіт та спорядження різних боєприпасів розподіляються на три основні групи: -

ініціюючі (гримуча ртуть, азид свинцю, тенерес); - бризантні (амоніти, тротил, ТЕН, гексоген, пластит); - метальні (пороха, ракетне паливо).

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

ВР і запалювання порохів (в капсулях-детонаторах, запалів).
Основними ініціюючими вибуховими речовинами

є:
- гримуча ртуть; - азид свинцю; - тенерес.

Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів в різних

боєприпасах і для спорядження деяких типів капсулів-детонаторів.

- ТРОТИЛ
Пластичні ВР

Застосовуються для підривних робіт і спорядження більшості боєприпасів.

Тротил, як правило, застосовується у вигляді пресованих підривних шашок:
- великих – розмірами 50х50х100 мм і вагою 400 г;
- малих – розмірами 25х50х100 мм і вагою 200 г;
- бурових (циліндричних) – довжиною 70 мм, діаметром 30 мм і вагою 75 г.

ґрунтах, а також для спорядження імітаційних засобів і для виготовлення

різних фугасів.

До них відносяться:
аммоніти;
динамони;
аммонали.

Основним складовим елементом є аміачна селітра.

формою вибухового перетворення яких є горіння.
Порохи поділяються на:

- димні;
- бездимні.
Димний порох у підривній справі застосовується в основному у вибивних зарядах осколкових мін, в сигнальних мінах і підривниках реактивних зарядів, а також у вогнепровідних шнурах.
Являє собою механічну суміш з калієвої селітри (75%), дерев'яного вугілля (15%) і сірки (10%).
Бездимні пороха застосовуються для виготовлення зарядів, що використовуються в різних реактивно-метальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.

здійснення вибуху називається зарядом.

Заряди відрізняються :
за місцем розташування відносно об’єкту, що підривається:
- внутрішні;
- зовнішні (контактні і неконтактні).
за формою:
- зосереджені;
- подовжені;
- фігурні;
- кумулятивні.

в оболонці з тканини; б – заряд без оболонки на

дерев’яних рейках; 1 – тротилові шашки; 2 – тканина; 3 – шпагат (м’який дріт); 4 – дерев’яні рейки; 5 – дерев’яні кілки

Подовжений заряд з ПВР-4
1 – оболонка з тканини (шланг);
2 – ПВР-4

Зосереджений заряд СЗ-4П

Зосереджений заряд СЗ-1П

вигляд; б – розріз;
1 – заряд вибухової речовини (ВР);

2 – корпус; 3 – днище;
4 – кришка; 5 – ручка;
6 – прокладки; 7 – запальне гніздо

СЗ-6

СЗ-1Э

металева обкладка;
3 – заряд вибухової речовини;
4 – проміжний

детонатор; 5 – запалювальне гніздо; 6 – пробка;
7 – ручка; 8 – ніжки, що висуваються

Кумулятивний заряд КЗ-5
а – загальний вигляд; б – розріз заряду; 1 – корпус; 2 – заряд ВР;
3 – лінза; 4 – додатковий детонатор; 5 – пробка; 6 – металева обкладка

2 – фугасний заряд з реактивним двигуном; 3 – підривник;

4 – кумулятивний заряд

Окопний заряд ОЗ-1 призначений для влаштування вибуховим способом одиночного стрілецького окопу (осередку) у мерзлих або міцних ґрунтах. Крім того, він може застосовуватися для рихлення мерзлого або твердого ґрунту при улаштуванні окопу для БМП (БТР, Танку) і укриттів для транспортних засобів.

ОСНОВНІ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИК
Маса заряду ОЗ-1, кг - 3,5
Вага ВР кумулятивного заряду, кг - 0,45
Вага ВР фугасного заряду, кг - 0,65
Габаритні розміри заряду ОЗ-1 у бойовому положенні:
- висота, мм - 900
- діаметр основи, мм - 420
Температурний діапазон використання, град- від -50 до+50
Час підготовки заряду до застосування, хв. - 3
Час на влаштування одиночного стрілецького окопу, хв. - 5-40

В результаті підриву заряду ОЗ-1 в ґрунті створюється вирва, заповнена розрихленим ґрунтом, з діаметром на рівні поверхні ґрунту 1-2,5 м, а на глибині 0,3 – 0,4 м – діаметром 0,5-2 м, яку солдат вручну, піхотною лопатою остаточно обладнує під стрілецький окоп.

1 -

2 -

4 -

3 -

підриву, засоби та приладдя вогневого способу підриву.

підриву зарядів ВР застосовуються наступні способи:
- вогневий;
- електричний;
- механічний;
- хімічний.

Механічний і хімічний способи підриву знаходять широкого застосування у вибухових пристроях різних мін. При здійсненні підривних робіт ці способи підриву, як правило, не застосовуються.

вибухових речовин або для підрива серій зарядів, якщо вибух одного

з них не може пошкодити іншого заряду або іншої серії зарядів

вогнепровідний шнур
- детонувальний шнур
- запалювальний (тліючий) гніт
- запалювальні

трубки промислового виготовлення
- сирники звичайні або сирники підривника

зарядів вибухових речовин.
У військовій справі в більшості випадків застосовуються капсулі-детонатори

КД №8А і трохи менше КД №8М.





Капсуль-детонатор являє собою циліндричну гільзу (1), яка відкрита з одного кінця та має напівсферичне донце (2) з другого кінця.
3 – бризантна ВР підвищеної потужності (тетрил, ТЕН або гексоген);
4 – впресована алюмінієва чашечка, яка має отвір закритий шовковою сіточкою (5);
Внутри чашечки - ініціююча ВР тенерес (6) і азид свинцю (7)

трубці та підпалювання зарядів димного пороху.

Основні характеристики:
Час горіння – 1

см/с (+/-5%);
Під водою – до 10 м.
Маркировка: ОША,ОШП, ОШДА.
Зберігання: в бухті 10 м.

Вогнепровідний шнур

ІЗОЛЯЦІЙНА СТРІЧКА

- Діаметр шнура - 5.0-6.0 мм.
- Маса - 50

г.
- Час горіння на повітрі - 50 с (+\- 2.5 с ).
- Час горіння під водою на глибині до 5 м. - 40 с (+\- 2.5 с ).

Тертковий запальник

1 — бакелітовий корус; 2 — латунна трубк; 3 — тертковий піротехнічний склад;
4 —проволочна тертка; 5 — капронова нитка; 6 — витяжна голівка; 7 — вогнепровідний шнур.

- Діаметр шнура - 5.0-6.0 мм.
- Маса - 75

г.
- Час горіння на повітрі - 150 сек
(плюс-минус 7.5 сек).
- Час горіння під водою на глибині до 5 м –
100 сек (плюс-минус 5.0 сек)

Механічний запальник

1 — корпус; 2 — ударник; 3 — пружина; 4 — чека; 5 — ніпель; 6 — капсюль-запальник

Діаметр шнура - 5.0-6.0 мм.
- Маса - 65 г.

- Час горіння на повітрі - 360 с (плюс - мінус 18 с).
- Час горіння під водою на глибині до 5 м. - 300 с (плюс -мінус 5.0 с).

забезпечення довготривалої затримки збудження вибуху.

Основні характеристики:
Швидкість тління – 0,3-1 см/хв;
Мінімальна

довжина – 3 см.
Зберігання: в бухті 3 м.

Запалювальний (тліючий) гніт

Звичайна бавовняна мотузка, яка просочена селітрою.

м/с;
Під водою – до 10 (24) годин.
Кількість ВР – 12-13

гр. на погон. метр
Маркировка: ДШ-А, ДШ-Б, ДШ-В.
Зберігання: в бухті 50 м.

Призначений для одночасної передачі детонації від детонатора до зарядів, які удалині друг від другу.

ДШ-В

підривання одного кінця шнуру; б – підривання від одного до

шести кінців шнуру; в – підривання більше шести кінців шнуру;
1 – кінці детонуючого шнуру;
2 – капсуль-детонатор запалювальної трубки; 3 – вогнепровідний шнур;
4 – шпагат; 5 – шашка ВР (бурова); 6 – капсуль -детонатор, що встромляється у заряд вибухової речовини

а - накладанням; б

- прямим вузлом; в - подвійною петлею.

із замикаючим шнуром; 1 – запалювальні трубки; 2 – відрізки

детонувального шнуру;
3 – капсулі-детонатори;
4 – заряди ВР

Паралельна мережа з ДШ
1 – запалювальна трубка;
2 – відрізки детонувального шнуру; 3 – капсуль-детонатор; 4 – заряд вибухової речовини

Призначені для займання вогнепровідного шнура в умовах вітряної і

дощової погоди .
Не гаснуть на вітрі й під дощем.
Характеристика сірників : 
Діаметр - 3.5-4.5 мм. 
Довжина - 42-45 мм. 
Час горіння - 40-50 сек.
Колір - сірий.
Кожен сірник обгорнуто парафінованим папером.
20 сірників покладені в картонний коробок.
36 коробок покладені в герметичну металеву коробку.

зарядів або груп зарядів, а також для здійснення вибуху у

точно визначений час.

Для підриву зарядів електричним способом необхідні:
електродетонатори;
електричні дроти;
джерела струму;
перевірочні та вимірювальні прилади.

в - ЕДП
старого зразку; г - учбовий

УЕДП;
1 - дроти; 2 - місток розжарювання;
3 - запалювальний склад; 4 - капсуль-детонатор №8-А; 5 - пластикатова пробка; 6 - мастична пробка; 7 - втулка; 8 - гільза; 9 - біла смуга (поясок).

Електродетонатори типу ЕДП складаються з капсуля-детонатора №8А та електрозапальника, які зібрані разом у загальній гільзі.
ЕДП-р за своєю будовою є цілком подібним електродетонатору ЕДП але має різьбову муфту.

а б в г

робіт це саперний дріт СПП-2 з ізольованою мідною жилою і

поліхлорвініловою оболонкою чорного кольору

ініціювання електродетонаторів або для підпалювання електрозапальників під час проведення підривних

робіт в середовищах, що є небезпечними по газу і пилу.
Основними табельними джерелами струму для підривання зарядів ВР електричним способом є конденсаторні підривні машинки:
КПМ-1А
КПМ-3

Конденсаторні підривні машинки

Особи, які залучаються для проведення підривних робіт, повинні знати

правила поводження з вибуховими речовинами і засобами підриву, мати навички у виконанні підривних робіт і твердо знати наступні заходи безпеки:
- місце вибуху оточується постами на такої відстані, на який можливий розліт каміння та шматків ґрунту. Оточення виставляється і знімається за наказом або сигналом;
- місце та відстань, на яку потрібно відходити в очікуванні вибуху, вказується командиром;
- вільні від роботи люди до місця проведення підривних робіт не допускаються;
- капсулі-детонатори і запалювальні трубки зберігаються окремо від зарядів і в стороні від місця робіт, під охороною;
- підготовлені заряди ВР і капсулі-детонатори до їх застосування охороняються чатовими;
- палити під час робіт з вибуховими речовинами і приладдям для підривних робіт з а б о р о н я є т ь с я;

- вогнепровідний шнур перед використанням перевіряється на швидкість горіння,

для чого відрізки від кожного круга довжиною 60 см підпалюються командиром і швидкість горіння перевіряється за годинником.
- вести облік зарядів, які вибухнули і якщо є відмови, до заряду підходити не раніше ніж через 15 хв., а при використанні детонувального шнуру – не раніше ніж через 30 хвилин від розрахункового часу;
- капсулі-детонатори, запалювальні трубки вводять у зовнішні заряди після закріплення зарядів на об’єктах, що підриваються, безпосередньо перед виконанням вибуху;
- шнур що був запалений, але чомусь згас, повторно підпалювати суворо
з а б о р о н я є т ь с я:
- в зарядах, що закладені в грунт, запалювальні трубки необхідно дублювати.

елементів конструкцій з різних матеріалів, рихлення промерзлих ґрунтів і скелястих

порід.
Розташування зарядів на об’єктах, що підриваються у ґрунті.

ПІДРИВУ
Вага контактного заряду, необхідного для

перебиття дерев’яной колоди зосереджувальним зарядом, визначається за формулою
C = KD2 – для колоди діаметром до 30 см
де: C – вага заряду в грамах;
D – діаметр колоди в сантиметрах;
K – коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини.
При перебитті колоди діаметром більше 30 см вага заряду помножується на величину C = KD2 х D\30
Значення коефіцієнта К

ПІДРИВУ
Для дерева на корені або свіже зрубленого

дерева заряд необхідно збільшувати на 25%. При валянні дерез з кореня заряд необхідно прикріпляти з тієї сторони, в яку необхідно звалити дерево.
 

ПІДРИВУ
При підриванні колод пластичною вибуховою речовиною (ПВВ-4)

доцільно застосовувати кільцеві заряди в оболонках, які охоплюють колоду по всьому периметру. Вага заряду зменшується на 1/3.

 

ПІДРИВУ
Сталеві елементи конструкцій підриваються контактними зовнішніми зарядами,

які за формою можуть бути: подовженими, зосередженими або фігурними.
Підривання сталевих елементів конструкцій неконтактними зарядами здійснюється тільки у виключних випадках і за умов, що кінці елементів міцно закріплені у вузлах конструкції.
Контактні заряди мають щільно прилягати до металевих елементів, що підриваються. У випадку нещільного прилягання зарядів величина повітряного зазору, висота заклепочних голівок, товщина зварного шву й т.і. включаються в розрахункову товщину елементів, що перебиваються.


 

товщиною до 2 см включно, визначається за формулою
C = 20

F
а для перебивання листів товщиною більше 2 см – за формулою
C = 10 hF,
де С – вага заряду у грамах;
h – розрахункова товщина листа в сантиметрах;
F – площа поперечного перерізу листа по площині перебивання у см2









1 – заряд із тротилових шашок; h – товщина листа; b- ширина листа

кільцевим зарядом, вага якого визначається за формулою:
C = 10D3

зі зменшенням на ¼





1 – заряд з пластиту; 2 –закріплення заряду бинтом або смугою із тканини; 3 – запалювальна трубка