ВВЕДЕННЯ В СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

В. П.
Факультет комп’ютерних наук, кафедра інженерної та комп’ютерної графіки, ХНУРЕ

дані про поліграфічні матеріали
16.2 Класифікація поліграфічних матеріалів
16.3 Фототехнічні та

формні матеріали
16.4 Папір і картон
16.5 Друкарська фарба. Лаки

матеріали, номенклатура яких сягає понад 2000 видів, а вартість цих

матеріалів складає від 40 до 70% вартості усіх виробничих витрат.
На виробництві матеріали поділяють на:
основні – входять до складу готової продукції, визначають її споживчі властивості (задруковувані матеріали, фарби, палітурні матеріали)
допоміжні – задіяні у виробничому процесі, але до складу готової продукції не входять (фототехнічні плівки, друкарські форми, матеріали для фарбових валиків, різноманітні хімікати, змащувальні матеріали).

матеріалів, технологічні операції та їх фізико-хімічні характеристики матеріали розділили за

3 умовними групами:
І група : формні та фотоматеріали, що згруповані за призначенням:
для високого та
флексографічного друку;
- для плоского офсетного;
ІІ група : папір та картон, фарби та лаки, невбирні поверхні (метали, скло, пластмаси), матеріали з поліуретанів (декелі, друкарські валики, марзани), зволожувальні розчини.
ІІІ група: палітурні матеріали (клеї, покривні матеріали, фольга та плівки).

- глибокого друку та тамподруку;
- трафаретного друку.

перетворення оригінальної інформації завершується виготовленням фотоформи, яка використовується у формному

процесі для виготовлення друкарської форми, окрім сучасних технологічних схем, де фотоформа не потрібна:
комп'ютер – друкарська пластина ("Computer-to-plate");
комп'ютер – друкування "Computer-to-print“.
Фотоформа являє собою зображення, яке складається з непрозорих та прозорих елементів, відносно до випромінювання, використовуваного у формному процесі.

вид друкарської форми. Як копіювальні шари для форм офсетного, висо-кого,

флексографічного та трафаретного друку викорис-товуються фотополімери – високомолекулярні органічні речовини, молекули яких під дією світла "зшиваються" між собою і втрачають здат-ність розчинятися (фотопо- лімеризація).

Рисунок 16.1 - Основні елементи флексографічної друкарської системи:
1 – анілоксовий вал з дрібнокомірчастою поверхнеюдля перенесення дозованої кількості фарби; 2 – еластична друкарська форма; 3 – друкарський циліндр; 4 – ракель.

від методу переносу зображення на формний циліндр виготовляють із застосу-ванням

пігментного паперу або без його застосування.
перспективним напрямком глибокого друку є тампонний друк: плоске зображення переноситься на предмети різної конфігурації за допомогою проміжного носія – тампону. Друкування здійснюється з форм глибокого, плоского, високого, трафаретного друку, але найчастіше використову-ється форма з заглибленими елементами на плоскій пластині.
виготовлення друкарських форм - трудомісткий процес. На якість друкарської форми впливають матеріал та чистота обробки заготівлі форми, склад копіювального шару, режими копіювання та травлення.

пористо-капілярний матеріал, із масою м2 до 250 г із рослинних

волокон, пов'язаних силами поверхневого зчеп-лення, в якому можуть міститися проклеювальні речовини, мі-неральні наповнювачі, хімічні й натуральні волокна, барвники.
Картон – багатошаровий матеріал, що містить рослинні воло-кна і відрізняється від паперу більшою товщиною і масою м2.
Виробництво паперу – трудомісткий процес: він передбачає виготовлення паперової маси, відлив та обробку паперу.
Виробництво картону відрізняється від виробництва паперу: картон є багатошаровим композиційним матеріалом із дешев-их волокнистих матеріалів із білених і небілених напівфабрикатів.

колоїдна система, твердою фазою якої є високодисперсні пігментні частинки, які

рівномірно розподілені і стабілізовані у середовищі рідкої в'яжучої речовини. Кожна частинка пігменту оточена захисною оболонкою, яка складається з орієнтованих молекул поверхнево-активних речовин (наприклад, вільних жирних кислот і їх кальцієвих солей, висо-комолекулярних полімерів асиметричної будови, що мають активні функціональні групи і ін).
Водорозчинними поверхнево-активними речовинами є:

натрієві солі
жирних кислот.

вищі спирти,
різного роду
змочувальні речовини,

власти-востей, які важко сумістити:
міцність до стирання,
висока швидкість закріплення

на папері,
висока в'язкість,
низька липкість,
відсутність відмарювання,
стабільність фарби у друкар-ській машині.

Рисунок 16.2 – Стабілізація пігменту у в'яжучій речовині:
1 – пігмент; 2 – сольватні оболонки з молекул поверхнево-активних речовин; 3 – асиметричні молекули (флокули-пачки молекул смол); 4 – дисперсне середовище

Друкарська фарба

друкованої продукції (книжково-журнальної, етикетної, пакувальної, рекламної) лакування виконує функцію додаткового

елемента оздоблення;
лак також захищає задруковану продукцію від стирання, додає паперовому виробу міцності і довговічності.
завдяки цим факторам у всьому світі росте інтерес до лакування як засобу покращення якості друкованої продукції.

Лаки

відносять до основних, а які – до допоміжних?
2. Назвіть сучасні

технологічні схеми, де фотоформа не потрібна?
3. В чому полягає різниця в процесах виробництва картону та паперу?
4. Назвіть властивості, які мають бути притаман-ними сучасним друкарським фарбам.

Поліграфічні матеріали