ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

дисципліни „Управління військами та служба штабів”
Тема 2 „ Основи служби штабів.”
Заняття

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ професор кафедри військового управління, к.в.н.,доцент
генерал-полковник О.О.СТЕЦЕНКО

в штабах.

роботи штабів під час підготовки і ведення операції (бою), а

також сам процес їх передачі й отримання.
Інформація в штабах у ході ведення бойових дій повинна містити дані про противника (його склад, угруповання, положення, боєздатність і характер дій), такі ж самі дані про свої війська та додаткові дані щодо завдання і забезпеченість, умови ведення бойових дій (характер місцевості, її інженерне устаткування, стан доріг, природні перешкоди). Крім того, необхідно мати дані про гідрометеорологічну і радіаційну обстановку, умови захисту військ від зброї масового ураження та морально-психологічний стан населення й економічне положення в районі бойових дій.

штабах можуть бути: вищі та підлеглі органи управління, сили і

засоби розвідки всіх видів, органи управління сусідніх й інших взаємодіючих військ, полонені, перебіжчики, захоплені в противника оперативні (бойові) документи та зразки військової техніки, місцеві жителі та партизани, органи комендантської служби й цивільної оборони, а також різні довідники, описи, топографічні карти та інші джерела. На рис. 1 подана організація збору даних обстановки в штабі.

(офіцер інформації)
Начальники родів військ та служб
Штаби підлеглих та приданих військ
Рис.

1. Організація збору даних про обстановку

Дані, що отримують про:
противника; свої війська; сусідів;
гідрометеорологічні умови; час року і доби; економічний стан району бойових дій.

Особисте спостереження

Командувач (командир), штаб, розвідувальний відділ (відділення)

Агентурна розвідка

Артилерійська розвідка

Радіолокаційна розвідка

вірогідною, сумнівною та помилковою. Вона може бути також надмірною, достатньою

й недостатньою. Щоб інформація, що передається, не була надмірною, вона повинна містити тільки ті відомості, які дійсно необхідні даній ланці управління для вирішення тих завдань, що стоять перед нею

має місце ряд послідовно здійснюваних процесів.
По перше - збір

та обробка інформації, її передача (розповсюдження) органам управління вищих, підлеглих, сусідніх та інших взаємодіючих військ,
по друге - зберігання необхідної та знищення непотрібної інформації.
Передача та отримання інформації здійснюються технічними засобами зв'язку, за допомогою документів і сигналів та при особистому спілкуванні посадовців. При передачі інформації технічними засобами зв'язку використовуються шифри, коди й апаратура, що її засекречує

штабу є організація інформації. Вона здійснюється постійно для узагальнення й

оцінки всіх видів інформування, що надходить в штаб, її розподіл усередині управління й своєчасного доведення даних обстановки до командувача (командира), начальника штабу підлеглих взаємодіючих з’єднань, частин (підрозділів) та вищого штабу.
Інформація в з`єднанні (частині, підрозділі) організовується начальником штабу. Він встановлює єдиний порядок її організації. Для цього відпрацьовується табель термінових донесень, який затверджує начальник штабу. Інформування в управлінні з`єднання (частини, підрозділі) покладається на відповідних начальників відділень штабу, родів військ і служб.

призначенням, розподіляється й доводиться до зацікавлених в ній штабів, відділень

і служб із використанням встановлених засобів зв'язку та по локальних мережах АСУВ. У деяких випадках для доведення загальної оперативної інформації може здійснюватися збір посадових осіб. Основні вимоги до інформації — своєчасність і ясність.

й оперативним збором даних обстановки, їхнім аналізом, оцінкою, своєчасною доповіддю

командиру та начальнику штабу, доведенням до виконавців і вищого штабу у встановлений термін.
Ясність інформації припускає наочне відображення графічної і чітке викладення змісту текстової та табличної інформації, яка доводиться. Вона повинна виключати різнобічне тлумачення змісту оперативних (бойових) документів.

які містяться в ній, поділяється на: термінову, поточну (позатермінову) і

надзвичайну.
До термінової інформації належать ті дані, що повинні бути передані у відповідні органи управління або посадовим особам до встановленого табелем термінових донесень терміну, або за окремим розпорядженням.
Поточна (позатермінова) інформація включає дані, що передаються при їхньому здобуванні, зборі і накопиченні. Звичайно вона доповідається за вимогою окремих посадових осіб, штабів або при її необхідності.
До надзвичайної належить така інформація, зміст якої вимагає негайного прийняття рішення. Вона доводиться до відповідних осіб і органів управління негайно. Негайно повідомляються дані про раптові зміни в обстановці, об'єктах (цілях) для поразки, відданих наказах, розпорядженнях і вказівках

донесень. Він розробляється для штабів підпорядкованих і взаємодіючих частин з

урахуванням табеля термінових донесень вищого штабу. При розробці табеля термінових донесень враховуються можливості засобів зв'язку й автоматизованої системи управління військами. Час подання зведень і донесень визначається з урахуванням одержання найбільш повних даних на час прийняття рішення та забезпечення більш рівномірного завантаження засобів і каналів зв'язку. Для розповсюдження інформації використовуються звітно - інформаційні документи.

призначенням донесення поділяються на: бойові та спеціальні, а зведення —

на оперативні, розвідувальні, з технічного, тилового та медичного забезпечення. У підрозділі зведення не розробляються.
За характером відомостей, що містяться, донесення можуть бути терміновими й поза терміновими, зведення — тільки терміновими. Ті й інші можуть бути поточними та підсумковими. Термінові донесення й зведення подаються до часу, встановленого табелем термінових донесень, поза термінові — у залежності від обстановки за ініціативою підпорядкованого штабу або за вимогою вищого штабу.

управління

таємниці від противника відомостей, що використовуються в управлінні військами. З

метою підвищення ефективності СУВ в арміях багатьох держав у мирний і військовий час з особовим складом проводиться робота для підвищенню пильності, не розголошування даних, що стосуються організації, складу, розташування військ, їх боєздатності, озброєння та військової техніки, вирішуваних завдань й інше.

збереження в таємниці від противника задуму бойових дій, заходів із

їх підготовки, доведення завдань до військ, донесень, які від них надходять, районів розгортання пунктів управління, а також усієї системи управління в цілому.

технічним розвідкам
забезпечення безпеки зв'язку й АСУВ

комплекс заходів, які проводяться за всіх умов діяльності військ. Тому

постійно вимагається забезпечувати надійне збереження в таємниці навіть, на перший погляд, нетаємних відомостей, тому що їх накопичення й узагальнення в розвідувальних органах противника може призвести до витоку важливих відомостей про наші війська.

несе особисту відповідальність за організацію та здійснення скритного управління військами,
Штаб,

організовуючи СУВ, повинен встановити чіткий порядок використання та режим роботи засобів зв'язку, комплексних засобів автоматизації та інших технічних засобів управління військами, визначити перелік осіб, які мають право працювати на засобах автоматизації та вести обмін інформації засобами зв'язку, спланувати та організувати комплексне використання засобів скритого зв'язку, організувати роботу щодо підвищення пильності особового складу та виховання в нього особистої відповідальності за збереження державної таємниці, організувати контроль за виконанням заходів із скритого управління військами, режиму таємності й безпеки зв'язку

скритого зв’язку: які заходи, кому і в який термін необхідно

провести для забезпечення збереження в таємниці функціонування створеної системи управління та оперативних (бойових) документів, як організувати контроль за виконанням заходів СУВ.
Одним із важливих елементів забезпечення прихованості управління військами є
закриття інформації про управління військами

шифрувальний та кодований.
Засекречений зв'язок є основним способом скритого зв'язку під

час управління військами. Він забезпечується використанням телеграфної, телефонної, телекодової, факсимільної та іншої апаратури автоматичного засекречування й використовується для закриття основного потоку таємної та нетаємної службової інформації, яка передається технічними засобами зв'язку

стійкості.
Шифрований зв'язок має високу криптографічну стійкість і використовується для обробки

таємної інформації, яка доводиться до обмеженого кола посадових осіб, а також повідомлень, які доводяться конфіденційно.
Шифрований зв'язок, з погляду безпеки, є більш надійним видом скритого зв'язку, ніж інші види

у тактичній ланці управління. Кодований зв'язок використовує апаратуру, що кодує.
Він

забезпечує гарантоване закриття таємної та нетаємної службової інформації, яка передається різними каналами зв'язку.
Документи кодованого зв'язку (ДКЗ) використовуються офіцерами штабів, командирами підрозділів для кодування коротких таємних та нетаємних повідомлень.

радіорозвідки досягається комплексом заходів радіоімітації, радіодезінформації, спеціального (військового) радіо маскування.
Радіоімітація

досягається застосуванням окремих станцій зв'язку, які дозволяють імітувати всі види радіовипромінювань та організацією оманного радіозв'язку радіообміну.
Радіодезінформація дозволяє нав'язувати противнику за допомогою засобів зв'язку інформацію, яка вводила б його в оману стосовно справжнього складу угруповання, дій та намірів своїх військ.

засобів випромінювання за межі розташування ПУ, використання мінімальних потужностей випромінювання

та антен направленої дії, скорочення часу роботи на передачу, настройки передавачів без випромінювання в ефір та ін.
Захист від оптичних та інфрачервоних засобів розвідки передбачає використання засобів маскування, які обмежують видимість, використання штучних масок, навісів, аерозольних та димових завіс, зменшення яскравості та теплової контрастності, забезпечення світломаскування, встановлення відповідного режиму переміщення підрозділів зв'язку.

приховування від радіолокаційних засобів розвідки противника місця знаходження засобів управління,

зв'язку та АСУВ.
Для захисту від радіолокаційної розвідки можуть застосовуватися кутові відбивачі, групи відбивачів, дипольні відбивачі, аерозолі, піротехнічні засоби протирадіолокаційні покриття.
Захист інформації під час використання АСУВ та ЕОТ проводиться шляхом запобігання несанкціонованого використання обладнання АСУВ, обмеження допуску обслуговуючого персоналу до елементів АСУВ.

забезпеченні СУВ займає організація ефективної системи контролю за його станом.
Контроль

за виконанням заходів щодо забезпечення прихованості управління військами, безпеки зв'язку, забезпечення спеціального захисту технічних засобів передачі й обробки інформації, у т. ч. і на об'єктах електронно - обчислювальної техніки, організує начальник штабу через начальника оперативного управління (відділу, відділення), начальника військ зв'язку й АСУВ, начальника РЕБ.

органів скритого зв'язку,
стан підготовки оперативного складу штабів, пунктів управління

та ОС з питань скритності управління військами.
Контроль за станом СУВ може проводитися під час планових перевірок, під час інспекторських (підсумкових) перевірок військ, а також при проведенні навчань і тренувань.

організовується контроль службових переговорів по відкритих дротових і радіолініях зв'язку.

Безпека зв'язку - це комплекс організаційно-технічних заходів, які проводять штаби, спрямований на запобігання витоку інформації, яка передається технічними засобами зв'язку.

розвідки противника, є виявлення та усунення порушень вимог СУВ, пов'язаних

із відкритими або частково відкритими переговорами за незасекреченими каналами зв'язку, із яких можна встановити дислокацію об'єднань (з'єднань, частин), маршрути та мету переміщення

(від оперативно-тактичного об’єднання і вище).
Засади підготовки і застосування ЗС України,

частина 1 (стратегічні дії).
Основи підготовки і ведення операцій ЗС України.
Временное наставление по службе оперативных штабов.
Управління військами (силами) в операціях (бою). Частина 1. Основи управління військами (силами). Підручник, Київ-2004.
Временное наставление по службе оперативных штабов.
Основы теории управления войсками /Под редакцией П.К. Алтухова. – М.: Воениздат, 1984.
Служба общевойсковых штабов в боевых условиях. – М.: Воениздат 1989.
Иванов Д.А., Савельев В.П., Шеманский П.В. Основы управления войсками в бою. – М.: Воениздат, 1987.
Космічні системи інформаційного забезпечення безпілотних засобів різного призначення: Підручник/ Стеценко О.О. ,Даник Ю.Г., Пастушенко М.С.-ХУПС,205.-348 с.
Довідник з протиповітряної оборони / О.О.Стеценко ,Ю.Г. Даник , Р.Є. Пащенко та ін.-К.:МО України, Х.: ХВУ. 2003.-368 с.
Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки(основні положення) / К.:МО України-2006.-134с.
Біла книга України 2005.Оборонна політика України / К.: МО України._2006.-134 с.
Закон України „про основи національної безпеки України „.від 19 червня 2003 року „ 964-IV.