Загальні засади конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні

характеристика.
Механізм реалізації і гарантії прав та свобод людини і

громадянина.
Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

характеристика.

положення в державі і суспільстві.

правового статусу людини і громадянина покладені вимоги ст. 3 Конституції

України, де закріплено:
“Людина, його життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю…Держава відповідає перед людиною. Твердження і забезпечення прав і воль людини є головним обов'язком держави”.

правовий статус) широкі політичні права, доступ до державної служби, військовий

обов'язок.
Правовий статус іноземців. (ст. 26 Конституції України, ЗУ “Про правовий статус іноземців”).
Правовий статус осіб без громадянства (апатридів).
Правовий статус біженців.

і однаковий для всіх людей і громадян).
Спеціальний статус окремих категорій

громадян. (парламентарії, президент, судді і ін.).
Індивідуальний статус (характеризує конкретну особу, стать, вік, національність і т.п.).
Загальний статус іноземців, спеціальний статус окремих категорій іноземців.
Галузеві правові статуси і т.п.

громадянина: поняття, види, загальна характеристика.

якої є захист прав людини; процедури такого захисту, а також

конституційне право людини на захист, яке реалізується з допомогою держави і за визначеною процедурою.

систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують у сукупності

додержання прав та свобод і законних інтересів особи.

організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод.

Система гарантій — це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи.

суб'єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян,

на усунення можливих причин й перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень.

виробництва; економічний лад суспільства; соціально-орієнтована ринкова економіка; економічна свобода громадян

та їхніх об'єднань у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності.

влада народу;
право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та

громадські організації;
право громадян на участь в управлінні державними справами;
право громадян звертатися за захистом до Уповноваженого Верховної Ради України.

її органів, посадових осіб, громадських організацій по створенню сприятливих умов

для реального користування громадянами своїми правами й свободами.

і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права й

свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права.

які необхідні для того, щоб кожна людина могла скористатися своїми

конституційними правами і свободами.

відшкодування матеріальної шкоди;
право знати свої права й обов'язки(ст. 57); недопустимість

зворотної дії закону (ст.58);
право на правову допомогу(ст. 59);
принцип необов'язковості виконання явно злочинного розпорядження чи наказу (ст. 60);
принцип презумпції невинуватості (ст. 62);
недопустимість обмеження конституційних прав і свобод (ст. 64).

контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої

влади і посадових осіб. 

проводить розслідування за власною ініціативою, якщо є підозра, що дії

адміністрації порушують закон або суперечать справедливості і доцільності, чи є факти зловживання владою;
викликає необхідних осіб, вимагає пред'явлення документів, веде допит будь-якої особи,
вимагає від будь-яких осіб співпраці та використовуває їх знання при розслідуванні.

порушників закону.

Акти і рішення, які приймає омбудсмен, не мають

юридичної сили.

України належать:
призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини;
заслуховування щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні.

від 13 листопада 1997 р. N 776/97-ВР

та повага до прав людини і громадянина з боку органів

державної влади;
запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або поновлення порушених прав;
сприяння приведенню законодавства про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України та міжнародними актами;
тощо.

громадянина
Президент України, як гарант прав і свобод(ст. 102),
Верховна Рада

України, яка визначає права і свободу, гарантії цих прав та свобод (ч. 1 ст. 22),
Кабінет Міністрів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод (ч. 2 ст.116),
місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод (ч. 2 ст. 199),
підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів (ст. 125), Конституційний Суд України (ст. 147);
Уповноважений ВРУ з прав людини (ч. 17 ст. 85),
прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України.

них є індивідуально-правовими, тобто такими, які не містять правової норми,

але є й конституційні: Указ Президента України "Про порядок розгляду питань, пов'язаних з громадянством України“, "Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій“, "Про Національну раду з питань державного будівництва, місцевого самоврядування і регіонального розвитку“ тощо.

Україною, відповідно до ст. 9 Конституції України, після ратифікації їх

Верховною Радою України стають частиною національного законодавства України.

застосовуються в Україні
судові прецеденти;
наукові доктрини – думка авторитетних науковців, існує

за прецедентного права;
релігійні джерела

державні органи та за спеціальною процедурою (нормативно-правові акти, судові прецеденти),
неформалізовані

– утворення яких не завжди відбувається за участю державних органів та за спеціальною процедурою (конституційні угоди, звичаї).