Життя – це не слова, а ваші дії

ЛФК в

хірургії

- Особливості лікувальної фізкультури при операціях на органах грудної клітки
- ЛФК при операціях на органах черевної порожнини.


ЛФК в травматології
-Фізична реабілітація при травмах м'яких тканин
- Особливості фізичної реабілітації при переломах довгих трубчастих кісток.
- Особливості фізичної реабілітації при переломах плоских кісток та хребців.
ЛФК при травмах мягких тканин та суглобів.

ФР в хірургії застосовується:
у

доопераційний та післяопераційний періоди.
Доопераційна підготовка проводиться при планових операціях на органах грудної та черевної порожнини.
Завдання ЛГ при операціях на органах грудної клітки (до операції)
-Посилення дренажної функції бронхів, зменшення інтоксикації
-Освоєння різних типів дихання;
-Розвиток компенсацій і резервів дихання;
-Навчити хворого відкашлюватись;
-Покращити гемодинаміку, покращити психоемоційний стан хворого.

Завдання ЛГ при операціях на органах черевної порожнини:
-Покращення психоемоційного стану хворого.
-Освоєння черевного типу дихання;
-Підняти тонус мязів;
-Покращити гемодинаміку.

на:
ранній (перші 4-5днів після операції);
Завдання: попередження застійних явищ- пневмонії,

ателектазів, парезу кишківника;
пізній (з 5- го дня до зняття швів);
-підготовка до розширення рухового режиму;
-виправлення осанки; подальша стимуляція репаративних процесів, розвиток компенсацій.
виздоровлення ( період після зняття швів аж до виздоровлення);

Висока t ; загроза кровотечі та тромбоемболії;

легенева та серцева недостатність; розходження

Починається через 6-8 годин після операції, коли хворий вийшов з наркозу. Заняття проводяться через кожні 1,5-2 год.,5-6 раз на день.
Застосовуємо різні дихальні вправи:
- відкашлювання; -направлене локалізоване дихання;
З другого дня вправи для мязів верхніх та нижніх кінцівок в поєднанні з дихальними;
- На третій день повороти і нахили тулуба;
4-6 день підсаджування хворого;
7-10 день сідати з опущеними ногами.
Відповідно до стану хворого застосовуємо дихальні та загальнозміцнюючі вправи у різних положеннях:

Контролюємо поставу хворого; виконуємо рухи рукою з широкою амплітудою (відведення, піднімання) на оперованій стороні, розгинання тулуба,
Вирівнювання і розведення плечей, тощо.

після резекції легені,

(розширений ліжковий режим ).

кишківника.
Підвищити загальний тонус організму.
Профілактика застійних явищ.
Стимуляція репаративних процесів;

Профілактика злукової хвороби.
Нормалізація і покращення постави.
Підготовка до самообслуговування, розширення рухового режиму.

дренаж, -дренажні вправи в положенні Тренделенбурга відповідно локалізації процесу. Рекомендується

направлене локалізоване дихання і вібромасаж.
Протягом 3-4 хв. застосовується постукування з частотою 100 уд.хв. над місцем локалізації процесу. Потім хворий робить глибокий вдих і на видосі проводимо інтенсивну вібрацію. Такі дії повторюємо до тих пір, поки аускультативно не появляться ознаки дихання. Завершується процедура простими дихальними вправами.
Процедуру повторюємо через кожні 4год. Протягом 3-4 днів для попередження рецидиву.

етап -формування “стебла”.
Другий етап -Міграція “стебла”.

“стеблом”.
Другий етап.

Кінцевий етап.

місцевими та загальними реакціями, які можна розглядати як травматичну хворобу.

На місцевому рівні це гематоми, розриви та роздавлення тканин, некроз, деструкція та порушення гемодинаміки і трофічних процесів.
Загальні реакції виникають в результаті больового шоку, інтоксикації, розладів нейрорегуляції та гіподинамії.
В подальшому у пошкоджених тканинах наступає атрофія, рубцювання з деформацією і порушенням функції

реабілітації
1-й період- імобілізаційний. Іммобілізація проводиться різними методами. Він тягнеться від

2-3 тижнів до декількох місяців в залежності від травми і методів лікування.
Основне завдання - попередження ускладнень, гіподинамії; по-кращення загального стану; стимуляція гемодинаміки та репаративних процесів.
2-й період – постіммобілізаційний, коли наступає віднов-лення анатомічної цілості кісток та часткове відновлення функції Кістковий мозіль ще не повністю сформований, наявні ннабряки та деформації. .Завдання- поступове відновлення порушених функцій суглобів, зміцнення мязів, підготовка до побутових навантажень.
3-й період – відновлення функції і працездатності. Це кінцева мета лікування і медичної реабілітації.

при травмах кісток.
1- період. А) Лікування положенням;
Б) Активні рухи у

вільних сегментах і суглобах;
В) Статичне напруження мязів;
Г) Посилка імпульсів по закону синергізму;
Д) Вправи для здорових кінцівок;
Е) Загально-розвиваючі та дихальні вправи;
Ж) Ігри на місці;
З) Рання зміна рухового режиму.

сегментам надають функціонально вигідне положення.

Мета: Попередження перерозтягнення мязів, Їх атрофії та деформації суглобів.
Рука: плече відведене на 45°, згинання в лікті на 90°, проміжне положення між супінацією і пронацією, китиця розігнута, пальці ніби охоплюють кулю.
Нижні кінцівки при травмах тазу дещо розведені, напівзігнуті в колінах, під колінами валики.
При травмах хребта хворий укладається на деревяний щит, застосовується витяжіння.

– плечовий, кульшовий суглоби
Еліпсовидні – променезапястковий
Блоковидні –ліктьовий, колінний, міжфалангові
Сідловидний –

пястковофаланговий І пальця руки
Циліндричні – “зуб” 2-го хребця, головка променя
Обертові суглоби.

кінцівки

Ти сумніваєшся? -
Значить ти думаєш!
Отже ти вчишся!

суглобах пальців кисті

ніг.

при травмах хребта умовно ділять на ІУ періоди:
1-й період. Ліжковий

режим. Тягнеться 7-10 днів.

1-му періоді
Дихальна гімнастика; вправи для верніх кінцівок.
Вправи для нижніх кінцівок

виконуються тільки в полегшених умовах: ротації, відведення і приведення, згинання в коліні – не відриваючи пятки від ліжка; рухи стопами в усіх напрямках.
Поступово хворий піднімає поперемінно пряму ногу, але не більше як на 90°.
Коли хворий може підняти ногу на 45 і утримувати
Її без відчуття болю 1-2 хвилини наступає другий період.

15- 30 днів. Завдання: подальше зміцнення мязів розгиначів спини, стимуляція

обмінних процесів, профілактика гіподинамії, підготовка до розширення рухового режиму.
З 14-17 дня хворого дозволяється повертати на живіт. Статичні та динамічні вправи для мязів голови,
Шиї та розгиначів хребта. Статичне напруження розгиначів 2-3 сек. з послідуючим розслабленням 5-6 сек. Тривалість процедури 20-25 хв., 2-3 рази в день

обидві ноги разом до 45° і утримувати деякий час не

відчуваючи болю. Приблизно це 40-45 день.
Завдання: подальше формування мускульного корсету, покращення осанки і координації рухів і підготовка до осьового навантаження хребта.
Екстензія хребта до 5-7 сек. Поперемінне розгинання ніг, прогинання спини, імітація плавання;
Вправи в колінно-ліктьовому положенні;
Вправи на колінах – легкі розгинання,
нахили в сторони, вправи на координацію.
Можна застосовувати своєрідні тести на
стабільність хребта: утримування
розігнутого тулуба, лежачи на
животі, прямих ніг 2-3 хв.

4-ий період
Цей період наступає з моменту підняття хворого з ліжка

і до виписки.
Завдання: підготовка до повного осьового навантаження хребта і вільної ходьби.
Хворий встає на ноги з колінно-ліктьового положення: спочатку встає на коліна,
Потім, тримаючись за опору, не згинаючись, хворий встає на ноги на декілька хвилин;
Кожен день тривалістьходьби збільшується
До кінця 3-го місяця хворий повинен ходити
до 1,5-2 год; тільки тоді дозволяється сідати.

хребта мають свої особливості,
які пов'язані з анатомічною ділянкою. Заняття починаються

з 2-3 дня. Застосовуються дихальні вправи, вправи для кінцівок та тулуба. Тільки через місяць застосовуємо вправи для шиї.
Після накладання підтримуючої шини, дозволяється сідати, потім вставати. Практикуються статичні вправи для мязів шиї, динамічні. Тільки після зняття повязки починається відновлення рухів голови.

з порушенням цілості тазового кільця хворий укладається на щит, таз

підвішується в гамачку, ноги дещо розведені і під коліна поміщається валик.
При необхідності застосовується витяжіння.

При крайових переломах лікування положенням.

Завдання: Підвищення загального тонусу, профілактика застійних явищ, стимуляція гемодинаміки і трофічних
процесів, підготовка до зміни рухового режиму.

Особливу увагу приділяється зміцненню м'язів тазу і промежини.

дихальна гімнастика, статичні та динамічні вправи для мязів кінцівок; нахили

та повороти тулуба лежачи.
На процедуру 10-12 вправ, які повторюються 6-8 раз, тривалість заняття 15-20 хвилин.
2-й період: Цей період тягнеться до підйому хворого на ноги. Виконуються усі попередні вправи на спині і на боці. Збільшується число повторень до 15-20 раз, 3-4 рази в день. Активізуються рухи нижніми кінцівками-відведення, приведення, ротації до середини, піднімання зігнутих і прямих ніг, імітація ходьби та осьові навантаження.
Необхідно уникати рухів, які сприяють розходженню відламків кісток і зчленувань.
3-ій період. Цей період може тягнутись до 2-3-х місяців. З 40-55 дня вправи можна робити в положенні на животі. З цього положення хворого ставлять на ноги. Дозована ходьба з милицями.