ЗМІСТ І ОБСЯГ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В РАЙОНІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА НА

ТА НА ЕТАПАХ ЕВАКУАЦІЇ
Івано-Франківський національний медичний університет

Кафедра екстреної та невідкладної

медичної допомоги, медицини катастроф

Івано-Франківськ - 2013

Лектор проф. В.М.Криса

певні правила. Тому знання методів рятування потерпілих при надзвичайних ситуаціях

є необхідним для всіх медичних працівників

Щоденно у світі відбуваються тисячі надзвичайних ситуацій,
які ведуть до травматизму
та загибелі людей, до значних матеріальних втрат

До надзвичайних ситуацій ведуть аварії, катастрофи, стихійні лиха, соціальні катакліз-ми та інші масові ураження у мирний та воєнний час

що ведуть за собою гостру загрозу для життя або здоров’я

пацієнта і вимагають негайного цілеспрямованого втручання

Медицина надзвичайних ситуацій вимагає не вузького спеціаліста, а медичного працівника широкого профілю, який має спеціальні навички, а тому розглядає загрозливі для життя невідкладні ситуації у цілому і здатен, завдяки особливим умінням, підтримувати життєво важливі функції, в першу чергу – дихання й кровообіг

Межа невідкладної медицини лежить там, де надання допомоги можливе лише вузьким спеціалістом

ДО ЦЬОГО ПРЯМИЙ ОБОВ’ЯЗОК МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА – ПОЧАТИ ЛІКУВАННЯ НЕГАЙНО

І БЕЗ ЗАТРИМКИ

Лікар не має права оцінювати
доцільність збереження життя!

Завданням невідкладної допомоги є виконання всіх лікувально-профілактичних заходів в зоні лиха
і доставка пацієнта до медичного закладу
зі збереженими життєво важливими функціями

загинули при надзвичайних ситуаціях, могли б бути врятовані за умови

надання своєчасної та правильної екстреної медичної допомоги (ЕМД)

ЕМД надається на місці події у порядку самодопомоги, рятувальниками чи іншими людьми (взаємодопомога)

Транспортування постраждалих
до лікувальних закладів без надання ЕМД
ВЕДЕ ДО ВАЖКИХ УСКЛАДНЕНЬ ТА СМЕРТІ

Мета ЕМД
рятування життя постраждалого;
усунення або зменшення дії уражаючого фактора;
проведення медичних заходів, які стримують розвиток ускладнень та наслідків ураження, загрозливих для життя
Від того, як швидко буде надана ЕМД, залежить життя потерпілого

настільки, що перевищують можливості системи охорони здоров’я у наданні медичної

допомоги потерпілим в оптимальні для порятунку їхнього життя терміни;
принципи і методи лікування, які застосовують в звичайних умовах - малоефективні;
враховуючи ці особливості, необхідно застосовувати особливі організаційні принципи надання допомоги, більшість із яких почерпнуті з досвіду діяльності військової медицини

уражених до кінцевих наслідків та їх реабілітації у медичних закладах
Фаза

ізоляції
триває з моменту виникнення НС і до початку проведення рятувальних робіт. У цій фазі потерпілі перебувають без допомоги.

Тривалість фази від хвилин до годин.
Тому необхідні знання правил поведінки у зоні НС та методи надання само- і взаємодопомоги

Фаза порятунку
від початку рятівних робіт до завершення евакуації потерпілих за межі осередку НС.

У цій фазі надають невідкладну медичну допомогу за життєвими показаннями та готують потерпілих до евакуації у лікувально-профілактичні заклади

місць;
Гасіння палаючого одягу та запалювальних сумішей на тілі;
Одягання індивідуальних засобів

захисту на зараженій місцевості;
Введення антидоту при отруєннях;
Діагностика та усунення асфіксії;
Звільнення від стискаючого одягу (комір, пояс);
Проведення закритого масажу серця і штучного дихання;
Герметизуюча пов’язка при відкритому пневмотораксі;
Зупинка зовнішньої і внутрішньої кровотечі;
Накладання асептичної пов’язки на рану, опікову поверхню;
Введення знеболювальної речовини;
Іммобілізація ушкоджених кінцівок;
Надання тілу потерпілого фізіологічно вигідного положення;
Зігрівання потерпілого, напування водою чи сольовим розчином;
Постійний контакт з потерпілим та моральна підтримка;
Транспортування потерпілого в лікувальну установу.

воно безпечне для Вас !!!





З’ясувати, що трапилося, вияснити травмуючі чинники;
З’ясувати

кількість постраждалих;
Вияснити наявні ураження в постраждалих і їх важкість;
Наскільки Вам в змозі допомогти оточуючі;
Викликати “Швидку допомогу”;
Провести первинний огляд постраждалого та надати йому ЕМД;
Провести вторинний огляд постраждалого та надати допомогу при виявленні інших ушкоджень;
Постійно наглядати за постраждалим, підтримувати з ним контакт і заспокоювати до приїзду “Швидкої допомоги”;
Якщо прибуття рятувальних служб затруднене – забезпечити транспортування постраждалого в лікувальну установу.

Головне правило – надання допомоги в безпечній Вам обстановці!
Якщо Вам загрожує небезпека – не наближуйтесь до потерпілого!
Ваші дії не повинні збільшити кількість жертв нещасного випадку!

свої послуги;
поясніть, що Ви хочете зробити;
якщо постраждалий непритомний, Ви зобов’язані

надати ЕМД
Коли потерпіла дитина,
треба просити дозвіл на допомогу у супроводжуючих
Якщо дитина без супроводу – приступайте до допомоги

Постраждалий може відмовитися від Ваших послуг,
проте, якщо його стан серйозний, а причина відмови – порушення психіки, ЕМД варто надавати

Первинний огляд – визначення стану пацієнта та проведення невідкладних заходів для відновлення його життєво важливих функцій

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОГЛЯДУ ПОТЕРПІЛОГО

ЗАЗВИЧАЙ НЕ МАЄ НАВИЧОК ТАКОЇ РОБОТИ
Етичний принцип і мета сортування

полягає в тому, щоб в умовах обмежених можливостей надати допомогу великій кількості потерпілих, використати доступні засоби так, щоб по можливості в рівній мірі допомогти усім потерпілим і зберегти життя максимальній їх кількості

ВИКЛЮЧНІ ВИПАДКИ

Пацієнтові без свідомості після спроби самогубства
також необхідно надавати допомогу!!!

НАВІТЬ В НАЙСКЛАДНІШІЙ СИТУАЦІЇ ОБОВ’ЯЗКОМ Є НАДАННЯ ДОПОМОГИ НЕ ЛИШЕ ЖЕРТВІ, АЛЕ І ПОТЕРПІЛОМУ ЗЛОЧИНЦЕВІ!

і пошкоджень.
Оглядають ротову порожнину.
Рухливість шийно-грудного відділу хребта оцінюють під Rtg-контролем

в стаціонарі.
Оглядають плечовий пояс, руки і всі суглоби та рухи в них.
Обстежують грудну клітку і таз при допомозі пальпації і компресії.
Пальпують живіт.
Огляд нижніх кінцівок виконують так як і верхніх.
Пацієнта повертають на бік, обстежують спину, пальпують хребет.
Ділянку нирок оцінюють методом постукування.

Лікування

Очищують ротову порожнину.
Рання іммобілізація шийного відділу хребта.
Враховуючи характер пошкоджень, оцінюють крововтрату.

При підозрінні на пошкодження шийного відділу хребта або травму кінцівок оцінюють кровообіг (периферична пульсація, рухова активність, чутливість).

і у нього відсутні реакції на біль, голос та інші

подразники – він непритомний

НА СПИНІ;
Б. ПРИ ПІДКЛАДАННІ ПІД ГОЛОВУ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ;
В. ВІДНОВЛЕННЯ ПРОХІДНОСТІ

ПРИ ВІДВЕДЕННІ ГОЛОВИ НАЗАД

А

Б

Б

В

В

В

його до приїзду “Швидкої допомоги” не слід рухати та підтримувати

у нерухомому стані голову і шию

Ознаки життя визначають без змін положення тіла. Якщо пульс і дихання важко перевірити без зміни положення тіла, потерпілого перевертають на спину, підтримуючи голову так, щоб голова і хребет були на одній осі

переводять у стабільне бокове положення, в якому язик не закриває

дихальних шляхів, а блювотні маси можуть вільно виходити з ротової порожнини

бути врятоване, якщо вдається відновити і підтримати дихання і кровообіг
потерпілий

непритомний;
зіниці розширені і не реагують на світло;
серце не б’ється, пульс не визначається;
дихання відсутнє;
шкірні покриви бліді або синюшні;
відсутній тонус м’язів

Труднощі при штучному диханні виникають при непрохідності верхніх дихальних шляхів. Необхідно відновити їх прохідність – закинути голову назад або висунути нижню щелепу вперед. Якщо і тепер не вдається вдихнути – приймається рішення про відновлення прохідності дихальних шляхів методом інтубації трахеї чи трахеостомії

Ознаки
клінічної смерті

артеріях;
відсутнє дихання;
шкіра і слизові бліді або синюшні;
максимально розширені зіниці;
судоми при

втраті свідомості можуть бути першою ознакою зупинки роботи серця

Суть закритого масажу серця – ритмічне стискання його між грудиною і хребтом. При натисканні кров виштовхується з порожнин серця, зокрема, з лівого шлуночка – в артерії тіла, з правого – в легеневу артерію. Після припинення натискання порожнини серця розширюються і заповнюються кров’ю

шкіри;
поява дихальних рухів.
При успішній реанімації потерпілого перекладають у стабільне положення,

яке забезпечує прохідність дихальних шляхів і контроль рятувальником

РЕКОМЕНДАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ СЕРЦЯ
ПО НЕВІДКЛАДНІЙ ДОПОМОЗІ ЗА 2010 РІК
У 2010 році виповнилось 50 років з дня публікації
про виживання хворого після непрямого масажу при зупинці серця
Нові рекомендації засновані на вивченні літератури по реанімації, довгих суперечках і обговореннях, в яких брали участь реаніматологи з різних країн. Рекомендації містять вказівки по реалізації міжнародної угоди по серцево-легеневій реанімації і невідкладній допомозі з рекомендаціями по лікуванню з урахуванням ефективності, простоти навчання і застосування.

навчений серцево-легеневій реанімації, він повинен використовувати алгоритм Hands-Only (без вентиляції

легень), тобто різко і часто натискати на центр грудної клітки непритомного. Реаніматор має продовжувати масаж серця без вентиляції легень до прибуття бригади швидкої медичної допомоги

Ненавченому реаніматору простіше виконувати реанімацію без вентиляції легень. Разом з тим, рівень виживання після зупинки серця практично однаковий при виконанні лиш компресійних стискань та при поєднанні компресійних стискань і штучного дихання

Підстави

грудної клітки
Грудну клітку дорослого потерпілого слід вдавлювати на глибину не

менше 5 см



Непрофесійним і професійним реаніматорам рекомендується виконувати компресійні стискання грудної клітки з частотою не менше 100 на хвилину

Недостатня частота компресійних стискань або перерви зменшують загальне число стискань на хвилину

Після 30 компресій реаніматор звільняє дихальні шляхи потерпілого, робить 2 вдихи

збоку і долонями рук натискає по середині грудини всім корпусом

тіла з частотою 100 разів на хвилину, не відриваючи руки від грудини

спостерігатися конвульсії або агональне дихання. Запитати, чи потерпілий при свідомості.

Реаніматор повинен починати СЛР, якщо потерпілий не дихає або задихається.
Генералізовані судоми
можуть бути першою ознакою зупинки серця

Важливість компресійних стискань грудній клітки. Компресійні стискання повинні виконувати всі реаніматори. Якщо випадковий свідок не навчений СЛР, він повинен виконувати її без вентиляції легень, тобто «різко і часто натискати» на центр грудної клітки потерпілого, який раптово знепритомнів. Реаніматор повинен продовжувати СЛР до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.

- Якщо потерпілий непритомний і не дихає або задихається, реаніматор повинен викликати швидку медичну допомогу.
- Якщо не вдається визначити пульс протягом 10 секунд, треба приступати до СЛР і виконати зовнішню дефібриляцію

прогресуючою недостатністю систем життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу і гіпоксією

тканин. При шоку порушуються функції серцево-судинної системи, дихання, нирок, мікроциркуляції і метаболізму
Виділяють наступні типи шоку
Травматичний шок (механічна, термічна-, електротравма);
Геморагічний або гіповолемічний шок (крововтрата, зневоднення);
Кардіогенний шок (інфаркт міокарду, гостра серцева недостатність);
Септичний шок (бактеріально-токсичний шок);
Анафілактичний шок.

В наш час сформовано комплекс протишокових заходів (зупинка кровотечі, знеболення, іммобілізація ушкоджень, підтримка функції дихання і серцевої діяльності, усунення дії шокогенного чинника, нормалізація ОЦК і корекція порушень метаболізму), виконання якого є обов’язковим при наданні медичної допомоги

остеопорозі – навіть при мінімальній травмі

ПІСЛЯ ЗБОРУ АНАМНЕЗУ ПОШКОДЖЕНУ ПОВЕРХНЮ

ОБЕРЕЖНО ОГЛЯДАЮТЬ І ПАЛЬПУЮТЬ,
ПРИ ЦЬОМУ ОСОБЛИВУ УВАГУ ЗВЕРТАЮТЬ
НА ПЕРИФЕРИЧНИЙ КРОВОТОК, МОТОРИКУ І ЧУТЛИВІСТЬ

Ознаки перелому: зміни форми кінцівки, болючі обмежені рухи, інколи видно уламки кісток.
Патологічну рухливість та крепітацію перевіряти не можна.
В стаціонарі при підозрі на перелом завжди використовують візуалізаційні методи діагностики

ВТРАТА КРОВІ
ПРИ ЗАКРИТИХ ПЕРЕЛОМАХ

ПЕРЕЛОМИ ТА ВИВИХИ

етапах евакуації. Від адекватності іммобілізації пошкодженого сегменту залежить результат лікування

і життя потерпілого

Іммобілізація – це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому шляхом накладання спеціальних шин або підручних засобів і фіксація суглобів вище і нижче переломів. Вона зменшує больові відчуття і попереджає виникнення шоку

Мета транспортної іммобілізації - забезпечення нерухомості зони пошкодження на період евакуації постраждалого в лікувальний заклад, де йому буде проведено повноцінне лікування

Показання
до транспортної іммобілізації:
пошкодження кісток і суглобів;
масивне пошкодження м’яких тканин;
синдром тривалого стиснення;
пошкодження кровоносних судин і нервових стовбурів;
опіки і відмороження.

токсичних речовин у кровотік в перші хвилини періоду декомпресії
Перед звільненням

постраждалого з-під завалу необхідно оцінити ступінь важкості на підставі об’єму та часу стиснення і наявності супутніх механічних пошкоджень. Для періоду компресії характерні шокові реакції, тому протишокові заходи необхідно проводити ще до звільнення потерпілого з-під завалу, зокрема ввести анальгетики, судинозвужуючі і кардіотонічні засоби, дати лужне пиття, зігріти тіло

Практика надання допомоги при землетрусах показала доцільність наближення до осередку катастрофи першої лікарської допомоги. У цих випадках рішення про нежиттєздатність кінцівки і евакуацію потерпілого із джгутом для подальшої ампутації може бути прийняте за наявності незворотної ішемії - ішемічної контрактури

покривів) і закриті. Якщо травма супроводжується відкриттям порожнин організму, такі

рани називають проникаючими

Кожна травма несе в собі небезпеку для пацієнта:
кровотечу;
пошкодження важливих органів;
біль;
ворота для проникнення інфекції.

Метою лікування ран в умовах невідкладної допомоги є зменшення або ліквідація ризиків і вибір необхідного стаціонару

Очищення рани (включаючи видалення чужорідних тіл) за виключенням опіків лугами і кислотами не проводять!!!

Для попередження додаткового забруднення рану закривають стерильною пов’язкою.
Необхідно уникати складних пов’язок, які вимагають значного часу накладання

мішку, сухий лід і вода ззовні (t = 4оС)
Зупинка кровотечі
Кровотечею

називається витікання крові із свого русла в тканини, порожнини (грудну, черевну, череп-ну, суглобову), порожнисті органи (шлунок, кишечник, матку, сечовий міхур) або зовнішнє середовище.

За характером пошкодженої судини:
а) Артеріальна (витік пульсуючим струменем яскраво-червоного кольору);
б) Венозна (повільним струменем темного кольору, кровоточить частіше периферичний кінець, дуже кровоточать вени, стінки яких не спадаються, можлива повітряна емболія;
в) Капілярна (не видно кровоточивих судин, забарвлення крові темно-червоне);
г) Паренхіматозна (судини фіксовані до строми органу і не спадаються)

хімічного фактору і характеризується порушенням цілості шкіри, запаленням, ушкодженням і

загибеллю клітин, системним пригніченням імунітету та розвитком інфекції.

ВИДИ ОПІКІВ
Термічні опіки
Хімічні опіки
Кислоти – коагуляційний некроз;
Луги – колікваційний некроз.
Електричні опіки.

СТУПЕНІ ОПІКІВ
І ступінь – болюче почервоніння;
ІІ а ступінь – утворення пухирів на шкірі;
ІІ б ступінь – утворення некрозу дерми;
ІІІ ступінь – обвуглювання і некроз тканин

ДОПОМОГА
Видалення пошкодженого одягу.
Асептична повязка.
Знеболюючі.
Відновлення втрати рідини.
Інсуфляція кисню.
Антибіотики, профілактика правцю.
Контроль АТ, ЕКГ, пульсу, діурезу

нормалізація функції життєво важливих систем;
Заходи, направлені на підвищення температури тіла

до норми;
Відновлення кровообігу в уражених холодом ділянках;
Попередження та лікування інфекційних і судинних ускладнень;
Забезпечення оптимальних умов загоєння ран при відмороженнях.

Перша медична допомога повинна забезпечити швидке зігрівання і покращання кровообігу в уражених ділянках

Неприпустимо зігрівати потерпілого, використовуючи джерела тепла, температура яких перевищує 40ºС та розтирати відморожені ділянки снігом

Уражених з холодовою травмою напоїти гарячим солодким чаєм, дати гарячу їжу і після зігрівання – 50-100 мл 40º алкоголю

При накладанні асептичної пов’язки на уражену ділянку необхідно утеплити її ватою та зробити транспортну іммобілізацію

рухи, вода аспірується у бронхи та альвеоли та пошкоджує легеневу

тканину, порушується вентиляція і перфузія, розвивається гіпоксія, гіперкапнія і дихальна недостатність

Внаслідок прямого пошкодження легень, руйнування сурфактанту розвивається набряк легень, який веде до гіпоксичного пошкодження центральної нервової системи та інших внутрішніх органів

ЛІКУВАННЯ
До того моменту, поки не виключена травма хребта, необхідно притримуватись відповідних цьому пошкодженню застережень
Заходи, які проводять на догоспітальному етапі, включають серцево-легеневу реанімацію, кисневу терапію і забезпечення прохідності дихальних шляхів – інтубація трахеї

летальним, що в першу чергу зв’язано із зупинкою серця.
Характерним

для ураження блискавкою є поверхневі мітки на шкірі, які мають вигляд листка папороті (рисунок ліхтенберга).
Госпіталізувати необхідно всіх потерпілих від дії високовольтної електрики, всіх жертв розряду блискавки і всіх уражених побутовою електрикою.

Ускладненнями ураження електричним струмом і розрядом блискавки є порушення ритму серця, ниркова недостатність, інфекція/сепсис, нейропатія, ампутація кінцівок, катаракта, втрата слуху, спастичні стани, сплутаність свідомості, панкреатит, рубці і депресія.

Сортування потерпілих при ураженні електричним струмом відрізняється від стандартних протоколів при нещаснихї випадках – в першу чергу допомогу надають нерухомим пацієнтам із асистолією, у яких нерідко вдається добитись відновлення неврологічних функцій