Зв ’ язківці на фротах Великої Вітчизняної війни

на фротах Великої Вітчизняної війни

30-х років.
2. Створений як оперативний зв’язок ОДПУ-НКВС, ВЧ-зв’язок перетворився на

загальнодержавну систему спеціального зв’язку.
3. Важливі заходи, у забезпеченні якого активну участь брали підрозділи урядового зв’язку.
4.Висновок.

План

років, потребувала нагального створення ефективної системи зв’язку, яка була б

здатна забезпечити оперативність та конфіденційність інформації, що передавалася лініями зв’язку.
Спеціальною постановою уряду 5 травня 1921 року в системі ВЧК було створено Спеціальний відділ – перша повноцінна криптографічна служба.
В Україні першою лінією ВЧ-зв’язку стала лінія від Москви до Харкова через Тулу, Орел і Курськ, побудована ще у 1930 році.
У 1934 році відкрили станцію урядового зв’язку в Києві. Всього тільки за 1938 рік споруджено 32 станції урядового ВЧ-зв’язку.
На дев’яти найважливіших напрямках стала використовуватися апаратура засекречування. В Україні апаратуру засекречування вперше було встановлено у 1937 році в Києві та Харкові.
Протягом 1936-1940 років були створені станції урядового ВЧ-зв’язку у Запоріжжі, Севастополі, Вінниці, Донецьку, Полтаві, Луганську, Чернігові, Сімферополі, Ялті, Івано-Франківську, Тернополі  та Чернівцях.

Форсована індустріалізація

засіб забезпечення управління країною. Він базувався на державних лініях зв’язку,

на виділеному Наркоматом зв’язку комутаційному обладнанні та апаратурі захисту інформації.

її часто називали в офіційних документах того періоду – постійно

зростав, що було обумовлено, передусім, оперативністю надання зв’язку абонентам, а також тими заходами, що здійснювалися для забезпечення конфіденційності.

спеціального зв’язку, яка обслуговувала вище партійне і державне керівництво у

центрі і на місцях, забезпечуючи оперативне управління державою.   
Нагальна потреба у стійкому закритому телефонному зв’язку для забезпечення прямих переговорів Ставки Верховного Головнокомандувача з фронтами та арміями виникла відразу ж з початком бойових дій у ході Великої Вітчизняної війни.
Особливо гостро постало питання щодо підтримання безперервної взаємодії видів збройних сил і родів військ під час операцій: було потрібне чітке управління фронтами та арміями вищим військово-політичним керівництвом країни.
У перші два роки війни для організації зв’язку з військовими штабами підрозділи урядового зв’язку використовували повітряні лінії Наркоматів зв’язку і оборони. Основним засобом зв’язку Ставки ВГК був телеграфний зв’язок. Восьме відділення (ВЧ-зв’язку) 2-го Спецвідділу НКВС забезпечувало організацію урядового зв’язку та роботу станційної служби. Лінії зв’язку обслуговували співробітники Наркомату зв’язку та Головного управління зв’язку Червоної Армії (ГУЗЧА).
У перші роки війни у зв’язку з великим розмахом бойових дій для здійснення оперативного керівництва військами стало зрозуміло, що необхідний особливий засекречений зв'язок для забезпечення прямих переговорів керівництва держави з командувачами фронтів. З цих бурхливих років розпочалася історія військ урядового зв’язку. 1941 рік – для забезпечення прямих телефонних переговорів командування, штабів фронтів та армій з Центром створюється система урядового польового зв’язку. 1943 рік – створення військ урядового зв’язку. 10 червня 1943 року – створено Управління військ урядового зв’язку НКВС СРСР.

рівень захищеності, забезпечення таємності переговорів. У ланці «Ставка ВГК -

фронт» застосовувалися шифратори, на найбільш відповідальних каналах - апаратура засекречування складної схеми, у ланці «фронт - армія» таємність переговорів забезпечувалася постійним патрулюванням ліній зв’язку.
Значення та роль урядового зв’язку в ході бойових дій визначили в своїй оцінці визначні воєначальники того часу:
маршал Радянського Союзу О.Василевський: «Перебуваючи на посаді начальника Генерального штабу, я ні на хвилину не міг обійтися без ВЧ-зв’язку, який, дякуючи високій свідомості, самовідданості та майстерності воїнів-зв’язківців, найкраще забезпечував оперативне керівництво діючими фронтами та арміями»;
маршал Радянського Союзу І.Конєв: «Необхідно взагалі сказати, що цей ВЧ-зв’язок, як кажуть, нам був Богом посланий...Він так допомагав нам, був настільки постійним у найскладніших умовах, звичайно ж завдячуючи і нашій техніці, і нашим зв’язківцям, які забезпечують цей зв’язок в складних обставинах, буквально по п’ятах супроводжуючи всіх, кому було потрібно користуватися цим зв’язком»;
маршал І.Баграмян: «Без ВЧ-зв’язку не починалося і не проводилося жодної значної військової дії. ВЧ-зв’язком забезпечувалися не лише штаби, але і командування безпосередньо на передових лініях, на дозорних пунктах, плацдармах. У Вітчизняній війні ВЧ- зв’язок відіграв виняткову роль, як засіб управління військами, і сприяв виконанню бойових операцій».
При проведенні наступальних операцій 1943-45 років ВЧ-зв’язок був основним засобом управління військами для командування фронтів
Під час боїв під Харковом у 1943 році для відновлення пошкоджених ліній ВЧ-з’язку активно використовувалася знаменита окрема мотострілецька бригада особливого призначення (ОМСБОП) НКВС СРСР.

Створення ОДПУ-НКВС

зв’язок при прориві оборони німців на р. Дніпро. Воїни-зв’язківці форсували

Дніпро і, переносячи на руках кабель, апаратуру та жердинне майно, забезпечили командування безперервним зв’язком. У травні 1944 року батальйон взяв участь у звільненні Миколаєва та Одеси.
У липні 1944 року батальйон у складі 34-го Гвардійського стрілецького корпусу було передислоковано на Віслу на плацдарм біля міста Сандомир, де в той час йшли жорстокі бої.
Квітень 1945 року – батальйон взяв участь у боях за Дрезден, виявляючи героїзм та відвагу.
За зразкове виконання завдань командування і проявлені доблесть і героїзм 63-й Гвардійський окремий батальйон зв’язку 28 травня 1945 року було нагороджено орденом Червоної Зірки.
На початку 1956 року батальйон був перебазований до смт Миропіль, а 31 березня 1956 року на його базі був сформований 23-й Гвардійський полк урядового зв’язку.
7 територіальний ордена Олександра Невського вузол урядового зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України створено15 лютого 1943 року
На виконання наказу Наркому НКВС 31 січня 1943 року в м. Мінеральні Води було розпочато формування 17-го окремого батальйону урядового зв’язку НКВС СРСР. Командиром батальйону став капітан Л.Бараней. Вже 15 лютого 1943 року особовий склад батальйону взяв участь в організації урядового ВЧ-зв’язку в інтересах штабів армій та Північної групи Закавказького фронту.
12 травня 1946 року 311 окремий полк урядового зв’язку передислоковано в Україну, м. Винники Львівської області.

Південно-Західному фронті в с. Рогалик Мілеровського району Ростовської області. Частина

пройшла з боями шлях від Дону до столиці Австрії Відня, виконуючи відповідальні бойові завдання.
За зразкове виконання завдань командування під час Будапештської операції, проявлені при цьому доблесть і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 року частина була нагороджена бойовим орденом Червоної Зірки. Цю високу державну нагороду було вручено генерал-полковником А. Коральовим, начальником зв’язку 3-го Українського фронту.
17 травня 1945 року за визволення міста Відень та за зразкове виконання завдань у боях з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому доблесть і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР частина була нагороджена орденом Олександра Невського.
 4 територіальний ордена Червоної Зірки вузол урядового зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України створено 24 лютого 1943 року
24 лютого 1943 року Директивою Наркому оборони було створено 361 окремий батальйон зв’язку для обслуговування управління щойно сформованого у Москві 24-го стрілецького корпусу. 28 лютого 1943 року сформований підрозділ відбув на фронт (с. Генералівка), де отримав наказ забезпечити зв’язком на базі апаратів СТ-35. Так починався бойовий шлях вузла.

урядового зв’язку складала до 5000 чоловік. Тому наказом Наркому внутрішніх

справ від 7 березня 1945 року дев’ять ОПУЗ було переформовано в бригади. За мужність і героїзм 12 окремих полків і бригад, 36 окремих батальйонів і 10 окремих рот нагороджено орденами, а 7 частин - двічі. 21-й частині урядового зв’язку присвоєно почесні найменування.
З військових частин, дислокованих в Україні, у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни брали участь :
·· 23-й Гвардійський окремий ордена Червоної Зірки полк урядового зв’язку;
·· 30-й окремий ордена Олександра Невського полк урядового зв’язку;
··31-й окремий ордена Червоної Зірки полк урядового зв’язку.
Важливим заходом, у забезпеченні якого активну участь брали підрозділи урядового зв’язку, стала Ялтинська конференція голів урядів трьох союзних держав: І.Сталіна, Ф.Рузвельта та У.Черчилля, яка проходила з 4 по 11 лютого 1945 року в Криму.
Під час підготовки конференції підрозділам урядового зв’язку необхідно було не тільки забезпечити зв’язок Верховному Головнокомандувачу з діючими фронтами і арміями, але й налагодити внутрішній засекречений зв’язок радянської делегації (335 абонентських точок). Для організації лінійної служби безпосередньо на об’єктах до Криму на допомогу наявним підрозділам було перекинуто 11 окремих рот військ урядового зв’язку, та відряджено групу досвідчених офіцерів-зв’язківців з 311-го та 5-го ОПУЗ.

ліній зв’язку московського напрямку на ділянці Сімферополь – Джанкой –

Мелітополь було виділено три аварійні роти. Силами військ були прокладені та охоронялися магістральні лінії зв’язку між Сімферополем, Севастополем та об’єктами на Південному узбережжі Криму.
5 територіальний вузол урядового зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України створено 26 квітня 1983 року
У лютому 1944 року в м. Ялті наказом Наркому НКВС СРСР був сформований взвод зв’язку для виконання завдань з обслуговування постійних кабельних та повітряних ліній зв’язку на державних об’єктах Південного берегу Криму. Організаційно взвод входив до складу роти урядового зв’язку, яка була розташована в Сочі. Першим командиром взводу став лейтенант Кулаков.
Вже в лютому 1945 року особовий склад взводу взяв активну участь в організації зв’язку під час проведення Ялтинської конференції держав антигітлерівської коаліції. Бійці проклали десятки кілометрів кабельних та повітряних ліній між Сімферополем, Севастополем та урядовими об’єктами на Південному узбережжі Криму та здійснювали їх охорону шляхом патрулювання, усували пошкодження на лініях.
Після закінчення Кримської конференції взвод було залишено у Ялті для виконання завдань з обслуговування постійних кабельних ліній на державних об’єктах, розташованих на Південному узбережжі Криму.

в своїй оцінці визначні воєначальники того часу:
маршал Радянського Союзу О.Василевський:

«Перебуваючи на посаді начальника Генерального штабу, я ні на хвилину не міг обійтися без ВЧ-зв’язку, який, дякуючи високій свідомості, самовідданості та майстерності воїнів-зв’язківців, найкраще забезпечував оперативне керівництво діючими фронтами та арміями»;
маршал Радянського Союзу І.Конєв: «Необхідно взагалі сказати, що цей ВЧ-зв’язок, як кажуть, нам був Богом посланий...Він так допомагав нам, був настільки постійним у найскладніших умовах, звичайно ж завдячуючи і нашій техніці, і нашим зв’язківцям, які забезпечують цей зв’язок в складних обставинах, буквально по п’ятах супроводжуючи всіх, кому було потрібно користуватися цим зв’язком»

Висновок