Днк

забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної

програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.

хромосом, а також в деяких клітинних органелах. У клітинах прокаріотів

кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеоїд, знаходиться в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани. У них і у нижчих еукаріот зустрічаються також невеликі автономні кільцеві молекули ДНК, так звані плазміди.

і цитозин). Дезоксирибонуклеїнова кислота є біополімером (поліаніоном), мономерами якого є

нуклеотиди. Нуклеотиди ковалентно сполучені між собою в довгі полінуклеотидні ланцюжки. Кожна основа на одному з ланцюжків зв'язується з однією певною основою на іншому ланцюжку. Таке специфічне зв'язування називається комплементарним.

нуклеотидної послідовності за допомогою генетичного коду. З молекулами ДНК зв'язані

дві основоположні властивості живих організмів — спадковість і мінливість. У ході процесу, що називається реплікацією ДНК, утворюються дві копії початкового ланцюжка, які успадковуються дочірніми клітинами при поділі.

і зрештою виражена в синтезі різних біополімерів, з яких складаються

клітини. Послідовність основ у ланцюжку ДНК безпосередньо визначає послідовність основ у РНК, на яку вона «переписується» в процесі, що називається транскрипцією. Під час транскрипції нуклеотиди гену копіюються на РНК, що синтезується РНК-полімеразою. Ця копія у разі мРНК декодується рибосомою, яка «зчитує» послідовність мРНК, здійснюючи спаровування матричної РНК з ділянками транспортних РНК, комплексів РНК і амінокислот у процесі трансляції.

потім кожна комплементарна послідовність ДНК відтворює для себе пару за

допомогою ферменту ДНК-полімераза. Цей фермент будує полінуклеотидний ланцюжок, знаходячи правильний нуклеотид через комплементарне спаровування основ і приєднуючи його до зростаючого ланцюжка.