Крестовые походы

вплив хрестових походів
Негативний вплив хрестових походів

цивільних осіб до країн
Близького Сходу під гаслом боротьби за

визволення Гробу Господнього та Святої Землі від «невірних».
1096—1099 рр.
Перший хрестовий похід. Взяття хрестоносцями Ахтіохії, Едесси та Єрусалима. Виникнення держав хрестоносців на Сході
1147—1149 рр.
Другий хрестовий похід. Очолювали французький король Людовік VII та німецький імператор Конрад III. Закінчився невдало після облоги Дамаска
1189—1191 рр.
Третій хрестовий похід. Похід «трьох монархів»: німецького імператора Фрідріха I, французького короля Філіппа II Августа та англійського короля Річарда I Левине Серце. Закінчився поразкою після смерті Фрід­ріха I
1202—1204 рр.
Четвертий хрестовий похід. Взяття хрестоносцями Константинополя і заснування Латинської імперії
1217—1221 рр.
П’ятий хрестовий похід до Єгипту. Завершився поразкою хрестоносців у Дам’єті
1228—1229 рр.
Шостий хрестовий похід. Очолював німецький імператор Фрідріх II. Завершився домовленістю імператора з султаном про вільне відвідання християнами святих місць упродовж 10 років
1248—1254 рр.
Сьомий хрестовий похід до Єгипту. Очолював французький король Людовік IX Святий. Завершився поразкою хрестоносців і захопленням у полон короля
1270 р.
Восьмий хрестовий похід до Тунісу. Очолював французький король Людовік IX Святий. Після висадки в Тунісі серед хрестоносців спалахнула епідемія чуми, від якої помер і сам король

часи”: 48 років з 112 ( 987 – 1099 рр.)

припадає на тривалі голодування, епідемії, феодальні усобиці.
Високе демографічне зростання , нестача землі
Виникнення надлишку народонаселення (молодші сини феодалів, збіднілі лицарі, дрібне і безземельне селянство )
Прагнення італійських міст - республік утвердитися на берегах Середземного моря і контролювати торговельні шляхи в Месопотамію , Аравію та Індію.
Прагнення Римських пап розширити сферу свого впливу і отримати нові джерела доходів
Безперервні феодальні війни і міжусобиці всередині Європи.
Паломництво в святу землю стає дуже небезпечним
Візантія просить допомоги у Західної Європи у боротьбі з турками – сельджуками
Хрестоносці прагнули визволити Гроб Господній від «невірних»

значення набували релігія та церква.
Християнська церква мала абсолютний вплив

на духовне життя європейців. Вона формувала їхню релігійну свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи.
Релігійний світогляд мав панівні позиції завдяки тому , що абсолютна більшість населення не знала грамоти, їй не були відомі природничі науки, а сама природа вважалась грізним явищем вищої сили.

і політичну напругу: хрестові походи надавали найпотужніше вплив на всі

верстви середньовічного суспільства — очолювали ці походи від королів і імператорів до простих селян, чиї господарі проводили довгі роки в боях на Сході;
Сприяли зміцненню королівської влади;
Потужно підсилювали вплив католицької церкви;
Впливали на розвиток соціальної мобільності європейців;
Виросла економічна могутність міст;
Література, поезія та музика набули розвитку.

на початку XII століття, і ордена госпітальєрів, монархи і великі

феодали того часу були добрими воїнами, часто непоганими воєначальниками, але зовсім невдалими адміністраторами.

Королі, що бачили в цих організаціях свою опору, і спроможні люді, що шукали надійного захисту від свавілля крупних феодалів, і католицька церква, що вбачала в орденах засіб зміцнення влади папського престолу.

безслідно. Значно пожвавилася торгівля на Середземному морі. Особливо помітну перевагу

отримали італійські міста-держави — Венеція, Генуя, Піза, до яких перейшла першість у торгівлі з країнами Сходу.
Хрестові походи сприяли ознайомленню європейців з новими рільницькими рослинами і започаткуванню їх вирощування в Європі. Саме тоді потрапили в Європу рис, гречка, лимони, абрикоси, кавуни. Хрестоносці познайомилися з виробництвом цукру, шовкових тканин і скляних дзеркал, запозичили зі Сходу голубину пошту і вітряки.
Араби мали вплив на розвиток науки. Завдяки їм у Західній Європі після хрестових походів стала поширюватись арифметика, алгебра, астрономія, хімія, а також арабські переклади грецьких авторів. У XII-XIII ст. географічний кругозір європейців розширився внаслідок хрестових походів.

почали стежити за своїм тілом та обличчям. Саме відтоді на

Заході призвичаїлися мити руки перед їжею, приймати ванни і митись у гарячих лазнях. У лицарських замках з'явилася нова захоплююча гра—шахи.
В Західній Європі посилився потяг до вишуканих страв, солодких вин, прянощів. У моду ввійшли гарний одяг, предмети східного побуту, ковдри, рідкісні речі, коштовна зброя. Щоб купувати все це, потрібні були кошти, і феодали почали частіше вимагати від залежних селян платити їм податки грішми, а не давати продуктами, як раніше. Відтак у Європі пожвавилася торгівля, руйнувалося старе натуральне господарство.

визволення Святої Землі зазнали краху. Вони спричинили значні людські втрати

як серед населення країн Сходу, так і серед самих учасників.
Під час походів було знищено багато пам'яток культури, бібліотек, палаців. У результаті Четвертого Хрестового походу було зруйновано Константинополь — центр східної християнської культури.
Хрестові походи призвели до погіршення відносин між Європою і країнами Сходу, християнським та ісламським світами.