Биография Т.Г.Шевченка

Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика

Енгельгардта, народився син Тарас.

й пройшли дитячі роки Шевченка.

з удовою, у якої було своїх троє дітей.

своєму житті він згадує у повісті «Наймичка».

Богорського.

піти в науку до місцевого маляра. З Лисянки Тарас переходить.

до іншого дяка-маляра в село Тарасівку. Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку. Пасе громадську череду. Наймитує в попа.

маєтку у Вільшаній дозволити вчитися у хлиннівського маляра-живописця. Але Тараса

забирають у двірню поміщика Енгельгардта. Працює кухарчуком, а потім — козачком,

в Литву у м. Вільно. У Вільні вивчає польську мову,

читає твори польських письменників, малює. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав кого.

самодержавства.

разом з іншими дворовими прибув до Петербурга і Шевченко.

Шевченко слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших

письменників. У цей час у Петербурзі білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.

Максимовичем Сошенком. Сошенко дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл

працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Разом із Ширяєвим розмальовує плафон петербурзького Великого театру.

допомогти звільнити його з кріпацтва. Карл Брюллов розпочав роботу над

портретом В. Жуковського, призначеним для викупу Шевченка з кріпацтва.

було викуплено на волю за гроші, одержані від лотереї, на

якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова. Шевченко відвідує класи Академії художеств як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі. Написав поему «Катерина», присвячену В. Жуковському на спогад про день викупу з кріпацтва.

Написав баладу «Тополя», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірші

«Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Нащо мені чорні брови», «До Основ'яненка».

були вміщені твори: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя»,

«Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Рада Академії художеств нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак ділиться хлібом з собакою».

мовою драму «Никита Гайдай». Закінчив баладу «Утоплена». Вийшла з друку

окремою книгою поема «Гайдамаки».

яка була надрукована в Петербурзі в 1844 році.

переклав українською мовою, У квітні разом з українським письменником Є.

Гребінкою поет виїхав на Україну. Зупинявся у Качанівці в маєтку Г. Тарновського, де в попередні роки гостювали М. Глінка, М. Гоголь, В. Штернберг, В. Забіла та інші діячі російської та української культури. Подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків. Гостює в своїх родичів у Кирилівці. Малює хату батьків і портрет діда Івана. Пише російською мовою поему «Тризна», яку присвячує Варварі Рєпніній. Виконує ряд портретів.

дорозі зупиняється в Москві, де зустрічається з видатним артистом Московського

театру, основоположником реалістичного театрального мистецтва Михайлом Щепкіним. Закінчив поему «Сон» («У всякого своя доля»). Вийшов альбом Шевченка «Живописна Україна». Продовжує навчання в Академії художеств.

художник перебуває в складі експедиції О. Бутакова, яка мала завдання

вивчити й науково описати Аральське море. Зимівля на о. Кос-Арал. Після експедиції залишений в Оренбурзі для закінчення художніх робіт.

ви знали, паничі», «Буває, в неволі іноді згадаю» та інші.

Виконує ряд портретів на замовлення. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано і під конвоєм відправлено до Орської фортеці у в'язницю.

ніч», «Катерина», «Гамалія» та балада «Тополя». Пише поезію «Світе ясний!

Світе тихий!» Вересень. Винесена постанова Ради Академії художеств про надання Шевченкові звання академіка. Написав вірші «І Архімед, і Галілей», («Поставлю хату і кімнату») та ін. Вийшов «Кобзар» в перекладі російською мовою. Російська критика дала високу оцінку творам українського народного співця.

здоров'я поета гіршає. Хвороба прогресує. 26 лютого (10 березня н.

ст.) о б год. ЗО хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер. 28 лютого. Поета поховали на Смоленському кладовищі. Пам'ятаючи заповіт Шевченка, його друзі домоглись дозволу перевезти його тіло на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі.