Поэт Т.Г. Шевченко

1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер

Черкаська область).Він дуже любив українську природу і описав її в віршах.
Мені дуже подобаються його вірші.

… світає,

Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає. Тихесенько вітер віє Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилилися, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається, Дрібною расою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає… І нема тому почину, І краю немає!

плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять

ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту

пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.