Поль Верлен

символіст.
Дата народження: 30 березня 1844 рік.
Місце народження: Мец, Франція.
Дата смерті:

8 січня 1896 (51 рік).
Місце смерті: Париж, Франція.
Громадянство: Франція.
Напрямок символізм.
Жанр поезія.

Мати — дочка багатого цукрового фабриканта, одна виховувала дитину.

У 1851 році Верлен навчався у Парижі, в приватному пансіоні Ландрі. Згодом Верлен продовжив навчання в паризькому ліцеї Бонапарта. У 1862 році, склавши іспит на звання бакалавра, слухав лекції в училищі правознавства. Проте навчання тривало недовго.
Уже в 1864 році Верлен — дрібний службовець одного із страхових агентств, дещо пізніше — чиновник районної паризької мерії та міської ратуші.

надіслав один із ранніх віршів — "Смерть" — Віктору Гюго

й одержав схвальну оцінку, а 1863 року з'явилась перша публікація поета-початківця.

Віктор Гюго

Верлен у 1870 році одружився з шістнадцятирічною Матильдою Моте, проте

згодом йому довелося зазнати розчарування у задумах. У 1871 році Верлен не підкорився версальцям, залишився в Парижі, працюючи в бюро преси Паризької комуни. Тому йому довелося пережити репресії та кривавий терор, тривалий час переховуючись. Так він заохотився до алкоголю. Фатальну роль у цьому відіграла і дружба з Рембо.

листа з віршем «П'яний корабель», а потім приїжджає до нього.

Їхні стосунки були бурхливими та драматичні. Зблизившись із Верленом Рембо став його постійним супутником, завсідником гулянок у кафе. У липні 1872 року обидва поети вирушають у Бельгію, а звідти — в Англію, де, терплячи голод і холод, часто задурманені алкоголем, вони проводять час у безкінечних суперечках та сварках.

Верлен поранив товариша, вистріливши в нього з пістолета. За замах

на життя Рембо, Верлена було затримано і 8 серпня 1873 року засуджено на 2 роки тюремного ув'язнення. Коли Верлен перебував у в'язниці містечка Монс, йому було вручено копію рішення суду про розірвання шлюбу з дружиною.

повернувся до католицької віри, віри його дитинства. Там же він

написав поезії, які увійшли до його збірки «Романси без слів» (1874). Цю збірку віршів літературознавці оцінюють як вершину творчості Поля Верлена, тому що саме з нею пов'язується уявлення про нову, імпресіоністичну поезію Верлена.

маленькій жалюгідній квартирці.
Він відчував себе поетом. Він і жив, як

поет. Кохав, але його надії на щасливе подружнє життя не справдилися. Бився на дуелі і сидів у в'язниці.

прибуде?
Але востаннє, добрі люди,
За мене Господа моліть

у душі якої боролися протиріччя, яка страждала, грішила, помилялась, шукала

істину, своє місце у житті.

пройшла крізь серце поета". Бо поет — це людина, котра

надзвичайно тонко і глибоко відчуває, прагне краси і гармонії — гармонії світу, людських відносин.

жорстокість, бездуховність — боляче вражають серця митців і народжують вірші.

В одних — гнівні та тривожні, з в інших — повні відчаю та туги.

за сільського чаклуна. Голий, гулястий череп, що виблискує міддю, маленькі

косуваті очі блискучі, кирпатий ніс із широкими ніздрями, рідка, жорстка, коротко підстрижена борода...”

грішного, містичного, найбільш натхненного і справжнього серед сучасних поетів".

новатором у поетичному мистецтві. Його поезія відноситься до такого літературного

напряму як модернізм.
Загальні риси європейського модернізму.
особлива увага до внутрішнього світу особистості;
орієнтація на вічні закони філософії буття і мистецтва;
надання переваги творчій Інтуїції;
схильність до містицизму, підсвідомості;
пошук нових форм у мистецтві;
прагнення віднайти вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси і мистецтва.

це течії модернізму. Тому, характеризуючи П. Верлена як модерніста, його

сучасник поет-теоретик Банвіль писав йому; «Часом ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте потрапити в музику. Хто знає, може, ви й маєте рацію».

звуків Із почуттями. У своїй поезії П. Верлен наблизився до

розуміння душі, яка прагнула гармонії, але не знаходячи її у світі, плакала і страждала, виливаючи весь свій сум у мелодіях ліричних віршів.

сугестивна лірика (лат. — натяк, навіювання ). Слово у поета

діє не стільки своїм прямим значенням, скільки смисловим ореолом, який «навіває» інші настрої. Сугестія наближає Верлена до символістів, бо як такого символу в ліриці його немає.

мистецтво".
Проте опублікувати його вдалося лише у листопаді 1882 року.

Уперше твір був надрукований у "Парі модерн", а згодом увійшов у поетичну збірку Верлена "Давно і недавно“.

літератури, людина, яка поєднувала в собі безмежну поетичну обдарованість і

слабкість вдачі. Життєвий шлях Поля перетворився на суцільну муку і страждання, причиною яких був сам.

Поль Верлен повів за собою не тільки покоління французьких символістів. Його творчістю захоплювались і відчували на собі його вплив Р. М. Рільке та О. Блок, Гарсіа Лорка та Б. Пастернак, А. Ахматова та П. Тичина і Л. Костенко.

Тож нехай і у ваших душах назавжди залишиться П. Верлен і його прагнення красою змінити світ на краще.