Разделы презентаций


Презентація "Тарасове дитинство"

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Тарасове
дитинство

Тарасове дитинство

Слайд 2Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна

було б сказати, що це легенда. То й повість починається,

як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями".
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То

Слайд 3З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях

на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився

син Тарас.
З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта,

Слайд 4Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим

Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною.

Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка.
Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама

Слайд 5Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче

бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді...

І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу...
Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь

Слайд 6Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара,

стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими

латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.
Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась,

Слайд 7Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на

деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч.

Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають.
Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки!

Слайд 8Крадькома прислухалася мати:
— Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує... Ой

Тарасе, що з тебе буде?
— Всі на кутку кажуть, що

з Тараса, мабуть, щось добряще вийде, — промовив сусід.
Минув ще рік... Не любив хлопець слухати сумних розмов про горе та злидні. Але зовсім уникнути тих розмов не можна. Наслухається, як людей били, продавали, за собак міняли, в москалі голили, — то й день йому стемніє.
Крадькома прислухалася мати:— Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує... Ой Тарасе, що з тебе буде?— Всі на

Слайд 9Любив Тарас до діда ходить. У Івана Шевченка на свята

повно людей у хаті. Дід Іван грамотний, надіне окуляри й

повагом читає про святих мучеників. Та ось чути у вікно — на вулиці регіт. То завітав кобзар з кобзою. Вийдуть люди послухати пісень. Спитає сліпий кобзар у поводиря щось, одкашляється — та й залунає урочистий зміцнілий голос про те, як руйнувала цариця Катерина Запорозьку Січ. І піднімались шапки на головах вгору і по-вовчому загоралися очі. Відчувалось, що тут буяє велика та могутня сила. Мало що розумів малий Тарас, але й він відчував і від цього завмирало серце.
Любив Тарас до діда ходить. У Івана Шевченка на свята повно людей у хаті. Дід Іван грамотний,

Слайд 10Повернувшись до хати, люди просили діда Івана розповісти про Коліївщину,

про гайдамаків, про Залізняка та Гонту. І дід розповідав про

ті часи, коли гайдамаки різали та палили панів. Сусіди слухали, німіючи од жаху. Тут же був і малий Тарас. Слухав і не виходив до вечора. А вночі йому ввижалось, що горять панські будинки. На ранок з рушницею з соняшника та шаблею з лозини рубав вів у бур’яні "панам" голови з плечей.
Повернувшись до хати, люди просили діда Івана розповісти про Коліївщину, про гайдамаків, про Залізняка та Гонту. І

Слайд 11Перше горе, що спіткало хлопця, — злидні та праця передчасно

поклали матір у домовину. Хлопця забрали зі школи дивитись за

меншими вдома. Коли батько оженився вдруге, взявши вдову з дітьми, у хаті почалися сварки, бійки, плач — пекло... Коли, застудившись у дорозі, помер батько — сиротам не стало життя у своїй хаті. Перший покинув батьківський дім Тарас і пішов до школи проситися і за школяра, і за діда-сторожа, що мав слугувати дякові й школярам, а за ним розбіглися у найми його менші брати та сестри.
Перше горе, що спіткало хлопця, — злидні та праця передчасно поклали матір у домовину. Хлопця забрали зі

Слайд 13Де б не працював, за що б не взявся: чи

вівці пасти, чи коло землі хазяйнувати — не зміг подолати

той потяг до малярства. Пішов до хлипнівського маляра, показав свої малюнки, і погодився маляр вчити Тараса, побачивши в хлопцеві природжений хист. Але відправив у Вільшану до управителя за дозволом, щоб не було нарікань від панів, що їхнього кріпака, не спитавшись, до себе в науку взяв. Управитель послухав хлопця, подивився на нього і не відпустив учитися, а відправив на кухню до кухаря.
Де б не працював, за що б не взявся: чи вівці пасти, чи коло землі хазяйнувати —

Слайд 14Раптом відчув Тарас, що він — зв’язаний, раб, невільник, довічний

попихач. Згадав, що чув, як багато панських людей накладали на

себе руки. Але коли прибіг до ставу і став над ополонкою, якась невидима сила відштовхнула його геть від неї. Пригадались мрії і з’явилась надія, що з нього щось вийде... мусить вийти.
Раптом відчув Тарас, що він — зв’язаний, раб, невільник, довічний попихач. Згадав, що чув, як багато панських

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика