Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
200 летие Шевченко
Содержание
- 1. 200 летие Шевченко
- 2. Слайд 2
- 3. Слайд 3
- 4. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р.
- 5. Слайд 5
- 6. Слайд 6
- 7. Рано втративши матір, а потім і батька,
- 8. …В тім гаю, У тій хатині
- 9. Залишившись без батька й матері, малий Тарас стає школярем в дяка-вчителя.
- 10. Обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир.
- 11. Давно те діялось. Ще в школіТаки в
- 12. Тарас наймитує в школі, а потім пасе
- 13. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились.
- 14. Хоче малювати, Прагне він до знань, Та
- 15. Слайд 15
- 16. Слайд 16
- 17. «Кобзар» виходить у 1840році у Петербурзі. Ця подія
- 18. Слайд 18
- 19. Слайд 19
- 20. «…Я так її я так люблю, Мою
- 21. Слайд 21
- 22. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями
- 23. Слайд 23
- 24. Труна с тілом Шевченка в Києві
- 25. Велика яма-домовина, над якою насипали високу могилу
- 26. У середині 80-х років XIX ст. на
- 27. І лише в 1939 році на Чернечей
- 28. У нашій хаті на стіні Висить портрет
- 29. Слайд 29
- 30. Скачать презентанцию
Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в сім’ї кріпака. Це було селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині
Слайды и текст этой презентации
Слайд 4Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в сім’ї кріпака.
Це було селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині
Слайд 7Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства
зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.
Слайд 8…В тім гаю, У тій хатині у раю Я бачив пекло…
Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дадуть. Там матір добрую
мою Ще молодую у могилу Нужда та праця положила. Там батька, плачучи з дітьми, (А ми малі були і голі) Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!... А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята.
Слайд 11Давно те діялось. Ще в школі
Таки в учителя – дяка
Гарненько
вкраду п’ятака –
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге
– та й куплюПаперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду.
Слайд 12Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине
20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у
вірші "Мені тринадцятий минало".
Слайд 13Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились. А матері на нас дивились Та
говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. Старі зарані повмирали, А ми малими
розійшлись Та вже й не сходились ніколи.
Слайд 14Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багато Зазнає знущань. Нишком він
малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду
Слайд 17«Кобзар» виходить у 1840році у Петербурзі. Ця подія знаменна не тільки
в житті Тараса, а й важлива для всієї України.
Слайд 22Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають
ідучи дівчата
А матері вечерять ждуть...…
Слайд 23
Смоленське кладовище 12 березня Т.Г. Шевченка було поховано на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Там він пролежав лише два місяці
Слайд 25Велика яма-домовина, над якою насипали високу могилу (за козацьким звичаєм).
На могилі поставлено простий дубовий хрест.
Слайд 26У середині 80-х років XIX ст. на могилі Т. Шевченка
замість дубового хреста поставлено дуже високий, гарної роботи залізний хрест
із бронзовим, позолоченим рельєфом голови поета в профіль. У 1931 році його замінив незграбний стовп-обеліск.
Слайд 27І лише в 1939 році на Чернечей горі споруджено великий
пам'ятник із постаттю Шевченка, вилитого з бронзи. Тарасова гора (Чернеча
гора) — це святе місце національної прощі. Півтора століття дивиться Шевченко звідси на Україну, якій він віддав усі свої думки і почування.
Слайд 28У нашій хаті на стіні Висить портрет у рамі. Він дуже рідний
і мені, І татові, і мамі. Він стереже і хату, й нас, Він
знає наші болі. Я добре знаю – це Тарас, Що мучився в неволі. Такий ріднесенький, дивись, Він мов говорить з нами, Він на портреті, мов живий, Ось-ось – і вийде з рами.
