Слайд 108/12/2019
ТЕМА: Роль, мiсце і значення
ТЗН у контекстi загальних методiв навчання
Психолого-педагогічні основи наочності і технічних засобів навчання (ТЗН).
Розвиток технічних засобів
навчання.
Класифікація сучасних ТЗН.
Слайд 208/12/2019
За твердженням Я.А.Коменського, навчання – це процес, в
якому вирiшальну роль вiдiграє чуттєве сприйняття речей. Вiн називав наочнiсть
"золотим правилом" дидактики.
Слайд 308/12/2019
Послiдовник I.П.Павлова магiстр фiлософiї, фiзiолог i педагог О.О.Ухтомський (1875-1942) вiдкрив
принцип дiяльностi нервової системи – явище домiнанти, на якому базується
використання наочностi. Це стiйке джерело збудження, яке виникає у центрах мозку в результатi їх подразнення. Іншi частини нервової системи гальмуються, їх дiяльнiсть припиняється, а будь-яке збудження, яке призначене для них, переадресовується у домiнантне джерело.
Домiнантний стан формується пiд впливом зовнiшнiх подразнень, але може пiдтримуватися і пiсля їх припинення. В основi уваги лежить саме домiнантний стан. Одна з його форм "оперативний спокiй" забезпечує готовнiсть до дiї.
Слайд 408/12/2019
Порівняльні характеристики органів чуття людини
Слайд 508/12/2019
Запам’ятовування інформації
Слайд 608/12/2019
Функції наочності і ТЗН:
основа чуттєвого сприймання реального свiту;
джерело нових
знань, передусiм фактiв;
iлюстративна функцiя;
опори пiзнання;
засіб перевiрки, оцiнки
i корекцiї знань, навичок i вмiнь учнiв;
засіб узагальнення i систематизацiї;
розвивальна функцiя;
виховна функцiя.
Слайд 708/12/2019
Під поняттям «технічні засоби навчання» розуміють взаємопов’язану сукупність технічних пристроїв
(комп’ютерів, проекторів) і відповідних їм навчально-інформаційних матеріалів (CD-дисків, кодопозитивів), які
забезпечують виконання окремих педагогічних функцій у навчанні (повідомлення і узагальнення навчальної інформації, контроль знань).
Означення:
Слайд 808/12/2019
Розвиток технiчних засобiв навчання
Слайд 908/12/2019
Ефективні форми поєднання
слова i засобiв наочностi
Учитель керує спостереженнями учня за
зовнiшнiми рисами об'єкта.
Учитель за допомогою слова веде його до
осмислення зв'язкiв в об'єктi чи явищi, якi не можна беспосередньо сприйняти.
Третя форма дає змогу учневi набувати вiдомостi про об'єкт, що сприймаються ним із словесних повiдомлень педагога, а наочнiсть є їх пiдтвердженням або конкретизацiєю.
Слайд 1008/12/2019
Два аспекти використання ТЗН
Психолого-педагогічний, який пов’я-заний із створенням навчально-інформаційних матеріалів.
Технічний,
який стосується використання потрібної для занять апаратури.
Слайд 1208/12/2019
Висновки
Принцип наочностi пройшов шлях вiд допомiжного засобу навчання до основного
джерела iнформацiї (до принципу опори).
Доцільним є поєднання наочностi iз
словесно-логiчним методом викладання, особливо на І етапi ознайомлення з об'єктом вивчення, коли вiдомостi про нього вiдсутнi або обмеженi.
ТЗН iз бажаного елемента уроку перетворюється у необхiдну умову НОП, що уможливлює використання психофiзiологiчних особливостей людини у процесi її навчання, розвитку й виховання.
Необхiднiсть ТЗН визначається доцiльнiстю їх застосування з певною метою та їх педагогiчними можливостями. На засвоєння учнями інформації впливає особистiсть вчителя, зокрема його вмiння здiйснювати за допомогою ТЗН освiтнi цiлi навчання.
Слайд 1308/12/2019
Алгоритм учителя в процесі запровадження ТЗН
Крок 1. Вибирають вид ТЗН
з урахуванням зв’язку зображення з текстом, його завантаженості новими поняттями,
послідовності у розкритті змісту.
Слайд 1408/12/2019
Крок 2. Визначають форму заняття (урок чи позакласне заняття), виходячи
зі змісту та інформаційної насиченості окремого “кадру”.
Слайд 1508/12/2019
Крок 3. Визначають місце ТЗН у структурі заняття залежно від
його форми і типу.
Використання ТЗН доцільне :
під час
пояснення нового матеріалу – як ілюстративного і самостійного джерела інформації;
з метою закріплення вивченого матеріалу або як вступ при вивченні нової теми.
Слайд 1608/12/2019
Крок 4. Визначають час демонстрації, враховуючи:
вік учнів;
зміст (складність)
навчального матеріалу тощо.
Слайд 1708/12/2019
Крок 5. Визначають способи активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто сукупність
прийомів, які формують їх психологічну готовність до сприймання матеріалу.
Такими
прийомами можуть бути:
а) оголошення мети перегляду;
б) виділення головного у перегляді;
в) постановка проблемних питань або завдань;
г) складання плану;
д) виконання вправ;
є) заключна бесіда.
Слайд 1808/12/2019
Крок 6. Складають план заняття.
Слайд 1908/12/2019
Оформлення плану-конспекту уроку
План уроку складають відповідно до вимог програми у
вигляді тексту, технологічної картки, де чітко визначені: тема, цілі й
завдання; перелік знань та вмінь; тип і форма уроку; обладнання; міжпредметні зв’язки; домашнє завдання; література, використана вчителем і рекомендована література для учнів.
Тема уроку.
Цілі і завдання уроку (освітні, виховні, розвивальні).
Обладнання (наочність, ТЗН).
Тип уроку.
Структура уроку (план).Зміст (послідовний опис роботи на уроці).
І. Організація класу (1-3 хв.).
ІІ.Перевірка домашнього завдання ( __ хв.).
Форма роботи, формулювання питань й очікуваних відповідей на них.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів хв.
IV. Пояснення нового матеріалу ( __ хв.).
Зміст матеріалу, методи і прийоми роботи з розкриттям елементів уроку, як саме будуть застосовуватися засоби наочності (психологічні настанови перед застосуванням). Зв’язок матеріалу з проблемами сучасності, історичні екскурси.
V. Закріплення нового матеріалу ( __ хв.).
Вказати форму організації діяльності учнів.
VI. Завдання додому ( __ хв.).
Вказується, що і як буде задаватися. Усі запропоновані учням завдання повинні бути розв’язані, __ хв.
VII. Підбиття підсумків уроку ( __ хв.).
З’ясувати, чи досягнута мета уроку, чи розв’язані поставлені завдання.
VIII. Використана студентом-практикантом література або матеріали.
IX. Рекомендована література для додаткового опрацювання за темою.
