Хмельніцькій богдан

кінній сотні свого батька — чигиринського сотника, який брав участь

у польсько-турецькій війні 1620—1621 рр. 

а Богдан потрапив у полон, з якого його викупили в

1622 р.

турок і татар, селянсько-козацьких повстаннях 1630, 1632, 1637—1638 років. Обіймав

посаду писаря реєстрового війська (1637). Після поразки повстання 1637 р. польська влада усунула його з посади писаря і призначила чигиринським сотником.

на запрошення французького уряду брав участь у військових діях проти

іспанських Габсбургів

повстання проти польського панування в Україні. Тоді ж його було

заарештовано, проте відразу ж звільнено. Разом із сином Тимошем і загоном козаків він вирушив на Запорозьку Січ, щоб здійснити практичну підготовку до повстання.

гетьманом запорозьких козаків.

військові дії проти шляхетської Польщі. Козаки здобули перемоги під Жовтими

Водами, Корсунем, Пилявцями (1648), Зборовим (1649), Батогом (1652), Жванцем (1653). Битву під Берестечком (1651) через зраду кримського хана було програно.

Перша перемога породила надії українського народу до виходу з-під польського ярма.

Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з татарської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами.

армію. Гетьман розумів, що війна, яка вже шість років виснажувала

країну, не може тривати безмежно. Саме в цей час, 1 жовтня 1653 р., Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну під протекторат Московії.

старшиною й полковниками, а потім з народом, яка вирішила передати

Україну під царську протекцію. 

27 липня 1657 року  в Чигирині. Похований в Суботові, в Іллінській церкві,

яку сам збудував.

напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і

попіл вистрілив з гармати

Тіло Хмельницького було перепоховано його другом (Лавріном Капустою) щоб не допустити нової наруги над його тілом, важають що місцем його перепоховання може бути  «Семидубова гора» у с. Івківці, що неподалік Суботова.

 Води,   У  проміннях  корогов Ніс  зорю  свободи! Гей,  не  бійся  перешкод Прапор  піднімай,

 - За  свободу,  за  народ І  за  рідний  край! Під  ним  коник  -  цок  та  цок  - Копитами  грає... Од  козацьких  од  шапок Тісно  небокраю! Перемоги  день  яснів,  - Уперед,  повстанці!  - Б'ють  під  Корсунем  панів, Б'ють  їх  на  Пилявці! Дим  пожарищ  навкруги, Турки  і  татари... Знов  полізли  вороги, Мов  ті  чорні  хмари. Звів  Хмельницький  булаву, Клич  пішов  землею: -  Всі  надії  -  на  Москву! Будем  вічно  з  нею! Честь  Хмельницькому  в  віках, Що  народні  мрії Спрямував  на  вірний  шлях  - До  сестри  Росії! Гей,  не  бійся  перешкод, Прапор  піднімай,  - За  свободу,  за  народ І  за  рідний  край!